ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-3/3394-2012 19.04.12
За позовом Приватного підприємства «НІК»
До Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»
Про стягнення 2 555 538,05 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін
Від позивача ОСОБА_1 -по дов. № б/н від 13.03.2012
Від відповідача ОСОБА_2 -по дов. № 132 від 20.01.2012
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного підприємства «НІК»про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»2 384 986,08 грн. неустойки в порядку ст. 785 Цивільного кодексу України за період з 10.03.2011 по 01.03.2012, 88 820,80 грн. збитків від зміни індексу інфляції за період з листопада 2009 року по лютий 2011 року, 3% річних в сумі 33 084,63 грн. за період з 11.09.2009 по 28.02.2011, відшкодування комунальних витрат в сумі 48 646,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги від 06.10.2011, яке виникло з укладеного між відповідачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договору оренди від 19.03.2008, а тому у позивача виникло право вимоги до відповідача, що ґрунтується на порушенні відповідачем своїх договірних зобов'язань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/3394-2012 та призначено її до розгляду на 05.04.2012.
В судовому засіданні 05.04.2011 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 17.04.2012.
Відповідач у поданому 17.04.2012 до відділу діловодства суду відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки договір оренди від 19.03.2008 в односторонньому порядку розірваний з 01.03.2011. Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. За таких умов відповідач вважає, що позивач не міг отримати права орендодавця за договором оренди, який був розірваний. Відповідач вважає, що ФОП ОСОБА_3 могла передати лише свої права, передбачені іншим письмовим правочином. Оскільки права на неустойку за несвоєчасне повернення приміщення не було передбачено договором оренди, то позивач не міг отримати такого права за договором про відступлення права вимоги. Зважаючи що норми Господарського кодексу України є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України, то стаття 232 Господарського кодексу України в будь-якому випадку підлягає застосуванню. Договір оренди був розірваний 01.03.2011, а отже неустойка, передбачена ст. 785 Цивільного кодексу України, має нараховуватись починаючи з цієї дати та протягом шести місяців, а отже вимоги позивача про стягнення неустойки понад встановлений шестимісячний термін не підлягають задоволенню. Відповідач вважає, що оскільки позивач отримав від ФОП ОСОБА_3 (п. 1.2.3. договору від 06.10.2011) права вимоги на отримання орендованого приміщення у володіння, то позивач відповідно отримав майнові права, що пов'язані із вказаною нерухомістю. Проте у відповідності до ст. 182 Цивільного кодексу України позивач не зареєстрував у встановленому порядку в органах БТІ свої права вимоги до відповідача, яким порушило вимоги закону. В свою чергу, оскільки майнові права позивача не зареєстровані позивачем не доведено наявність у нього права вимоги до відповідача. Угодою від 12.02.2009 про внесення змін до договору оренди від 19.03.2008 було передбачено, що починаючи з 01.01.2010 щомісячна орендна плата буде становити суму в гривнях, яка буде еквівалентною 8820,54 Євро, згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до євро, встановленим Національним банком України, на дату виставлення рахунку (п. 1.3., 1.4). Згідно п. 3.4. договору оренди (зі змінами внесеними п.1.4. угоди від 12.02.2009), щомісячна орендна плата на 4 рік строку оренди буде становити суму в гривнях яка буде еквівалентною 9702,59 Євро. Оскільки договір оренди від 19.03.2008 діяв менше 3-х років, то положення п. 3.4. договору оренди, а також всі інші положення про подальший розмір орендної плати, не діяли і не можуть бути застосовані. Відтак, розмір неустойки за несвоєчасне повернення приміщення з оренди повинен розраховуватися виходячи з розміру орендної плати 8820,54 Євро. Відповідач зазначає, що неодноразово звертався і до ФОП ОСОБА_3 і до позивача (в березні, квітні, серпні, листопаді та грудні 2011 року) про необхідність з'явитись для складення та підписання акту повернення приміщення з оренди, проте представники даних осіб увесь цей час ігнорували намагання відповідача повернути приміщення і лише 12.12.2012 за актом приміщення було повернуто позивачу. Відповідач вважає, що вчинив всі заходи щодо належного виконання зобов'язання, а тому вимоги про стягнення неустойки не підлягають задоволенню з огляду на прострочення кредитора та відсутність вини боржника (ст.ст. 613, 614 Цивільного кодексу України).
В судовому засіданні 17.04.2011 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 19.04.2012.
Позивачем 19.04.2012 до відділу діловодства суду подано заперечення на відзив відповідача.
В судовому засідання 19.04.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
19.03.2008 між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк»(орендар) було укладено договір оренди, посвідчений 19.03.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1953 (далі -договір оренди).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п. 1.1. договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на весь строк оренди, що зазначений у п. 2.1. договору, нежилі приміщення (приміщення першого поверху № 59-68, 70-76 в літ. А-5), які розташовані за адресою : АДРЕСА_1, загальною площею 169,3 кв. м.
Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно п. 2.1. договору оренди строк оренди за цим договором розпочинається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі приміщень за формою, зазначеною в додатку 2 до цього договору (дата початку) та продовжується протягом 5 (п'яти) років від дати початку до 19.03.2013.
За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
Пунктом 2.2. договору оренди визначено, що орендодавець передає приміщення орендарю за актом приймання-передачі не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання сторонами цього договору.
Згідно п. 5.1.1. договору орендодавець зобов'язаний надати приміщення орендареві не пізніше дати початку оренди в стані, що задовольняє орендаря.
За актом приймання-передачі від 19.03.2008 орендодавець передав, а орендар прийняв нежилі приміщення, які розташовані за адресою : АДРЕСА_1, загальною площею 169,3 кв. м. При цьому в акті зауважень щодо технічного стану приміщень не відображено.
12.02.2009 між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк»(орендар) було укладено угоду про внесення змін до договору оренди, посвідчена 12.02.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 568 (далі - угода).
Так, пунктом 1.1. угоди сторони дійшли згоди п. 1.1. договору оренди викласти в новій редакції, згідно якої орендодавець передає, а орендар приймає в оренду на весь строк оренди, що зазначений у п. 2.1. договору, нежилі приміщення (приміщення першого поверху № 59-68, 70-76, 76'в літ. А-5), які розташовані за адресою : АДРЕСА_1, загальною площею 169,3 кв. м.
Відповідно до п. 3.1. договору оренди починаючи з дати початку, орендар сплачує орендну плату за приміщення. Орендна плата включає плату за землю (земельний податок), а також усі податки та збори будь-якого характеру.
Пунктом 3.2. договору оренди визначено, що орендна плата за період з дати початку до закінчення 2 місяців з цієї дати буде становити суму в гривнях, яка дорівнюватиме еквіваленту 3 489,06 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, визначеним Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.
Згідно п. 3.3. договору оренди, в редакції угоди, починаючи з 3 місяця з дати початку щомісячна орендна плата буде становити суму в гривнях, яка буде еквівалентною 6 978,12 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, визначеним Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.
Починаючи з 01.01.2010 щомісячна орендна плата буде становити суму в гривнях, яка буде еквівалентною 8 820,54 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, визначеним Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.
Відповідно до п. 3.4. договору, в редакції угоди, сторони домовились, що зазначений вище у пункті 3.3. розмір орендної плати у Євро є фіксованим та не змінюється протягом перших 3 (трьох) років строку оренди. Щомісячна орендна плата на 4 (четвертий) рік строку оренди буде становити суму в гривнях, яка буде еквівалентною 9 702,59 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, визначеним Національним банком України на дату виставлення рахунку орендодавцем.
Відповідно до п. 1, п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Умовами п. 3.5. договору оренди встановлено, що орендар сплачує орендну плату не пізніше, ніж на 10 день поточного календарного місяця строку оренди, за який здійснюється оплата, на підставі рахунку-фактури орендодавця.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушення відповідачем зобов'язань щодо внесення орендної плати у визначені договором оренди строки, в результаті чого виникла заборгованість понад три місяці підряд встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.12.2011 та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2012 у справі № 32/5009/6649/11.
Відповідно ч. 2 до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду під час однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Стаття 651 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним або зміненим.
Частиною 1 статті 782 Цивільного кодексу України передбачено право наймодавця відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Згідно п. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2012 у справі № 32/5009/6649/11 встановлено, що лист Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 від 01.03.2011 про відмову від договору оренди було вручено уповноваженому представнику відповідача 09.03.2011, а тому договір оренди є розірваним з 09.03.2011.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно п. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
06.10.2011 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (в якості первісного кредитора) та Приватним підприємством «НІК»(в якості нового кредитора) був укладений договір про відступлення права вимоги, посвідчений 06.10.2011 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 2589 (далі -договір відступлення).
Згідно з п. 1.1. договору відступлення первісний кредитор передає новому кредиторові належне первісному кредитору право вимоги у відповідності до договору оренди від 19.03.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстровим № 1953, та угоди про внесення змін до договору оренди, посвідченої тим же приватним нотаріусом 12.02.2009 за реєстровим № 568, (надалі - основний договір), укладеного між первісним кредитором і Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний», надалі - боржник, а новий кредитор приймає право вимоги виконання зобов'язань, які належать первісному кредитору за основним договором.
Згідно п. 1.2. договору відступлення у відповідності з даним договором, новий кредитор займає місце первісного кредитора відносно права вимоги виконання боржником зобов'язань, що виникли згідно основного договору, в тому числі, але не виключно:
1.2.1. вимоги щодо сплати заборгованості по орендній платі за користування нежитловими приміщеннями (приміщення першого поверху №59-68,70-76, 76'в літ. А-5), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 214,0 кв. м. згідно із технічною документацією, виготовленою Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації 28.02.2008, визначене у п. 1.1. основного договору.
1.2.2. вимоги щодо сплати штрафних санкцій за невиконання боржником зобов'язань по основному договору, що передбачені договором та чинним законодавством.
1.2.3. вимоги щодо повернення боржником орендованого майна.
1.2.4. вимоги щодо відшкодування витрат на комунальні послуги відповідно до п. 3.1. основного договору;
1.2.5. вимоги щодо виконання інших зобов'язань боржника перед первісним кредитором відповідно до умов основного договору.
Стаття 514 Цивільного кодексу України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, штрафні санкції за порушення умов договору оренди відповідач має сплатити новому кредитору - позивачу.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що після закінчення або дострокового припинення строку оренди орендар повертає орендодавцеві приміщення за актом приймання-передачі (повернення) приміщень, складеним за формою, зазначеною у додатку 3 до цього договору, у стані не гіршому від того, в якому приміщення перебували на дату отримання їх у користування орендарем, враховуючи нормальний знос протягом строку оренди. Орендодавець та орендар спільно перевіряють приміщення на предмет будь-якого пошкодження, заподіяного не внаслідок нормального зносу.
Згідно п. 6.1.4. договору орендар зобов'язаний після закінчення строку дії договору або у разі його дострокового розірвання повернути орендодавцю приміщення в належному стані не гіршому ніж на дату отримання їх від орендодавця з урахуванням нормального зносу.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 01.03.2011 про відмову від договору Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 вимагала відповідача повернути орендовані приміщення у 3-денний строк з дня отримання даного листа.
Оскільки відповідач отримав вищезазначений лист 09.03.2011 він мав повернути приміщення орендодавцю до 13.03.2011.
Відповідно до п. 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Матеріали справи свідчать, що в порушення умов договору оренди та ст. 785 Цивільного кодексу України відповідач після припинення дії договору своєчасно в належному стані не повернув приміщення.
Посилання відповідача на те, що ним було здійснено всі заходи щодо належного виконання зобов'язання щодо повернення приміщень, не приймається судом до уваги, оскільки
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.12.2011 у справі № 32/5009/6649/11, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2012 встановлено, що акти приймання-передачі приміщення не були підписані в редакції запропонованій відповідачем, оскільки приміщення знаходиться у незадовільному стані та набагато гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, що і було зазначено в цих актах.
Враховуючи зазначене судом у справі № 32/5009/6649/11 задоволено позовні вимоги позивача та зобов'язано відповідача усунути перешкоди у користуванні майном шляхом повернення майна позивачу за актом прийому-передачі нежилих приміщень (приміщення першого поверху № 59-68, 70-76'в літ. А-5), які розташовані за адресою : АДРЕСА_1.
З матеріалів справи вбачається, що лише 12.04.2012 за актом приймання-передачі вказані приміщення були повернуті позивачу.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Як встановлено судом відповідачем порушено обов'язок наймача щодо своєчасного повернення позивачу об'єкту оренди після (розірвання) закінчення дії договору оренди.
Пункт 2 ст. 785 Цивільного кодексу України визначає, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Твердження відповідача про те, що неустойка має нараховуватись починаючи з дати розірвання договору та протягом шести місяців, не приймаються судом до уваги, оскільки
Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 291 Господарського кодексу України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Тобто положення частини 6 статті 232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.
Законодавством, що регулює орендні правовідносини (стаття 785 Цивільного кодексу країни), встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди після закінчення строку дії договору (Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України при касаційному перегляді судових рішень у справах про стягнення неустойки - постанова Верховного Суду України від 18.04.2011 у справах № 30/190, 30/191).
