25.04.12 Справа № 5021/2867/2011.
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро", м. Київ
до відповідача - приватного підприємства "Племінний завод "Олександрівка", с. Курган, Лебединський район, Сумська область
про визнання права власності на майно
Головуючий суддя Заєць С.В.
Суддя Котельницька В.Л.
Суддя Лущик М.С.
Представники сторін:
Від позивача - предст. Жаренко В.Ф.
Від відповідача - предст. ОСОБА_2 (довіреність від 11.01.2012року)
Суть спору: позивач подав позовну заяву в якій просить суд визнати за ним право власності на вирощений врожай соняшнику в кількості 743,3 тони.
26.12.2011року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить суд визнати за ним право власності на зібраний врожай соняшнику з площі 414 га, розташованої на території Курганівської сільської ради (с. Олександрівка) Лебединського району Сумської області в кількості 743,3 тони.
Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі оскільки, по-перше, договір суборенди земельної ділянки № 20/04-10/С від 20.04.2010року підписаний сторонами, не був зареєстрований в установленому законом порядку, тому відповідно до Закону України «Про оренду землі» та Цивільного кодексу України він є нечинним; по-друге, право власності на врожай зібраний позивачем, який дійсно надавав допомогу відповідачеві у проведенні посівної компанії щодо посіву 400 га насіння соняшнику, належить законному орендарю земельних ділянок, тобто відповідачеві відповідно до ст. 189, 775 Цивільного кодексу України.
Позивач подав додаткові пояснення в обгрунтування заявленого позову.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні 25.04.2012року зазначив, що ПП "Племінний завод "Олександрівка" права власності на спірне майно не заявляє.
Позивач витребувані господарським судом матеріали, зокрема докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, з урахуванням вартості спірного майна не подав.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Як вбачається з матеріалів справи, 20 квітня 2010 року, між ОСОБА_3 та позивачем було укладено попередній договір купівлі-продажу частки у статутному (складеному) капіталі приватного підприємства, згідно з умовами якого сторони беруть на себе зобов'язання укласти в майбутньому, а саме до 20 травня 2010 року договір купівлі-продажу належної ОСОБА_3 на праві власності частки в статутному капіталі приватного підприємства "Племінний завод "Олександрівка", що складає 100 %.
Згідно з пунктом 2.3. попереднього договору в якості забезпечення належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо оплати, останній зобов'язувався передати (сплатити) ОСОБА_3 завдаток за частку шляхом перерахування грошової суми в розмірі 500 000 грн. 00 коп. в наступному порядку: 250 000 грн. 00 коп. - не пізніше ніж у триденний строк з дня укладання попереднього договору; 250 000 грн. 00 коп. - не пізніше ніж у десятиденний строк з дня укладання попереднього договору. Сторони домовились, що даний завдаток буде зарахований в рахунок платежів за основним договором.
З матеріалів справи вбачається, що позивач платіжним дорученням № 1171 від 27.04.2010року перерахував ОСОБА_3 250 000 грн. 00 коп. Основний договір купівлі-продажу частки у статутному (складеному) капіталі приватного підприємства між позивачем та ОСОБА_3 укладений не був, перераховані позивачем кошти в сумі 250 000 грн. 00 коп. йому не повернуті.
Як зазначає позивач, у зв'язку з тим, що з березня 2010 року розпочалися весняно-польові роботи, відповідач, задля недопущення простою, оброблення та належного сезонного використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення за призначенням, що перебуває у його користуванні, запропонував позивачеві, до початку та завершення укладання договору купівлі-продажу належної ОСОБА_3 на праві власності частки в статутному капіталі приватного підприємства "Племінний завод "Олександрівка" та переоформлення землі, укласти договір суборенди земельної ділянки та використовувати її для вирощування сільськогосподарських культур.
20 квітня 2010 року між сторонами було укладено договір № 20/04-10/С суборенди земельної ділянки, згідно з умовами якого відповідач передає, а позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Курганської сільської ради Лебединського району Сумської області, перебуває в орендному користуванні у відповідача у відповідності до договорів оренди земельних ділянок, укладених за 2005-2009роки на строк п'ять років між відповідачем і громадянами, власниками земельних ділянок, та Лебединською РДА. У суборенди передається земельна ділянка загальною площею 2647 га. (пункт 2.1. договору).
Відповідно до пункту 6.1. договору суборенди відповідач зобов'язався отримати письмову згоду орендодавців на передачу земельної ділянки в суборенду, а також всіляко сприяти та не перешкоджати в подальшій державній реєстрації договору суборенди земельної ділянки № 20/04-10/С від 20.04.2010року.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що для підвищення родючості землі, ним були закуплені засоби захисту рослин, що підтверджується договорами, укладеними з постачальниками, укладено договір № 90/у на фізичну охорону об'єкту підрозділом державної служби охорони при МВС України, укладено договори на поставку пального. В жовтні 2010 року позивачем було зібрано урожай соняшнику в кількості 743,3 тони на земельній ділянці площею 414 га, розташованій на території Курганівської сільської ради (с. Олександрівка) Лебединського району Сумської області. Виробничі витрати на врожай соняшнику склали 456 312 грн. 57 коп. відповідно до довідки позивача від 29.11.2011року № 08/1483.(а.с. 17, I том) Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання за договором суборенди земельної ділянки № 20/04-10/С від 20.04.2010р. стосовно отримання письмової згоди від орендодавців щодо передачі земельних ділянок в суборенду та державної реєстрації договору. Окрім того, відповідач, спостерігаючи за тим, що позивач обробляє, удобрює та засіює землю, жодного разу не звернувся до нього із вимогою про звільнення земельної ділянки або про припинення договору суборенди. Оскільки договір суборенди земельної ділянки був укладений на строк до 01.10.2010року, але в будь-якому випадку не менше ніж до завершення суборендарем повного циклу весняно-польових робіт та робіт по збиранню вражаю, які здійснюються при сільгоспвиробництві, позивач провів роботи по збиранню вирощеного ним вражаю, що є його власністю.
Відповідно до доказів, які містяться в матеріалах справи, саме позивач, що не заперечується відповідачем, виростив повністю власними силами та за власні кошти і зібрав спірний урожай соняшнику в повному обсязі. (а.с. 29-150, I том; а.с. 1-151, II том; а.с.1-25, III том)
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ст. 190 ЦК України)
Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. (ст. 331 ЦК України).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідач будь-яких прав на спірне майно не заявляє. В матеріалах справи відсутні докази порушення позивачем прав та законних інтересів третіх осіб, як і докази того, що врожай соняшнику з площі 414 га розташованої на території Курганівської сільської ради (с. Олександрівка) Лебединського району Сумської області в кількості 743,3 тони кимось витребовувався від позивача через суд чи в іншому порядку.
Таким чином господарський суд вважає, оскільки позивач виростив повністю власними силами та за власні кошти і зібрав спірний урожай соняшнику в повному обсязі, у нього виникло право власності на це майно.
При цьому, як неодноразово зазначав представник позивача, врожай соняшнику зібраний з площі 414 га, розташованої на території Курганівської сільської ради (с. Олександрівка) Лебединського району Сумської області в кількості 743,3 тони ним реалізований, зокрема проданий іншим особам.
За таких обставин, оскільки внаслідок відчуження врожаю соняшнику, позивач фактично на даний час не є його власником, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, при подані позову позивачем у відповідності до Закону України "Про судовий збір" було сплачено судовий збір за подання позову до господарського суду в сумі 9126 грн. 25 коп. При цьому, при визначенні розміру судового збору, що підлягає сплаті позивач виходив з вартості виробничих витрат на спірний врожай соняшнику (456 312 грн. 57 коп.).
Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.04.2008 р. N01-8/241 "Про внесення змін до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 N01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року", у позовах про визнання права власності державне мито визначається з урахуванням вартості спірного майна.
12.01.2012року позивачем було подано на вимогу суду довідку № 08/46 від 11.01.2012року згідно з якою вартість спірного врожаю становить 932 500 грн.
Згідно зі ст. 4 Закону "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Таким чином, з позивача в доход державного бюджету України підлягає стягненню недоплачена сума судового збору в розмірі 9523 грн. 75 коп.
Судові витрати відносяться на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,
суд вирішив:
1. В позові відмовити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро", провулок Василя Жуковського, 13/16, м. Київ (код ЄДРПОУ 34287465) в доход з державного бюджету (р/р 31218206783002 в УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, МФО 837013, ЄДРПОУ 37970593) 9523 грн. 75 коп. судового збору.
ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ С.В.ЗАЄЦЬ
СУДДЯ В.Л.КОТЕЛЬНИЦЬКА
СУДДЯ М.С.ЛУЩИК
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 26.04.2012 року.