ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 8/503 22.12.11
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»
до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва
про стягнення 201 484,49 грн.
Суддя Катрич В.С.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 пред. за дов. № Д07/2011/04/22-17 від 22.04.2011р.
від відповідача: не з'явились
Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (надалі відповідач) 174 836,99 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 20 905,00 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 5 742,50 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем згідно укладеного договору №810385 від 01.09.2006р. рахувалась заборгованість по оплаті за використану теплову енергію, яка станом на 01.07.2011р. становила 174 836,99 грн.. З посиланням на положення договору, керуючись нормами Цивільного кодексу, враховуючи допущене прострочення в оплаті, позивачем заявлені до стягнення в судовому порядку сума боргу, 3% річних, інфляційні збитки.
Відповідач відзиву на позов не надав, в судові засідання повноважних представників не направив.
У відповідності з положеннями підпункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 26.03.2012р. наявний у матеріалах справи).
Ухвалою від 13.10.2011р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд був призначений на 11.11.2011р. В судове засідання 11.11.2011р. представники сторін не з'явились, розгляд справи було відкладено до 25.11.2011р. В судове засідання 25.11.2011р. представники сторін не з'явились, розгляд справи було відкладено до 22.12.2011р.
В судовому засіданні 22.12.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
01 вересня 2006р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір №810385 на постачання теплової енергії у гарячій воді, предмет якого визначений у розділі 1 договору згідно з яким позивач зобовязувався виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобовязувався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в договорі.
Згідно з п. 2.2.1. договору позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими відповідачем величинами приєднаного теплового навантаження зазначеними в додатку №1, вартість якої згідно з п. 2.3.1 договору відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати в терміни та за тарифами зазначеними в додатку №2.
Відповідно до п.10 додатку №2 до договору відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно з його розрахунком. Строки сплати за фактично спожиту теплову енергію передбачені п. 10 додатку №2 (Тарифи та порядок розрахунків), і такі відповідачем у відношенні суми боргу що виникла за період з 01.10.2009р. по 01.07.2011р. порушені.
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007 року (п. 4.1. договору). За п. 4.3 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Поданим позивачем розрахунком, що проведений у відповідності з умовами договору на підставі зазначених даних облікових карток (табуляграм) стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом спірного періоду за договором теплової енергії на суму 174 836,99 грн. (в т.ч. ПДВ).
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
З урахуванням умов договору (додаток №2) строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі, з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 174 836,99 грн., що виник в періоді з 01.10.2009р. по 01.07.2011р.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищевикладене та наявність прострочення в перерахуванні коштів за споживання теплової енергії, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 20 905,00 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 5 742,50 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.
Факту прострочення перерахування позивачу коштів по договору №810385 від 01.09.2006р. у спірному періоді відповідачем не спростовано, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 2 014,85 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва (0179, м. Київ, вул. Прилужна 6, р/р 26000060410985 у філії «Київ Сіті»ЗАТ КБ «Приватбанк»у м. Києві, МФО 380775 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, код ЄДРПОУ 3366552) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(адреса: 01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, р/р №260070130718 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, код ЄДРПОУ 00131305) суму основного боргу за спожиту теплову енергію в розмірі 174 836,99 грн. (сто сімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять шість гривень 99 копійок), інфляційну складову боргу в розмірі 20 905,00 грн. (двадцять тисяч дев'ятсот п'ять гривень 00 копійок), 3% річних в розмірі 5 742,50 грн. (п'ять тисяч сімсот сорок дві гривні 50 копійок), витрати по сплаті державного мита в розмірі 2 014,85 грн. (дві тисячі чотирнадцять гривень 85 копійок) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.С. Катрич
Дата підписання рішення: 25.04.2012 р.