ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
23.04.12 Справа № 4пн/5014/356/2012
Розглянувши матеріали справи за позовом
Фермерського господарства "Колос", м. Свердловськ Луганської області
до відповідача -1 Приватного підприємства "Нива -В.Ш.", м. Київ в особі філії №13 Приватного підприємства "Нива -В.Ш.", м. Луганськ
до відповідача -2 Відділу державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції, м. Свердловськ Луганської області
третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії -Свердловського відділення №5450, м. Свердловськ Луганської області
про визнання аукціону недійсним
Суддя Старкова Г.М.
за участю секретаря судового засідання Маценко О.В.
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув;
від 1-го відповідача - не прибув;
від 2-го відповідача - Ткачова І.Л., заступник начальника, посвідчення б/д № 1048;
від 3-ої особи - ОСОБА_2, довіреність № 43 від 20.01.2012.
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним аукціону, проведеного 31.12.2011 філією №13 Приватного підприємства "Нива -В.Ш." з продажу майна Фермерського господарства "Колос", а саме: лот №3 сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори МТЗ-82, державний номер НОМЕР_7 маш. № НОМЕР_13, двигун № НОМЕР_1; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_8 маш. № НОМЕР_14, двигун № НОМЕР_2; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_9 маш. № НОМЕР_15, двигун № НОМЕР_3; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_10 маш. № НОМЕР_16, двигун № НОМЕР_4; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_11 маш. № НОМЕР_17, двигун № НОМЕР_5; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_12 маш. № НОМЕР_18, двигун № НОМЕР_6) та визнання протоколу про проведення аукціону від 31.12.2011 з продажу майна Фермерського господарства "Колос", а саме: лот №3 сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори МТЗ-82, державний номер НОМЕР_7 маш. № НОМЕР_13, двигун № НОМЕР_1; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_8 маш. № НОМЕР_14, двигун № НОМЕР_2; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_9 маш. № НОМЕР_15, двигун № НОМЕР_3; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_10 маш. № НОМЕР_16, двигун № НОМЕР_4; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_11 маш. № НОМЕР_17, двигун № НОМЕР_5; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_12 маш. № НОМЕР_18, двигун № НОМЕР_6), який складено філією № 13 ПП «Нива -В.Ш.» недійсним.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав .
Представник відповідача-1 відзивом на позовну заяву №53-13 від 22.02.2012 вимоги позовної заяви відхилив, посилаючись на те, що:
- всі дії працівників філії №13 ПП «НИВА-В.Ш.»з реалізації арештованого майна боржника були здійснені з дотриманням усіх вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, «Порядку реалізації арештованого майна», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5 та інших нормативно-правових актів;
- в ГПК України та Законі України «Про виконавче провадження»відсутні правові норми про визнання аукціону недійсним, а містяться лише норми визнання аукціону таким, що не відбувся;
- обраний позивачем спосіб захисту (визнання недійсним протоколу проведення аукціону/прилюдних торгів) не відповідає способом захисту, оскільки протокол не є актом у розумінні ст.12 ГПК України, який може бути визнаний судом недійсним; та з інших підстав, викладених у відзиві.
Представник відповідача-2 відзивом на позовну заяву, зданого у судовому засіданні 23.02.2012, вимоги позовної заяви відхилив, посилаючись на те, що відділом державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції виконавчі дії були вжиті відповідно до чинного законодавства з урахуванням всіх термінів, наданих Законом України «Про виконавче провадження», та з інших підстав, викладених у відзиві.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів, відзивом на позовну заяву від 22.02.2012 № 86-01/09-152 позовні вимоги відхилив, та вказав на те, що посилання позивача на те, що відділом державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області було порушено строки ознайомлення сторін з результатами звіту про оцінку майна, непроведення рецензування звіту та інші порушення, як на підставу визнання результату аукціону недійсним, такою бути не може, оскільки, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недотримання вимог закону саме в момент його вчинення, а зазначене порушення мало місце раніше і мало бути оскаржено боржником в порядку, встановленому для оскарження дій державного виконавця. Протокол про проведення аукціону від 31.12.2011 з реалізації арештованого рухомого майна не є актом, наслідком прийняття якого може бути виникнення, зміна чи припинення правовідносин між сторонами, а тому питання про їх недійсність не може бути предметом розгляду у господарських судах, відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України,.та з інших підстав, викладених у відзиві.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд -
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.
Приватним підприємством «Нива - В.Ш.»в особі філії №13 ПП «Нива - В.НІ.» 31.12.2011 проведено аукціон з реалізації майна Фермерського господарства «Колос», а саме: лот №3 сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори МТЗ-82, державний номер НОМЕР_7 маш. № НОМЕР_13, двигун № НОМЕР_1; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_8 маш. № НОМЕР_14, двигун № НОМЕР_2; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_9 маш. № НОМЕР_15, двигун № НОМЕР_3; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_10 маш. № НОМЕР_16, двигун № НОМЕР_4; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_11 маш. № НОМЕР_17, двигун № НОМЕР_5; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_12 маш. № НОМЕР_18, двигун № НОМЕР_6)(далі- трактори).
Рішенням господарського суду Луганської області від 29.07.2010 у справі № 7/79 позовні вимоги ВАТ «Державний Ощадний банк України»до ФГ «Колос», TOB «Свердловська машинно-технологічна станція», TOB «Свердловська сільгоспхімія»про стягнення боргу у сумі 804 734,36 грн. задоволено повністю.
Відділом державної виконавчої служби Свердловського міського управління юстиції Луганської області (далі - ВДВС Свердловського МУЮ) 14.09.2010 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 21373856.
Відповідно до актів опису й арешту майна від 26.10.2010, ВДВС Свердловського МУЮ 28.01.2011 накладено арешт на майно боржника.
ВДВС Свердловського МУЮ 28.01.2011 винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
09.03.2011 експертом складено звіти про оцінку транспортного засобу та 23.05.2011 передано до відділу державної виконавчої служби Свердловського МУЮ.
Позивач у позовній заяві зазначив, що повідомлення від ВДВС Свердловського МУЮ № 4929 від 31.05.2011 про результати визначення вартості майна отримано 06.06.2011.
Також, позивач вказує на те, що ВДВС Свердловського МУЮ порушено строки щодо ознайомлення сторін з результатами звіту про оцінку майна відповідно до ч. 5 п. п. 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій.
Позивачем на адресу ВДВС Свердловського МУЮ надіслано лист № 10 від 14.06.2011 про те, що підприємство не погоджується з результатами оцінки вартості майна. ВДВС Свердловського МУЮ рецензування звітів про оцінку вказаного майна не призначено, та 04.08.2011 зазначено майно передано на реалізацію.
Позивач вважає, що в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження»(далі- Закон), Порядку реалізації арештованого майна (далі -Порядок), затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.07.1999 за № 480/3773 та Інструкції про проведення виконавчих дій, аукціон з реалізації спірного майна було призначено на 07.09.2011.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.09.2011 у справі № 7/79 за позовом ВАТ «Державний Ощадний банк України»до ФГ «Колос», ТОВ «Свердловська машинно-технологічна станція», ТОВ «Свердловська сільгоспхімія»про стягнення 804734 грн. 36 коп. надана відстрочка виконання рішення господарського суду Луганської області від 29.07.2010 у справі № 7/79 до 01.12.2011.Вказана ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що 06.09.2011 вищезазначена ухвала суду передана представником ФГ «Колос»(позивач) до ВДВС Свердловського МУЮ (відповідач-1), про що є відповідний штамп на супровідному листі.
Позивач зазначив, що ВДВС Свердловського МУЮ 07.09.2011 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 21373856, на підставі ухвали господарського суду Луганської області від 06.09.2011 у справі № 7/79 про відстрочення виконання рішення суду, яка затверджена начальником ВДВС 07.09.2011, але вказана постанова була відправлена на адресу боржника у виконавчому провадженні - ФГ «Колос» (позивач) і стягувачу тільки 08.09.2011. Вказана постанова спеціалізованій торгівельній організації не направлялась.
Позивач, посилаючись на п.13.ст.37 та ч.4 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», вважає, що після поновлення виконавчого провадження ВДВС Свердловського МУЮ повинно було бути призначено проведення експертизи з оцінки майна боржника, так як вартість майна, визначена експертом станом на 09.03.2011 є неактуальною.
Позивач у позовній заяві зазначив, що реалізація зазначеного майна за ціною, що є нижче ринкової ціни на подібне майно, має за наслідок отримання стягувачем (Банком) грошових коштів від реалізації майна в меншому розмірі. Відтак, порушується право Банку на заставу, тобто Банк не отримує грошові кошти, на які стягувач розраховував як на джерело погашення кредиторської заборгованості. Крім цього, порушується право власності боржника на вказане майно, в тому аспекті, що майно реалізується за вартістю, нижчою за ринкову.
Крім того, позивач вважає, що ВДВС Свердловського МУЮ в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження»складено акт уцінки майна, але боржника про проведення уцінки не було повідомлено та він не був присутній при уцінці майна.
Позивач вказує на те, що про здійснення уцінки та реалізацію майна боржника ФГ «Колос»(позивач) довідалося лише 29.12.2011, коли було прочитано оголошення на сайті ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України про проведення аукціону, який призначено на 3 1.12.2011.
Тому, позивач вважає, що ВДВС Свердловського МУЮ грубо порушено приписи Закону України «Про виконавче провадження»; Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за № 865/4158 (далі - Інструкція) та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.07.1999 за № 480/3773 (далі- Порядок).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що зазначений аукціон 31.12.2011 відбувся за лотом №3 сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори), але повинен бути визнаний судом недійсним з тих підстав, що уцінка зазначеного майна проведена ВДВС Свердловського МУЮ з порушенням встановленого чинним законодавством порядку та є незаконною. Отже, стартова ціна лоту, визначена органом державної виконавчої служби, є необґрунтованою та незаконною.
Позивач, посилаючись на пункт 4.8 Порядку вважає, що протокол, який складено торгівельною організацією за результатами аукціону 31.12.2011 з реалізації рухомого майна ФГ «Колос»(позивач), а саме: лот №3 сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори), повинен бути визнаний недійсним відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивач вважає, що відповідно до частини 1 ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна повинна проводитись згідно Порядку. Цей Порядок регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна вилученого законом з обігу, та майна, зазначеного в ч.5 ст.55 Закону України "Про виконавче провадження". Реалізація арештованого майна здійснюється державним виконавцем шляхом його продажу на аукціоні (пункт 1.2 Порядку).
На думку позивача, відповідачами порушено приписи Закону України «Про виконавче провадження»; Інструкції про проведення виконавчих дій, та Порядку реалізації арештованого майна, тому аукціон, проведений 31.12.2011 філією №13 Приватного підприємства "Нива -В.Ш." з продажу майна Фермерського господарства "Колос", а саме: Лот №3 сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори) та протокол про проведення аукціону від 31.12.2011 з продажу майна Фермерського господарства "Колос", а саме: Лот №3 Сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори), який складено філією № 13 ПП «Нива -В.Ш.» слід визнати недійсним, виходячи з того, що він суперечить діючому законодавству. Позивач вважає, що проведення спірного аукціону та протокол суперечить положенням діючого законодавства, у зв'язку з чим повинні бути визнані недійсними.
Позивач звернувся до господарського суду з даними позовними вимогами, викладеними у даній позовній заяві. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на положення Закону України «Про виконавче провадження», Інструкцію про проведення виконавчих дій, Порядок реалізації арештованого майна.
Відповідач-1 відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.
Відповідач -2 відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилив, з підстав, викладених у відзиві.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідачів відзивом на позовну заяву позовні вимоги відхилила, з підстав, викладених у відзиві.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши за матеріалами справи доводи представників судового процесу та надані ними докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позову, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За змістом статті 202 Цивільного Кодексу України (далі -ЦК України) договір є однією з форм правочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є інші юридичні факти.
Згідно ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Загальні підстави та наслідки недійсності правочину передбачені ст.215 ЦК України, за якою підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог. Правило, встановлене цією нормою, повинно застосовуватися в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням закону і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності правочину.
Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 №9 (далі - Постанова Пленуму) правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
Доводи позивача, викладені у позовній заяві, спростовуються матеріалами справи.
У якості підстави заявлених у позові вимог, позивач посилається на вимоги ст.ст.203, 215,216 Цивільного кодексу України.
Відповідно до Постанови Пленуму, ст.ст. 215,216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першої -третьої, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Тобто недійсною може бути визнана лише укладена угода.
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які становлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до зазначених норм ст. 203 Цивільного кодексу України:
- 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
- 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
- 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
- 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
- 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.
З приводу практики розгляду судами справ про визнання правочинів недійсними Верховним судом України видано узагальнення від 24.11.2008.
Так, зазначено, що недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів:
- дефекти (незаконність) змісту правочину;
- дефекти (недотримання) форми;
- дефекти суб'єктного складу;
- дефекти волі -невідповідність волі та волевиявлення.
В обґрунтування позову про визнання недійсним аукціону, проведеного 31.12.2011 філією №13 Приватного підприємства "Нива -В.Ш." з продажу майна Фермерського господарства "Колос", а саме: лот №3 сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори) та протокол про проведення аукціону від 31.12.2011 з продажу майна Фермерського господарства "Колос", а саме: лот №3 сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори), який складено філією № 13 ПП «Нива -В.Ш.» недійсним позивач зазначає, що відповідачами порушено приписи ст.ст.5, 7, 14, 37, 39, 56, 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження»; абз. 14-19 п.5.11, ч.5 п.п.5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій та пунктів 1.2,.3.1, 4.8 Порядку реалізації арештованого майна.
При цьому, норми законодавства, якій би суперечив проведений аукціон в цілому, позивач не навів.
Наведені позивачем доводи не можуть бути підставами для визнання недійсним аукціону, проведеного 31.12.2011 філією №13 Приватного підприємства "Нива -В.Ш." з продажу майна Фермерського господарства "Колос", а саме: лот №3 сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори) та визнання протоколу про проведення аукціону від 31.12.2011 з продажу майна Фермерського господарства "Колос", а саме: лот №3 сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори), який складено філією № 13 ПП «Нива -В.Ш.» недійсним з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, з 15.09.2010 на виконанні у ВДВС Свердловського МУЮ знаходиться наказ господарського суду Луганської області № 7/79 від 16.08.2010 про стягнення солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії - Свердловського відділення № 5450, м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, 32, 700 000 грн. 00 коп. боргу по кредиту 9589 грн. 04 коп. строкових відсотків, 87260 грн. 26 коп. прострочених відсотків та 7885 грн. 06 коп. штрафних санкцій, звернувши стягнення на майно ФГ "Колос". До переліку майна було включено наступні транспортні засоби: трактори МТЗ-82, державний номер НОМЕР_7 маш. № НОМЕР_13, двигун № НОМЕР_1; МТЗ -82, державний номер НОМЕР_8 маш. № НОМЕР_14, двигун № НОМЕР_2; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_9 маш. № НОМЕР_15, двигун № НОМЕР_3; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_10 маш. № НОМЕР_16, двигун № НОМЕР_4; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_11 маш. № НОМЕР_17, двигун № НОМЕР_5; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_12 маш. № НОМЕР_18, двигун № НОМЕР_6.
ВДВС Свердловського МУЮ 28.01.2011 складено акт опису та арешту, яким було описано та арештовано транспортний засіб згідно наказу суду(а.с.26-27,том 1).
Для проведення експертної оцінки арештованого майна було призначено експерта. 09.03.2011 експертом було складено звіт про оцінку транспортного засобу та 23.05.2011 передано до відділу державної виконавчої служби Свердловського МУЮ (а.с.28-30, 34-46,том 1).
Згідно Закону України № 2677-УІ від 04.11.2010 "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо встановлення процедури примусового виконання рішень суду та інших органів (посадових осіб), який набрав чинності 08.03.2011, пункт 3 ст. 58 Закону на даний час викладений в наступній редакції: «Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право надати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення».
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень даного Закону України від 04.11.2010 було надано доручення Кабінету Міністрів України щодо приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим законом.
Отже, посилання ФГ "Колос" (позивач) на Інструкцію є невірним, оскільки вона була розроблена на виконання Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІУ від 21.04.1999.
Діяльність виконавчої служби регулюються Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій та іншими нормативно - правовими актами.
Законом України №2677 - УІ від 04.11.2010 «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження»та інших законодавчих актів щодо встановлення процедури примусового виконання рішень суду та інших органів (посадових осіб), який набрав чинності 09.03.2011 були внесені зміни в Закон України «Про виконавче провадження».
Інструкція про проведення виконавчих дій розроблена на виконання Закону України «Про виконавче провадження»№606 - ХІУ від 21.04.1999., на теперішній час не приведена у відповідність з вищезазначеним законом.
Тому при розгляді справи щодо законності дій ВДВС необхідно керуватися Законом України «Про виконавче провадження»(далі - Закон) в новій редакції, яка набрала чинності 08.03.2011.
Питання реалізації майна та уцінки регулюється статтею 62 Закону.
Згідно вимог цієї статті транспортні засоби реалізуються виключно на прилюдних торгах (аукціонах). Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна, тобто на відміну від Інструкції про проведення виконавчих дій, державний виконавець не зобов'язаний ознайомити та погодити розмір уцінки зі сторонами виконавчого провадження.
Звіт про оцінку майна доставлено позивачу 03.06.2011 відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення.
Як свідчать матеріали справи, 14.06.2011 з порушенням десятиденного строку для надання заперечення щодо оцінки майна до ВДВС Свердловського МУЮ (відповідач-1) надійшов від ФГ "Колос" (позивач) лист № 10 від 14.06.2011. На виконання даного листа державним виконавцем було винесено постанову про призначення експерта від 29.06.2011 № б/н та 29.06.2011 за № 5955 та на адресу ФГ "Колос" (позивач) було направлено лист щодо проведення авансування витрат, пов'язаних з рецензуванням звіту. Даним листом позивачу було надано триденний строк з дня отримання даного листа для авансування витрат. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, даний лист позивач отримав 12.07.2011, але ні 16.07.2011, ні пізніше не надходили грошові кошти на рецензування експертизи, ні будь-якого письмового пояснення з приводу не авансування (а.с.70, том 1).
Відповідно до п. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеною суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарюванням, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки.
У зв'язку з тим, що позивач не вжив заходів щодо рецензування звіту про оцінку майна та вищевказана оцінка не була визнана недійсною, 04.08.2011 за вихідним № 8566 ВДВС Свердловського МУЮ (відповідач-1) була подана заявка на реалізацію арештованого (заставленого) майна.
До заявки на реалізацію арештованого (заставного) майна, довідку про відсутність надходження повідомлення про оскарження оцінки не додавалось, у зв'язку з тим, що на час подання даної заяви ніякого оскарження оцінки майна сторонами виконавчого провадження не проводилось.
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що підприємство ФГ "Колос" надало до відділу лист № 10 від 14.06.2011, було виразом їх права на призначення рецензування, але у зв'язку з тим, що в подальшому підприємство уникнуло і оплати за рецензування звіту, і не оскаржило оцінку в судовому порядку свідчило про зміну їх позиції з питання оскарження оцінки.
Матеріалами справи підтверджено, що 06.09.2011 до ВДВС Свердловського МУЮ (відповідач-2) надійшла ухвала господарського суду Луганської області від 06.09.2011 у справі №7/79 про відстрочення виконання рішення господарського суду Луганської області від 29.07.2010 у справі № 7/79, а саме записом у журналі реєстрації загальної вхідної кореспонденції ВДВС Свердловського МУЮ. За даною ухвалою суду виконавчі дії було відстрочено до 01.12.2011.
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що вказана ухвала суду була винесена без залучення ВДВС Свердловського МУЮ до розгляду справи, чим позбавило ВДВС висловлювати перспективи виконання наказу господарського суду Луганської області
№ 7/79 від 16.08.2010 за рахунок реалізації (заставного) майна, а не за рахунок збору врожаю. До того ж в даній ухвалі суду було зазначено, що збір врожаю не розпочався у зв'язку з передачею 04.08.2011 ВДВС Свердловського МУЮ на реалізацію майна боржника. ВДВС Свердловського МУЮ 04.08.2011 були лише зроблені заявки на реалізацію арештованого (заставленого) майна, але ці обставини не спричинили не можливості збору врожаю, оскільки описане та арештоване майно продовжувалось знаходитись на зберіганні у боржника (позивача), йому не було обмежено право користування цим майном .
07.09.2011 ВДВС Свердловського МУЮ було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 21373856 (а.с.77, том 1).
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.
Копія постанови про зупинення виконавчого провадження від 07.09.2011 на адресу ПП «НИВА-В.Ш.»(відповідач-1) була направлена 08.09.2011, що підтверджується квитанцією № 7728 та супровідним листом № 12313 від 08.09.2011, записом у журналі реєстрації вихідної кореспонденції по ВДВС Свердловського МУЮ.
Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що підставою для зупинення реалізації майна, відповідно до п. 7 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", є зупинення судом відповідної реалізації, але до ВДВС Свердловського МУЮ не надходила будь-яка ухвала про зупинення судом реалізації арештованого майна.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" ВДВС Свердловського МУЮ 02.12.2011 винесено постанову про поновлення виконавчого провадження (а.с.80-81,том 1).
Діючим законодавством не передбачено, що після поновлення виконавчого провадження повинно було бути проведено експертизу з оцінки майна боржника та відсутня норма, що передбачає обов'язкову присутність представника боржника при уцінці майна.
Відповідно до п. 5 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визначення прилюдних торгів аукціону такими, що не відбулися, або закінченням двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.
Як свідчать матеріали справи, майно не було реалізоване на аукціоні 07.09.2011, але у зв'язку з тим, що виконавче провадження було зупинено, акт від 12.12.2011 уцінки майна, яке не було реалізовано на аукціоні за договором про реалізацію арештованого рухомого майна № 1311113 від 19.08.2011 було складено після поновлення виконавчого провадження (а.с.82, том1).
З наведеного вбачається, що відповідачем-1 виконавчі дії були вжиті відповідно до чинного законодавства, з урахуванням всіх термінів, наданих Законом України "Про виконавче провадження".
З матеріалів справи вбачається, що при здійсненні власної діяльності Приватне підприємство «НИВА-В.Ш.»(відповідач-1) керується Законом України „Про виконавче провадження" (далі - Закон), Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5 (далі - Порядок) та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 62 Закону, реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.
Тендерною комісією був проведений конкурс між спеціалізованими організаціями, з якими Міністерством юстиції України укладені договори про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень судів, щодо визначення спеціалізованої організації, яка буде здійснювати реалізацію арештованого нерухомого майна, що належить боржнику.
Переможцем конкурсу з реалізації вищезазначеного майна визнано ПП «НИВА-В.Ш.»в особі Філії №13 ПП «НИВА-В.Ш.»(відповідач-1).
Між Філією №13 ПП «НИВА-В.Ш.»та відповідачем-2 був укладений договір № 1311113 від 19.08.2011 про надання послуг по організації та проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна (а.с.57-59,том 1).
Прилюдні торги були призначені на 31.12.2011 на 10:00 годин про, що на сайті ДП «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України http://trade.informiust.ua/ було розміщене інформаційне повідомлення про реалізацію майна ФГ «Колос» № 406233 (а.с.60, том 1).
Ствердження позивача про те, що аукціон з реалізації арештованого рухомого майна, а саме: сільгосптехніки у кількості 6 одиниць (трактори), проведення якого було призначено на 31.12.2011, відбувся, але є недійсним з тих підстав, що уцінка зазначеного майна проведена ВДВС Свердловського МУЮ з порушенням встановленого чинним законодавством порядку та є незаконною, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.
Суд вважає, що аукціон з продажу арештованого майна боржника було проведено з дотриманням вимог Закону України від 04.11.2010 №2677-VІ «Про внесенні змін до Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна, та інших нормативно-правових актів.
Згідно із п. 8.2 Порядку, аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі: відсутності покупців або наявності тільки одного покупця; несплати в установлений термін переможцем аукціону належної суми за придбане майно.
Суд вважає, що зі змісту позовної заяви не вбачається існування хоча б однієї із наведених обставин.
Слід зазначити, що нормами чинного законодавства не передбачено право боржника щодо звернення з позовом про визнання аукціону недійсним, а містяться лише норми про визнання аукціону таким, що не відбувся.
Згідно з Порядком реалізації арештованого майна, аукціон може бути припинено й майно знято з продажу в разі невиконання правил проведення аукціону, передбачених цим Порядком.
Щодо вимог про визнання недійсним протоколу № 1311113-3 від 31.12.2011 проведення аукціону з реалізації рухомого майна, а саме: сільгосптехніки у кількості 6 одиниць (трактори) недійсним, слід зазначити наступне.
Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", спеціалізована організація проводить аукціон за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за незалежною оцінкою.
Згідно з Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5 (далі - Порядок), аукціон може бути припинено й майно знято з продажу в разі невиконання правил проведення аукціону, передбачених цим Порядком.
Згідно з п. 8.2 Порядку, аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця або несплати в установлений термін переможцем аукціону належної суми за придбане майно.
Згідно з п. 4.8 Порядку, під час аукціону ведеться протокол, до якого заносяться такі дані: номер лота, назва лота, стартова ціна та продажна ціна майна; сума сплаченого гарантійного внеску; пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (переможець аукціону); розмір винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити, та реквізити рахунку спеціалізованої організації для її сплати. Протокол підписують ліцитатор та переможець аукціону.
Організація, яка проводила аукціон (організатор аукціону) зазначає у протоколі відповідні суми й номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти за придбане майно, та затверджує протокол у день проведення аукціону. Копії затвердженого протоколу видаються переможцю аукціону, а також державному виконавцеві в триденний строк з дня проведення аукціону.
Згідно з 7.1 Порядку, право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.
Акт про проведення аукціону затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби і є підставою для видачі відповідним органом свідоцтва про право власності.
Тобто, 31.12.2011 відбувся аукціон з примусового продажу в порядку виконання судового наказу господарського суду Луганської області належного позивачу майна - рухомого майна, а саме: сільгосптехніки у кількості 6 одиниць (трактори). За результатами аукціону оформлено договір купівлі-продажу у формі протоколу проведення аукціону.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 203 ЦК України договір купівлі-продажу, який укладено за результатами аукціону, може бути визнано недійсним у разі порушення правил його проведення, які вплинули на результат торгів.
Посилання позивача на те, що державним виконавцем було порушено строки ознайомлення сторін з результатами звіту про оцінку майна та непроведення рецензування звіту, неотримання згоди позивача - власника сільгосптехніки на його уцінку та інші порушення, як на підставу визнання результату аукціону недійсним, судом до уваги не приймається, оскільки, як зазначалося вище, згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання вимог закону саме в момент його вчинення, а зазначене порушення мало місце раніше і мало бути оскаржено позивачем (боржником у виконавчому провадженні) в порядку, встановленому для оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби.
Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, якими способами захисту цивільних прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача: а саме: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 20 Господарського кодексу України також визначено, якими способами захисту прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбаченим законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, як випливає із приписів даної правової норми, права і законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Отже, у даній правовій нормі йдеться про акти юридичні, волевиявлення яких обов'язкові до виконання.
Протокол про проведення аукціону від 31.12.2011 з реалізації арештованого рухомого майна не є актом, наслідком прийняття якого може бути виникнення, зміна чи припинення правовідносин між сторонами, а тому питання про їх недійсність не може бути предметом розгляду у господарських судах.
Аукціон за своєю юридичною природою - це продаж майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. Власником цього майна стає покупець, котрий запропонував за нього у ході аукціону найвищу ціну. Таким чином, під час проведення аукціону укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець - учасник аукціону, котрим може бути фізична чи юридична особа, і продавець - відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить цей аукціон за договором із державною виконавчою службою. Переможець оспорюваного позивачем аукціону з реалізації сільгосптехніки є стороною угоди про передачу сільгосптехніки, укладеної за результатами проведеного аукціону.
Як вбачається, оскаржуваний позивачем протокол про проведення аукціону від 31.12.2011 з реалізації майна ФГ «Колос»(позивач), а саме: лот №3 сільгосптехніка у кількості 6 одиниць ( трактори) не є актом нормативного характеру оскільки він не має обов'язкового характеру, не може вважатися документом, який безумовно тягне певні правові наслідки, оскільки позивач -Фермерське господарство «Колос»не позбавлений можливості захищати свої інтереси у інший спосіб. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 04.06.2008 у справі №5/674н, постанові Вищого господарського суду України від 19.04.2006 у справі №2-22/6034-05.
Проте, виходячи із змісту положень ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України заявлена позивачем за позовом вимога щодо захисту своїх прав, а саме визнати протокол про проведення аукціону від 31.12.2011 з продажу майна Фермерського господарства "Колос", а саме: лот №3 сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори), який складено філією № 13 ПП «Нива -В.Ш.» недійсним не може бути способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки не передбачена законом.
Таким чином, зазначена позовна вимога не може бути самостійним предметом спору в господарській справі. По суті така вимога спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, а не на поновлення порушеного права або захист охоронюваного законом інтересу. Цей факт може встановлюватись господарським судом лише у разі вирішення спору про право та може бути елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Тобто, позивач за позовом в цій частині позовних вимог не позбавлений права захисту порушеного, на його погляд права, у інший спосіб.
Положенням ч.1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому ч.2 ст.16 цього Кодексу встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, та зауважено при цьому, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
На підставі викладеного, виходячи із змісту положень ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України, заявлені позивачем вимоги щодо визнання протоколу про проведення аукціону від 31.12.2011 з продажу майна Фермерського господарства "Колос", а саме: Лот №3 Сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори), який складено філією № 13 ПП «Нива -В.Ш.» недійсним не можуть бути способом захисту прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки є такими, що не передбачені законом (аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 06.12.07 у справі № 11/133н(5/264н).
Водночас господарському суду необхідно враховувати викладене в пункті 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010 N 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного суд вважає, що позивачем не надано належних доказів того, що оспорюваний аукціон, проведений 31.12.2011 філією №13 Приватного підприємства "Нива -В.Ш." з продажу майна Фермерського господарства "Колос", а саме: лот №3 сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори) був проведений з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження" та інших норм чинного законодавства України.
В силу статей 42, 43, 33 ГПК України правосуддя в господарських сулах здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на вказані положення, позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду доказами, а відповідачі -спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності саме позивач мав надати суду певні докази допущення відповідачами порушень. У разі ж надання позивачем відповідних доказів та невизнання певних обставин відповідачем, на останнього покладається обов'язок їх спростування.
В даному випадку, позивачем до суду не надано будь-яких доказів недійсності правочину -аукціону, проведеного 31.12.2011 філією №13 Приватного підприємства "Нива -В.Ш." з продажу майна Фермерського господарства "Колос", а саме: лот №3 сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори МТЗ-82, державний номер НОМЕР_7 маш. № НОМЕР_13, двигун № НОМЕР_1; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_8 маш. № НОМЕР_14, двигун № НОМЕР_2; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_9 маш. № НОМЕР_15, двигун № НОМЕР_3; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_10 маш. № НОМЕР_16, двигун № НОМЕР_4; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_11 маш. № НОМЕР_17, двигун № НОМЕР_5; МТЗ-82, державний номер НОМЕР_12 маш. № НОМЕР_18, двигун № НОМЕР_6).
На підставі викладеного, доводи позивача за даним позовом є необґрунтованими та суперечать діючому законодавству і матеріалам справи.
З огляду на викладене, суд вважає, вимоги позову про визнання недійсним аукціону, проведеного 31.12.2011 філією №13 Приватного підприємства "Нива -В.Ш." з продажу майна Фермерського господарства "Колос", а саме: Лот №3 сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори) та визнання протоколу про проведення аукціону від 31.12.2011 з продажу майна Фермерського господарства "Колос", а саме: Лот №3 Сільгосптехніка у кількості 6 одиниць (трактори), який складено філією № 13 ПП «Нива -В.Ш.» недійсним, такими, що не підлягають до задоволення, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
У судовому засіданні 23.04.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у сумі 1073 грн. 00 коп. покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд ,-
1.У задоволенні позовних вимог відмовити
2.Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено і підписано -27.04.2012.
Суддя Г.М.Старкова