донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.04.2012 р. справа №23/81пн/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Азарової З.П.
суддівГези Т.Д., Малашкевича С.А.
При секретарі судового засідання: Куляс Т.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_5 -представник за дов.
від відповідача:не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ
на рішення господарського суду Луганської області
від10 лютого 2012р.
у справі№ 23/81пн/2011 (суддя Воронько В.Д.)
за позовом:Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" м.Сєвєродонецьк
прозобов'язання повернути безпідставно набуте майно
Рішенням господарського суду Луганської області від 10.02.2012р. у справі № 23/81пн/2011 (суддя Воронько В.Д.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" м.Сєвєродонецьк про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно.
Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не доведеними належним чином.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою про його скасування, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Скаржник наполягає на тому, що господарським судом не з'ясовано з яких ресурсів відбувалось постачання природного газу відповідачу у лютому 2008р., оскільки з листа ЗАТ "Укргаз-Енерго" № 01-16-265 від 08.11.2011р. вбачається, що вказаним підприємством не здійснювалась поставка природного газу відповідачу у лютому 2008р. Крім того, скаржник зазначає, що не є газовидобувним підприємством та не має власних ресурсів природного газу, однак він відповідає за переданий в його систему газ. Нормативно апеляційна скарга зокрема обґрунтована ст. 16, ст.1212 , ст. 1213 ЦК України.
Відповідач відзиву суду не надав, своєї позиції стосовно вимог апеляційної скарги не висловив. У судове засідання Донецького апеляційного господарського суду представники відповідача не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України сторони про час і місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями. Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України -справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, доводи заявника скарги, вислухавши представника позивача, який прибув в засідання суду, перевіривши повноту обставин справи та надану їм господарським судом юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Луганської області звернулась з позовом до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно -154096,882 м3 природного газу, який було відібрано ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" в лютому 2008 року із газотранспортної системи ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наказ НАК «Нафтоаз України»№45 від 27.01.2004р., розрахункові баланси надходження та розподілу природного газу по Україні на лютий - березень 2008р., лист ЗАТ "Укргаз-Енерго" №01-16-265 від 08.11.2011р.
Ухвалою від 29.11.2011р. господарський суд прийняв вказаний позов до свого провадження та зобов'язав позивача надати документи, які б підтверджували о право володіння чи розпорядження тим газом, який є предметом даного спору.
Ухвалами суду від 20.12.2011р. та від 12.01.2012р. суд також витребував зазначені вище документи у позивача та зобов'язував відповідача надати договори на постачання газу з ЗАТ "УКРГАЗ-ЕНЕРГО", документи про отримання газу в першому кварталі 2008 року, документи про оплату цього газу, але відповідач ухилився від виконання вимог суду. Позивач зазначив, що витребувані судом документи у нього відсутні.
При розгляді справи господарським судом було встановлено, що відповідно до п.2.2 статуту позивача одними з основних напрямів діяльності ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" є надання послуг з транспортування і зберігання природного газу, забезпечення ним споживачів України в обсягах, встановлених контрактами і договорами.
Згідно тверджень позивача, у лютому 2008р. на адресу відповідача надійшло 154 096,882 тис.куб.м. природного газу власності «Укргаз-Енерго», в підтвердження чого позивач по справі посилається на розрахункові баланси надходження та розподілу газу по Україні на лютий 2008р.та на лист №01-16-265 від 08.11.2011р. ЗАТ «Укргаз-Енерго»в якому було повідомлено про той факт, що в 1 кварталі 2008 року з ресурсів ЗАТ «Укргаз- Енерго»постачання природного газу ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання АЗОТ" не здійснювалось. Позивач також зазначав на відсутність у нього відомостей про виділення вказаних обсягів газу для відповідача будь-якими іншими підприємствами (установами тощо), про зазначено в позові та в судовому засіданні позивачем.
На підставі наведеного, позивач дійшов висновку про безпідставність отримання відповідачем по справі природного газу в кількості 154 096,882 тис.куб.м. та звернувся до господарського суду з позовом про повернення вказаного безпідставно набутого майна. У задоволенні позову судом відмовлено.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі № 23/81пн/2011 скасуванню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст.387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення вказаних вимог позивач не надав будь-які докази передачі природного газу відповідача без достатніх правових підстав. Навпаки, у своєму поясненні від 13.12.2011р. (а.с.54-55) позивач підтвердив факт наявності між відповідачем та ЗАТ "Укргаз-Енерго" договірних відносин на постачання природного газу у 2008 році (договір № 45/77/х-08 від 28.11.2007р.) і відповідач отримував цей газ. Але, тільки у 2011р. вказане товариство підтвердило те, що воно не здійснювало постачання газу відповідачу.
Позивач посилається на відбір відповідачем газу із системи Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" при відсутності виділених обсягів газу і в той же час підтверджує, що у ЗАТ "Украгаз-Енерго" були наявні ресурси природного газу. При цьому у позивача відсутні первинні документи, які б підтвердили фактичну передачу природного газу. В якості обґрунтування позовних вимог він посилався на лист ЗАТ "Укргаз-Енерго", проте він не може бути доказом у справі без наявних певних доказів в обґрунтування вказаного листа і судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову.
Правовідносини щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно ч.3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Стаття 1213 вказаного кодексу України встановлює, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставне набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мали місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, визначених ст. ст. 11, 509 ЦК України.
Із зазначених вище приписів вбачається, що цивільним законодавством передбачено повернення майна (коштів тощо) за умови, якщо воно було неправомірно (безпідставно) набуте, або коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Вирішуючи спір у даній справі, судом правомірно встановлено, що позивачем по справі, в порядку ст.33 ГПК України не доведено як факту безпідставного отримання (набуттям) відповідачем природного газу у вказаній вище кількості за лютий 2008р., так і взагалі факту отримання відповідачем будь-якої кількості природного газу в лютому 2008р. (відсутні акти прийому-передачі передачі природного газу та будь-які інші документи). За таких підстав, доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються матеріалами справи.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що він є перевізником природного газу. Він не може чітко визначити власника відібраного відповідачем газу з газотранспортної системи в лютому 2008р. без виділених лімітів. Проте, звертаючись з позовом, позивач повинен доказати, що саме відповідач порушив його права та інтереси, а не інше підприємство таке, як ЗАТ "Укргаз-Енерго" та на лист якого він посилається, як на певний доказ позовних вимог.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Донецької області.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі прийнято з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м.Київ, на рішення господарського суду Луганської області від 10.02.2012р. у справі № 23/81пн/2011 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 10.02.2012р. у справі №23/81пн/2011 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.
Головуючий З.П.Азарова
Судді Т.Д.Геза
С.А.Малашкевич
надр. 6 прим:
1 прим. -у справу; 1 прим. -позивачу
1 прим. -відповідачу;
2 прим. -ДАГС; 1 прим. -ГСДО;