Копія
Іменем України
Справа № 2а-2518/11/0170
19.10.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Іщенко Г.М. ,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Бражникова Ю.В.
за участю сторін:
Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися;
розглянувши апеляційні скарги Прокурора м.Судака АР Крим, Державної податкової інспекції в м.Судак АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 14.06.11 по справі № 2а-2518/11/0170
за позовом Прокурора м. Судак АР Крим (вул. Яблунева, 10,Судак,Автономна Республіка Крим,98000)
в інтересах Державної податкової інспекції в м.Судак АР Крим (вул. Яблунева 10,Судак,Автономна Республіка Крим,98000)
до Приватного підприємства "Механізатор - СД" (вул. Чорноморська, 23,Сонячна Долина,Судак, місто, Автономна Республіка Крим,98025) Приватного підприємства "Асклепій - Крим" (вул. Шполянська, 11,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
треті особи:
Відкрите акціонерне товариство "Сонячна Долина" (вул. Чорноморська, 23,Сонячна Долина,Судак, місто, Автономна Республіка Крим,98025)
про визнання недійсною угоди
У лютому 2011 року Прокурор м.Судака АР Крим звернувся з позовом в інтересах Державної податкової інспекції у м.Судак до Приватного підприємства „Механізатор -СД" та до Приватного підприємства „Асклепій -Крим" про визнання недійсної угоди -договору №01 від 04.01.2009р. укладеного між Приватним підприємством «Асклепій - Крим»та Приватним підприємством «Механізатор - СД», як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.
Позовні вимоги мотивовані тим, що договір №01 від 04.01.2009 року не спрямований на реальне настання правових наслідків, укладений з метою отримання безпідставної податкової вигоди. Позивач зазначає, що під час планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 19.04.2007 року по 31.12.2009 року ПП «Механізатор - СД»було встановлено відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей ПП «Асклепій - Крим»(контрагента ПП «Механізатор - СД»за договором №01 від 04.01.2009 року) до здійснення господарської операції яка складала предмет договору, а саме: відсутність кваліфікованого персоналу для надання послуг по обробці виноградників на площі 306 га, відсутність основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. Позивач підкреслює, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Позивач зазначив, що відповідачами було оформлено документи по перерахуванню коштів без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, чим було порушено інтереси держави. Позивач вважає, що господарські зобов'язання не може бути здійснені без права та можливостей на їх здійснення, у зв'язку з чим договір №01 від 04.01.2009 року укладений з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.06.2011р. Прокурору м.Судака відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.
На зазначене судове рішення від Прокурора м.Судака та Державної податкової інспекції у м.Судак АР Крим надійшли апеляційні скарги, в яких ставиться питання про його скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце апеляційного розгляду справи сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2009р. між ПП „Асклепій -Крим" (виконавець) та ПП „Механізатор-СД" (замовник) було укладено договір №01, предметом якого є виконання виконавцем видів сільськогосподарських робіт, зазначених у специфікації, які замовник зобов'язується прийняти та оплатити. Підтвердження виконання робіт, оформлені у вигляді актів виконаних робіт, додаються до даного Договору та є його невід'ємною частиною.
Зазначеним Договором врегульовані вартість, умови та строки виконання робіт, порядок розрахунків, відповідальність сторін, форс-мажорні обставини, порядок розгляду спорів.
Судом першої інстанції були ретельно досліджені акти прийому виконаних робіт від 29.01.2009р., 28.02.2009р., 26.03.2009р., 28.04.2009р., 21.05.2009р., 29.05.2009р., 27.06.2009р., 31.07.2009р., 28.08.2009р., 30.09.2009р. специфікація №1 від 29.01.2009р., 26.03.2009р., 21.05.2009р., 29.05.2009р., 28.08.2009р., 27.06.2009р., 31.07.2009р., 30.09.2009р., 29.01.2009р. та від 06.02.2009р., податкові накладні від 29.01.2009р., 06.02.2009р.28.02.2009 р.26.03.2009р. 08.04.2009р. 04.05.2009р.11.05.2009р. 09.06.2009р. 02.07.2009р., 01.08.2009р., 01.09.2009р., відповідно до яких представником ПП „Асклепій -Крим" були виконані, а представником ПП „Механізатор -СД" були прийняті наступні агротехнічні роботи: надання механізованих робіт з оброблення виноградників.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача не відповідають обставинам справи, а підстави, необхідні для задоволення позову відсутні.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду попередньої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.
Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку.
Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеному між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного право чину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.
Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 закону України „Про державну податкову службу в Україні".
Разом з тим, судова колегія зазначає, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб -сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.
З наявних у матеріалах справи письмових доказів неможливо встановити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.
Разом з тим, обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Проте встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції, та як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку -учасників відповідної операції.
Відповідно до приписів ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оскільки Прокурором м.Саки пред'явлений позов про визнання угоди недійсною, як такою, що вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, у адміністративного суду відсутні повноваження щодо встановлення факту нереальності вчинення оспорюваної господарської операції, оскільки це зовсім інший предмет та підстави позовних вимог, які не були заявлені у позові прокурора.
Виходячи з зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що доводи позивача не відповідають обставинам справи, підстави, необхідні для задоволення позову, відсутні.
Таким чином, суд першої інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Прокурора м.Судак АР Крим та Державної податкової інспекції у м. Судак АР Крим - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л.) від 14.06.11 у справі № 2а-2518/11/0170 за позовом Прокурора м.Судака в інтересах Державної податкової інспекції у м. Судак АР Крим до Приватного підприємства "Механізатор - СД", Приватного підприємства "Асклепій - Крим" про визнання недійсною угоди - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 24 жовтня 2011 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис Г.М. Іщенко
підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук