"23" квітня 2012 р.Справа № 5017/354/2012
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Брагіної Я.В.
при секретарі Стачук Т.В.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1, довір. від 03.01.2012р.;
розглянув справу за позовом: Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс" (м. Макіївка)
до відповідача: Одеської залізниці ( м. Одеса )
про стягнення 13799,70грн.
Справа розглядалась у більш тривалий строк за клопотанням сторони на підставі ст.69 ГПК України.
06.02.2012р. Приватне акціонерне товариство "Макіївкокс" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської залізниці про стягнення з відповідача 13799,70грн. вартості нестачі прийнятого до перевезення відповідачем вантажу -коксу доменного, обгрунтовуючи вимоги комерційним актом БК №026956/282 від 18.11.11., залізничною накладною №51010791 від 11.11.11, рахунком-фактурою №4088ф та ст.ст. 52, 110, 113, 129, Статуту залізниць.
Представник позивача у засідання суду не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином. 23.03.12. надіслав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу за наявними в справі доказами.
Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов, посилаючись на те, що вантажовідправник відправляв вантаж своїми силами без участі залізниці. На станцію Ясинувата Донецької залізниці прибув вантаж завантажений вище бортів на 100мм, вантаж не марковано. При складанні комерційного акту БК №026956/282 на станції Ніколаїв-вант Од. було допущено неправильний опис обставин в розділі "Д". Тому зазначений комерційний акт було відізвано і складено комерційний акт БК 026957/282 від 18.11.11. Але доказів, які б підтверджували надіслання позивачу заяви про відізвання комерційного акту БК 026956/282 і надіслання складеного комерційного акту БК 026957/282 немає.
Отже, справа розглядається за наявними матеріалами в ній на підставі ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
11.11.2011р. по залізничній накладній №51010791 Приватне акціонерне товариства "Макіївкокс" відвантажило зі ст. Макіївка Донецької залізниці на адресу вантажоодержувача - ТОВ "Нікморсервіс Ніколаїв" вантаж -кокс доменний (станція призначення Ніколаєв - вантажний (експорт) Одеської залізниці).
18.11.2011р. на станції призначення Ніколаїв - вантажний Одеської залізниці на підставі акту загальної форми №2351 від 14.11.2011р. згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України, було проведене комісійне переваження вантажу у вагоні №65760548. В ході перевірки спірного вагону виявлена нестача вантажу в розмірі 5100кг, про що згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України складено комерційний акт БК №026956/282. В розділі Д комерційного акту зазначено, що завантажено вантаж на 500мм вище бортів, маркірований вапном, в місцях зняття вантажу маркіровка відсутня. Із першого по сьомий люк довжиною 10500мм, шириною 2800мм шапка знята на рівні бортів вагону. На момент огляду течі вантажу немає. При зважуванні виявилось брутто 55950кг, тара 19800кг, нетто 36500кг, що складає різницю ваги в сторону зменшення на 5100кг.
Слід зазначити, що акт загальної форми №2351 від 14.11.11. відповідач на вимогу суду не надав.
Згідно акту №61 від 18.11.11. вагон №65760548 технічно справний (а.с.27).
Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.
Стаття 908 ЦК України, яка кореспондується із ст.307 ГК України, встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законоами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно залізничної накладної №51010791 маса вантажу у спірному вагоні №65760548, прийнятого до перевезення залізницею, становила 41250кг.
За приписами ст.23 Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., відправники повинні надати станції відправлення на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Одночасно накладна є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.
При цьому, згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць.
Також, ст.129 Статуту залізниць України передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02р. №567/6855.
Відповідно до п.2 зазначених Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначених у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала (п.3 Правил складання актів).
Згідно п.4 Правил складання актів, комерційні акти на вантаж, що перебуває в дорозі, складаються у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом. Пунктом 8 цих Правил передбачено, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Якщо комерційний акт складається на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів, а на зворотному боці накладної робиться відмітка про складений комерційний акт. Така ж вимога до заповнення перевізних документів під час перевезення міститься у Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644.
В акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені за перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначається маса брутто, тари вагона та нетто вантажу (п.6 Правил складання актів).
За вимогами пункту 9 Правил складання актів, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставин, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу, а також чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.
Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Як вбачається з накладної №51010791 навантаження вантажу здійснювалось вантажовідправником, вантаж маркований білим вапном (а.с.9).
Отже, позивачем ( вантажовідправником ) було вжито заходи до збереження вантажу під час його перевезення. Будь-яких зауважень з боку залізниці при прийнятті вантажу до перевезення заявлено не було.
Згідно п. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Матеріали справи свідчать, що залізниця прийняла вантаж без будь-яких застережень. А вантажовідправник прийняв заходи до збереження вантажу, тому що промаркував вантаж білим вапном.
Як суд зазначив вище, комерційний акт БК 026956/282 свідчить, що вантаж маркірований, а в місцях зняття вантажу маркіровка відсутня.
Отже, суд приходить до висновку, що до вантажу мали доступ треті особи при перевезенні залізницею, що і привело до втрати вантажу при перевезенні, у зв'язку з чим відповідальність за втрату вантажу покладається на залізницю.
Згідно ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу ( ст. 115 Статуту залізниць України ).
Згідно рахунку вантажовідправника Приватного акціонерного товариства „Макіївкокс" вартість 1 тони коксу доменного становить 2690,00грн.
З врахуванням норми природної втрати вантажу та граничного розходження визначення маси вантажу (вантаж влажний), яка становить 2% від маси вантажу, згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., та вартості вантажу із розрахунку 2690,00грн. за 1 тону, вартість втраченого вантажу становить 13799,70грн., виходячи з наступного розрахунку: (природна втрата вантажу: 825кг; маса нестачі вантажу з урахуванням природної втрати: 5100кг - 825кг = 4275кг; вартість нестачі вантажу: 2690,00грн (вартість 1 т.) 4275кг (нестача вантажу) = 13799,70грн.).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що комерційний акт БК 026956/282 від 18.11.11., на який посилається позивач, відізваний залізницею і складений новий комерційний акт БК 026957/282, оскільки такі дії відповідача суперечать вимогам ст.129 Статуту залізниць України та Правилам складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02. №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02р. №567/6855. При цьому, обставини, викладені в наданому відповідачем комерційному акті БК 026957/282, суперечить матеріалам справи, зокрема, залізничній накладній №51010791 від 11.11.11. До того ж, не надано відповідачем доказів, які б підтверджували звернення останнього до позивача про відізвання комерційного акту БК 026956/282 і надіслання нового складеного комерційного акту.
За ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 13799,70грн. -вартості нестачі вантажу, оскільки вимоги грунтуються на доказах, що знаходяться в матеріалах справи, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства..
Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49,75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути із Одеської залізниці (65012, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, п/р 26003000001 в Одеському філіалі АБ "Експрес-Банк", МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315 на користь Приватного акціонерного товариства "Макіївкокс" (86106, м.Макіївка, вул. Горького, буд.1, Донецька область, р/р 26004198061891 у Донбаській філії ПАТ "Кредитпромбанк" м. Донецька, МФО 335593, код ЖДРПОУ 32598706:
- 13799,70грн. - вартості нестачі,
- 1609,50грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписано: 27 квітня 2012 року
Суддя Брагіна Я.В.
Копію рішення надіслати:
1.ПАТ "Макіївкокс" (86106, м.Макіївка, вул. Горького, буд.1, Донецька область),
2.Одеській залізниці (65012, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19).