За розрахунками суду розмір подвійної орендної плати за час користування майном після закінчення дії договору оренди виходячи із розміру орендної плати еквівалентної 9 702,59 Євро у період з 13.03.2011 по 29.02.2012 складає 2 372 410,55 грн.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 12 575,53 грн. в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з урахуванням початку прострочення повернення приміщення з 10.03.2011, тоді як встановлено судом відповідач мав повернути приміщення до 13.03.2011.
Посилання відповідача на те, що з розірванням договору зобов'язання сторін припинились та при розрахунку неустойки слід було застосовувати розмір орендної плати в сумі 8 820,54 Євро не приймаються судом до уваги, оскільки умовами п. 2.3. договору оренди визначено, що нарахування орендної плати та інших платежів припиняється з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі (повернення) приміщення.
Посилання відповідача на необхідність реєстрації права вимоги позивача до відповідача в органах БТІ не приймаються судом, оскільки стаття 182 Цивільного кодексу України та Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно не стосуються спірних правовідносин.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору оренди, у визначені строки оплату за надані послуги оренди не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 88 820,80 грн. збитків від зміни індексу інфляції (за період з листопада 2009 року по лютий 2011 року) та 3% річних в розмірі 33 084,63 грн. (за період з 11.09.2009 по 28.02.2011).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 88 820,80 грн. збитків від зміни індексу інфляції (за обґрунтованими розрахунками позивача).
При цьому суд частково не погоджується з розрахунком позивача 3% річних в розмірі 33 084,63 грн., оскільки як вказує сам позивач відповідачем 21.01.2010 частково було сплачено суму боргу за вересень 2009 року в розмірі 60 629,57 грн., а отже нарахування 3% річних має бути здійснено на суму боргу за вересень 2009 року в розмірі 63 330,02 грн. у період з 11.09.2009 по 20.01.2010, що складає 687,09 грн. та на суму 2 700,45 грн. (63 330,02 грн. - 60 629,57 грн.) у період з 21.01.2010 що становить 98,77 грн. Натомість позивач нараховує 3% річних на суму 2 700,45 грн. за період з 11.09.2009 по 10.04.2011.
Таким чином позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню в сумі 33 055,55 грн. В частині нарахування 3% річних в сумі 29,08 грн. в позові слід відмовити, оскільки нараховані з порушенням чинного законодавства України.
Умовами договору оренди (п. 1.3.) визначено, що орендар має відшкодовувати орендодавцю витрати орендодавця на комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, опалення, електроенергія і тому подібне) та послуги телефонного зв'язку.
Відповідач не відшкодовував кредитору понесені ним витрати із спожитих комунальних послуг у сумі 48 646,54 грн. за рахунками про відшкодування комунальних платежів (електроенергії) які виставлені у період з 02.03.2011 по 31.10.2011 за використану електроенергію та водопостачання за період з лютого по жовтень 2011 року включно, згідно наступних виставлених рахунків:
- рахунок СФ-0000049 від 02.03.2011 на суму 4 152,58грн.
- рахунок СФ-0000056 від 31.03.2011 на суму 3 752,34 грн.
- рахунок СФ-0000050 від 30.04.2011 на суму 3 831,62 грн.
- рахунок СФ-0000051 від 31.05.2011 на суму 5 162,36 грн.
- рахунок СФ-0000052 від 30.06.2011 на суму 6 736,49 грн.
- рахунок СФ-0000053 від 31.07.2011 на суму 5 960,19 грн.
- рахунок СФ-0000054 від 31.08.2011 на суму 6 686,15 грн.
- рахунок СФ-0000055 від 30.09.2011 на суму 5 297,39 грн.
- рахунок СФ -000057 від 31.10.2011 на суму 7 068,42 грн.
Вказані витрати були понесені на підставі договору про постачання електричної енергії № 8903 від 19.06.2008, актів виконаних робіт, що підтверджують споживання зазначених послуг та рахунки, сплачені на підставі договору № 8903 від 19.06.2008.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 48 646,54 грн. боргу по комунальним витратам обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Приватного підприємства «НІК»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) на користь Приватного підприємства «НІК»(м. Запоріжжя, вул. Узбекистанська, 15, код ЄДРПОУ 32040369) 2 372 410 (два мільйони триста сімдесят дві тисячі чотириста десять) грн. 55 коп. неустойки, 88 820 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 80 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 33 055 (тридцять три тисячі п'ятдесят п'ять) грн. 55 коп. 3% річних, 48 646 (сорок вісім тисяч шістсот сорок шість) грн. 54 коп. відшкодування комунальних витрат, 50 858 (п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 68 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити повністю.
СуддяВ.В. Сівакова
Рішення підписано 24.04.2012.