ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
26.04.12 Справа № 14/5014/474/2012
За позовом
Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м Луганськ
про стягнення 42555 грн. 94 коп.
Суддя Лісовицький Є.А.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт Луганської філії ПАТ КБ "Приватбанку", довіреність №1943-О від 23.08.2011;
від відповідача: представник не прибув.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованість за Кредитним договором № LGC069 від 05.05.2006 року про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок в загальній сумі 42 555 грн. 94 коп., у тому числі:
- сума заборгованості за кредитом - 10286 грн. 89 коп.;
- сума заборгованості за відсотками - 22127 грн. 20 коп.;
- пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 10141 грн. 85 коп.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач участі у судовому засіданні повноважного представника не забезпечив, вимоги ухвал суду від 12.03.2012р., 09.04.2012р. та 19.04.2012р. не виконав, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, хоча належним чином, рекомендованою поштою повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується відміткою канцелярії суду на зворотній стороні ухвал суду. Зазначені ухвали суду направлялись за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 та підтверджена спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Враховуючи викладене, справа розглядається за наявними в ній документами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд, -
Як свідчать матеріали справи, 03.04.2006 року ФОП ОСОБА_1 (Клієнт) було відкрито в Закритому акціонерному товаристві комерційний банк "ПриватБанк" (змінено найменування юридичної особи - згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб серія НОМЕР_4 -Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"( далі - Банк, позивач) поточний рахунок № НОМЕР_2, за його заявою про відкриття поточного рахунку.
05.05.2006 року між Закритим акціонерним товариством Комерційний банку "ПриватБанк" в особі Луганської та ФОП ОСОБА_1 укладено договір № LGC069 про надання овердрафтного кредиту на картковий рахунок.
Відповідно до п.1.1 Договору № LGC069 від 05.05.2006 року банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта на підставі Заяви на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок, що полягає в проведені платежів , здійснених довіреними особами клієнта з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на картковому рахунку клієнта НОМЕР_5 відкритому в банку за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п.1.3 цього договору, шляхом дебетування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Пунктом 1.2 цього Договору передбачено, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, дебіторської заборгованості, сплати відсотків та винагороди в обговорені цим додатком до договору терміни.
Пунктом 1.3 Договору № LGC069 від 05.05.2006 року передбачено, що на момент підписання цього договору ліміт складає 10000,00 грн.
Відповідно до п.1.4 Договору № LGC069 від 05.05.2006 року, проведення платежів Клієнта в порядку, встановленому цим договором, проводиться Банком в строк до 04.05.2007 року.
Згідно п.1.5 Договору овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту і термін, установлених згідно з п.п.1.3, 1.4 цього договору, з періодом безпосереднього користування кредитом не більше 30 днів. Періодом безпосереднього користування кредитом в період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку клієнта під час закриття банківського дня. Зменшення чи зростання заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на картковому рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.
Відповідно до пунктів 2.2.2. та 2.2.3 клієнт зобов'язаний сплатити відсотки за користування кредитом згідно п.п. 4.1,4.2,4.3 цього договору. Проводити погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду непереривного користування кредитом, встановленого п. 1.5 цього договору.
Згідно із п.2.2.9. Договору клієнт надає Банку щоквартально, не пізніше 30-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, фінансову інформацію (баланс, форма 2, сумарні надходження на всі належні рахунки за три останніх місяця, у розрізі кожного місяця, роз шифровку дебіторської та кредиторської заборгованості, декларацію про доходи підприємства), а також іншу інформацію на вимогу Банку.
Пунктом 2.2.10 вказаного договору встановлено, що клієнт зобов'язаний на вимогу інформувати банк про хід виконання цього договору, цільове використання кредитних коштів.
Відповідно до п.4.1 кредитного договору за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку відповідача після закриття банківського дня відповідач сплачує відсотки, виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у Додатку № 2 до цього договору.
Відповідно до п. 4.2 Договору, у разі порушення клієнтом будь-якого з зобов'язань з погашення кредиту, передбачених кредитним договором, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.
Згідно п. 5.1 вказаного Договору, за порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, зазначених у даному пункті, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.
Пунктом 5.2. Договору № LGC069 від 05.05.2006 року передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 2 % від суми отриманого кредиту за кожний випадок порушення.
Відповідно до п.6.1. Договору він діє до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
Відповідно до п. 1 Додатку № 2 до Договору № LGC069 від 05.05.2006 року, для розрахунку відсотків за користування кредитом установлюється диференційована процентна ставка.
Згідно п. 1.1 Додатку № 2 до Договору № LGC069 від 05.05.2006 року, процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом.
Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 10 000,00 грн. на корпоративну картку НОМЕР_3
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем своєчасно не виконано взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором, в результаті чого, згідно ч.1 ст.612 ЦК України, за відповідачем виникло прострочення виконання зобов'язання щодо повернення суми кредиту і прострочення зобов'язань по сплаті процентів за користуванням кредитними коштами.
Тому, позивачем на адресу відповідача 23.01.2012 року була надіслана претензія № 1 з проханням погасити прострочену заборгованості за Кредитним договором.
Відповідач відповіді на претензію не надав.
Оскільки відповідач своєчасно та в повному обсязі не виконав свої зобов'язання за договором про надання овердрафтового кредиту № LGC069 від 05.05.2006 року, претензію, яка була направлена на його адресу Банком проігнорував і відповіді не надав та кредитну заборгованість по цей час не погасив, позивач звернувся до господарського суду Луганської області із позовною заявою, якою просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість, яка станом на 20.01.2012р. становить 42555 грн. 94 коп., у тому числі: сума заборгованості за кредитом - 10286 грн. 89 коп., сума заборгованості за відсотками - 22127 грн. 20 коп. та пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 10141 грн. 85 коп.
Оцінивши обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
За приписами ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.7 ст.193).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст.629 цього ж Кодексу.
Відповідно до п. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відношень встановленим по кредитному договору застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлене цим параграфом та не випливає з положень кредитного договору.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України та умовами укладеного кредитного договору, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач прийняті на себе зобов'язання за договором про надання овердрафтового кредиту № LGC069 від 05.05.2006 року, з врахуванням Додатків № 1 та № 2 від 05.05.2006р. та виконав ці зобов'язання у повному обсязі надавши відповідачу кредит в межах 10000 грн. на поточний рахунок НОМЕР_5 відкритому в банку, а відповідачем в порушення умов договору не здійснено повернення наданих йому коштів.
Відповідач доказів оплати кредиту не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
За таких підстав позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 10286 грн. 89 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у сумі 22 127 грн. 20коп. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 10141 грн. 85 коп. слід зазначити наступне.
Як було зазначено раніше, згідно пунктом 5.1 Договору, за порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, зазначених у даному пункті, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.
Крім того, відповідно до пунктів 2.2.2. та 2.2.3 клієнт зобов'язаний сплатити відсотки за користування кредитом згідно п.п. 4.1,4.2,4.3 цього договору.
Згідно п. 1.1 Додатку № 2 до Договору № LGC069 від 05.05.2006 року, процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом.
Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України, боржник, який не повернув своєчасно кредитні кошти, зобов'язаний сплатити кредитору неустойку.
Відповідно до частин 1, 3 ст.549 зазначеного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.
Частинами 1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
З огляду на зазначені норми матеріального права, вказані договірні умови, несвоєчасне повернення відповідачем суми кредиту та відсотків за користування вказаними грошовими коштами, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 22127 грн. 20 коп. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у сумі 10141 грн. 85 коп. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та теж підлягають задоволенню.
На підставі викладеного позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі, з віднесенням судових витрат, відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,
1. Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 42555 грн. 94 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованості за кредитом в загальній сумі 42 555 грн. 94 коп., у тому числі: суму заборгованості за кредитом у розмірі 10286 грн. 89 коп., суму заборгованості за відсотками у розмірі 22127 грн. 20 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 10141 грн. 85 коп. та витрати на сплачений судовий збір у розмірі 1609 грн. 50 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 26.04.2012 року було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Дата підписання рішення 28 квітня 2012 року.
Суддя Є.А.Лісовицький