ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5024/1086/2011-8/363 29.03.12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас»
до Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»в
особі філії «Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод
ім. Комінтерну»
про стягнення 47 063,30 грн.
Суддя Катрич В.С.
Представники сторін:
Від позивача не з'явився
Від відповідача ОСОБА_1 -по дов. № 01-02/38 від 17.02.2012
Товариства з обмеженою відповідальністю «Компас»звернулося до господарського суду, про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот»в особі філії «Херсонський суднобудівний-судноремонтний завод ім. Комінтерну»47 063,30 грн. заборгованості, яка складається з : 20 794,00 грн. основного боргу, 10 777,84 грн. пені, 8 307,16 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 1 784,30 грн. 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору підряду № 03-6/30-1 від 28.07.2008.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги від 05.05.2011, яке виникло після з укладення між відповідачем та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 договору підряду № 03-6/30-1 від 28.07.2008, а тому у позивача виникло право вимоги до відповідача, що ґрунтується на порушенні відповідачем своїх договірних зобов'язань.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що перейшло право вимоги по стягненню боргу з «Херсонський суднобудівний-судноремонтний заводім. Комінтерну»за договором № 03-6/30-1 від 28.07.2008 у сумі 20 794 грн. ще 25.08.2010 перейшло до ПП «Одісей»на підставі відповідного договору про відступлення права вимоги, а Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 вибув із зобов'язання втративши у подальшому право вимоги до «Херсонський суднобудівний-судноремонтний заводім. Комінтерну» за зобов'язаннями зазначеними в даному договорі. На час укладення між позивачем та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 договору про відступлення права вимоги від 05.05.2001 у останнього було відсутнє право кредитора. Крім цього зазначає, що відповідач вже провів розрахунки ПП «Одісей»шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог.
В судовому засіданні 29.03.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва
28.07.2008 між Приватним підприємцем ОСОБА_3 (підрядник) та АСК «Укррічфлот»- філія «Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерну»(замовник) був укладений договір № 03-6/30-1 за умовами якого на підрядника покладено обов'язок щодо виконання робіт з ремонту м'якої покрівлі компресорного залу (далі - договір підряду).
Відповідно до п. 2.1. договору підряду договірна ціна за виконання передбачених договором підряду робіт визначена у розмірі 20 794,00 грн.
Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем не було у повному обсязі сплачено вартість виконаних робіт, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 20 794,00 грн. Крім того за неналежне виконання зобов'язань нараховані пеня в розмірі 10 777,84 грн., збитки від інфляції в розмірі 8 307,16 та 3% річних в сумі 1 784,30 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Стаття 854 Цивільного кодексу України визначає, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За умовами п. 3.1. договору підряду замовник здійснює передоплату в розмірі 50% договірної ціни протягом 3-х діб з моменту укладення договору підряду та 50% після підписання акту виконаних робіт.
Згідно підписаного між сторонами акту приймання виконаних робіт від 28.11.2008 роботи були виконані та прийняті в повному обсязі на визначену сторонами договору підряду суму 20 794,00 грн.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно п. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
25.08.2010 між Приватним підприємцем ОСОБА_3 (первісний кредитор) та Приватним підприємством «Одісей»(новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № б/н.
Відповідно до умов п. 1.1. даного договору Приватний підприємець ОСОБА_2 відступив новому кредитору право вимоги, що належить первісному кредитору за договором № 03-6/30-1 від 28.07.2008, укладеним між первісним кредитором та АСК «Укррічфлот»- філія «Херсонський суднобудівний судноремонтний завод ім. Комінтерну»
Згідно п. 2.1. зазначеного договору право вимоги, що відступлено новому кредитору оцінено сторонами в розмірі 20 794,00 грн.
Стаття 514 Цивільного кодексу України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже із змісту вказаної норми вбачається, що у разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор.
Таким чином, заборгованість у розмірі 20 794,00 грн. відповідач з 25.08.2010 мав сплатити новому кредитору - Приватному підприємству «Одісей».
Як свідчать матеріали справи 05.05.2011 між Приватним підприємцем та ОСОБА_3 як первісним кредитором укладено договір про відступлення права вимоги з позивачем як новим кредитором, згідно якого відступлено право вимоги за договором № 03-6/30-1 від 28.07.2008р.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Отже, на момент укладення договору про відступлення права вимоги від 05.05.2011р. у Приватного підприємця ОСОБА_3 вже було відсутнє право кредитора, а отже він не мав права на відступлення вимоги за договором № 03-6/30-1 від 28.07.2008 р. іншому кредитору.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позивач не набув права вимоги до відповідача за договором № 03-6/30-1 від 28.07.2008.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема припинення правовідношення.
Позивачем не доведено порушення його права щодо несплати відповідачем боргу за договором № 03-6/30-1 від 28.07.2008 та відповідно нарахування штрафних санкцій.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С.Катрич
Рішення підписано 25.04.12 р.