"27" квітня 2012 р.Справа № 5016/201/2012(4/23)
позивач Мале приватне підприємство «Алсу»
вул. Новозаводська, 2, м. Миколаїв, 54056
відповідач Миколаївська міська рада
вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54000
Суддя Дубова Т.М.
Від позивача - ОСОБА_3, довіреність № 97 від 21.12.2011 р.
ОСОБА_4 довіреність від 02.04.2012 р.
Від відповідача - ОСОБА_5 довіреність № 2502/211/14/22 від 08.09.11 р.
СУТЬ СПОРУ: внесення змін до договору оренди землі № 821 від 01.11.2001р., укладеного між сторонами, із збереженням при цьому загальної площі орендованої землі у розмірі 4282 кв. м., виклавши останнє речення п. 1.1 договору оренди в наступній редакції: «Межі земельної ділянки перенесені у натурі згідно план-схеми № 2, що є додатком до договору»
Заявою від 26.04.12 позивач просить про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відповідно до договору оренди землі № 821 від 01.11.2001 р., шляхом покладання на відповідача зобов'язання відновити асфальтове покриття і привести його до первісного стану внести зміни до договору, виклавши підпункт «б»пункту 9.2 договору в редакції, запропонованій позивачем.
Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до початку розгляду господарським судом справи по суті змінити підстави або предмет позову.
Позивач змінив предмет позову після початку розгляду справи, що не передбачено ст. 22 ГПК України.
Крім того, заява подана до суду 26.04.2012 р. і вручена відповідачу в судовому засіданні, тобто з порушенням прав відповідача, у термін, що унеможливлює розгляд заяви відповідачем, що порушує процесуальні права відповідача, передбачені ст.22 ГПК України, так як йому не було надано можливості подання доказів, щодо нового предмету, та наведення доводів в судовому засіданні, тому вона в цьому провадженні розгляду не підлягає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
Позивач звернувся до суду і просив прийняти рішення, яким внести зміни до договору оренди землі № 821 від 01.11.2001р., укладеного між сторонами, із збереженням при цьому загальної площі орендованої землі у розмірі 4282 м2, виклавши останнє речення п. 1.1 договору оренди в наступній редакції: «Межі земельної ділянки перенесені у натурі згідно план-схеми № 2, що є додатком до договору». Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що позбавлений можливості використовувати частину площі землі розміром 509 м2, що була надана в оренду, внаслідок постійних аварій на колекторі. За час користування позивачем орендованою площею була порушена частина асфальтового покриття автомобільної стоянки в результаті чисельних аварій та ремонту напірного каналізаційного колектору, про що свідчать чисельні звернення позивача до відповідача та підприємств, організацій щодо усунення аварій, а також відповідні акти огляду автостоянки (а.с. 12-41).
Визначене свідчить про порушення прав позивача як орендаря земельної ділянки за договором оренди землі № 821.
Проте, вимагаючи внести зміни до договору шляхом перенесення меж земельної ділянки у натурі згідно план-схеми № 2, що є додатком до договору (а.с. 43), позивач фактично просить припинити оренду частини земельної ділянки площею 509 м2 та надати таку ж площу земельної ділянки у іншому місці.
Обґрунтовуючи позов ст. 652 ЦК України позивач не взяв до уваги, що правовідносини між сторонами регулюються не тільки Цивільним Кодексом України, а також Конституцією України, Земельним кодексом України, ЗУ «Про оренду землі», ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
За змістом статті 16 Закону України "Про оренду землі" сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.
Зі змісту статті 12 Земельного кодексу України , ч.2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»вбачається, що розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу. Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України , або за результатами аукціону.
Розпорядження землями територіальних громад; питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради , про що визначено в ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування».
Таким чином, оскільки необхідною умовою внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 821, яка перебуває у комунальній власності, є наявність рішення сесії Миколаївської міської ради про надання земельної ділянки площею 509 м2 та вилучення відповідної ділянки у позивача, зобов'язання відповідача внести зміни до договору за відсутності вказаного рішення є порушенням його виключної передбаченої Конституцією України компетенції на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.
27.04.2012 р. позивачем надано відмову від позовних вимог від 03.02.2012 р., в зв'язку з тим, що ним подано заяву від 26.04.2012 р.
Враховуючи те, що на час звернення до суду позивачем не надано доказів прийняття сесією Миколаївської міської ради рішення про передачу йому в оренду спірної земельної ділянки, доказів оскарження відмови органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду відповідно до ч.11 ст.123 Земельного кодексу України, відмова від позовних вимог не суперечить діючому законодавству, наслідки відмови від позову сторонам роз'яснені, суд вважає за доцільне відмову прийняти, провадження у справі припинити.
Згідно ст. 7 ЗУ «Про судовий збір»у разі припинення провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.
Керуючись ст.ст.49, 78, 86, п. 4 ст. 80 ГПК України , суд -
Відмову від позову прийняти, провадження у справі припинити.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI судовий збір в сумі 1073 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.), перерахований за платіжним дорученням № 31 від 26.01.2012р., підлягає поверненню.
Ухвала може бути оскаржена.
СуддяТ.М.Дубова