Ухвала від 02.11.2011 по справі 2а-4607/11/0170/17

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4607/11/0170/17

02.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Горошко Н.П. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Зезюлінська А.В.

за участю сторін:

представник позивача- не з'явився;

представник відповідача- не з'явився;

представник третьої особи не зявився;

розглянувши апеляційну скаргу Управління агропромислового розвитку Сімферопольської районної державної адміністрації на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 05.07.11 по справі № 2а-4607/11/0170/17

за позовом Управління агропромислового розвитку Сімферопольської районної державної адміністрації (вул. Павленка, 1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)

до Контрольно-ревізійного відділу в м. Сімферополі і Сімферопольському районі Контрольно-ревізійного управління в АР Крим (вул. Караїмська, 23 А,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

третя особа: Сімферопольська районна державна адміністрація АРК (вул. Павленко, 1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95006)

про скасування окремих положень рішення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2011 провадження у адміністративній справі за позовом Управління агропромислового розвитку Сімферопольської районної державної адміністрації до Контрольно-ревізійного відділення в м. Сімферополі і Сімферопольському районі Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим - закрито.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, позивач - Управління агропромислового розвитку Сімферопольської районної державної адміністрації, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.11 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції - Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим.

Сторони явку та третя особа уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені своєчасно, відповідно чинного законодавства, причини неявки суду не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління агропромислового розвитку Сімферопольської районної державної адміністрації звернулось з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного відділу в м. Сімферополі і Сімферопольському районі контрольно-ревізійного управління в АР Крим про скасування окремих положень рішення, що зафіксовані в акті планової документальної ревізії фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 по 30.11.2010 та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 2007-2008 рр. в Управлінні агропромислового розвитку Сімферопольської районної державної адміністрації від 18.03.2011 № 22-21б/010 в частині визначення необґрунтовано нарахованої та сплаченої начальнику управління ОСОБА_1 та його заступнику ОСОБА_2 за період з 01.01.2009 по 30.11.2010 надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, щомісячної премії за особистий вклад в загальні результати роботи у розмірі 10% посадового окладу (заступнику начальника управління ОСОБА_2) та допомоги для оздоровлення на загальну суму 21 562,79 грн. і відповідно нарахованих та перерахованих внесків до державних цільових фондів на загальну суму 7 848,43 грн. (за 2009 рік -3 954,39 грн., за 11 місяців 2010 року -3 894,04 грн.).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства до юрисдикції адміністративних судів відноситься спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Заявником апеляційної скарги не прийнято до уваги, що рішення суб'єкту владних повноважень в контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії.

В свою чергу під актом суб'єкта владних повноважень треба розуміти, що це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Це рішення уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення. Він оформлюється у встановленому законом випадку у вигляді письмового документа (акта-документа).

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуваний позивачем акт, який став предметом оскарження та предметом розгляду даної справи не містить обов'язкового припису до виконання особою відносно якої проводилась перевірка, а відображає лише факти та обставини, виявлені в ході проведеної ревізії. Тому акт ревізії не є не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору. В зв'язку з чим, такий акт не можна вважати юридичною формою рішення органів державної влади в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він є документом, який фіксує лише певні обставини.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частиною першою статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління агропромислового розвитку Сімферопольської районної державної адміністрації залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2011 у справі № 2а-4607/11/0170/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук

Попередній документ
23702132
Наступний документ
23702134
Інформація про рішення:
№ рішення: 23702133
№ справи: 2а-4607/11/0170/17
Дата рішення: 02.11.2011
Дата публікації: 03.05.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі