Копія
Іменем України
Справа № 2а-3867/11/0170/25
19.10.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Іщенко Г.М. ,
Бражниковій Ю.В.
секретар судового засідання Бражникова Ю.В.
за участю сторін:
представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АРК- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АР Крим- ОСОБА_1, довіреність № 04-1313 від 03.10.11;
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 17.06.11 по справі № 2а-3867/11/0170/25
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АРК (вул. Українська, 44,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АР Крим (вул. Толстого, 19, к. 9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95051)
про стягнення
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.06.2011 (суддя Кононова Ю.С.) Управлінню Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим відмовлено у задоволенні позову до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АР Крим про відшкодування заборгованості у сумі 19168,72 грн.
Не погодившись с постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати, пов'язані з доставкою та виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку, адресна допомога входить у склад пенсії.
У судове засідання 19.05.2011 представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому підстав для його скасування не вбачається. Позивач явку уповноважених представників не забезпечив, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно з частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до відповідача за проведенням звірки та підписанням акту щомісячної звірки за жовтень 2010 року, згідно якому за жовтень 2010 року позивачем заявлено до відшкодування витрат на виплату та доставку адресної допомоги до пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання та суми допомоги на поховання у сумі 27692,51 грн.
Відповідно до акту щомісячної звірки зазначена сума у розмірі 27692,51 грн. складається із суми виплачених пенсій у розмірі 8392,86 грн., суми витрат на виплату і доставку пенсій у розмірі 385,37 грн., державної адресної допомоги у сумі 17502,28 грн, виплаченої позивачем особі, яка отримувала пенсію по інвалідності за період часу з 01.10.2010 року по 31.10.2010 року та суми допомоги на поховання ОСОБА_2 у розмірі 1412,00 грн., виплаченої у жовтні 2010 року сім'ї померлого.
За висновком виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АРК сума, що підлягає відшкодуванню за жовтень 2010 року, складає 8523,79 грн.
Згідно з таблицею розбіжностей до Акту за жовтень 2010 року відповідачем не прийнято до відшкодування суми витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги за жовтень 2010 року у розмірі 19168,72грн. Таблиця розбіжностей підписана у двосторонньому порядку.
Судом першої інстанції встановлено, що вказані витрати не були прийняті відповідачем до заліку, оскільки відшкодування державної адресної допомоги не передбачено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України, витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Постановою Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам, не досягає прожиткового мінімуму, встановленому законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним Фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Цим Законом адресна допомога до віднесена до страхових виплат.
Згідно з пунктом 4 (який визначає суми, що підлягають відшкодуванню Фондом соцстрахування Пенсійному Фонду) Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України, витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2003 року №5-4/4, визначає, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення» і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, допомога на поховання сім'ї померлого або особі , яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Державна адресна допомога не входить до цього переліку.
Судова колегія зазначає, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про відсутність правових підстав для відшкодування відповідачем на користь позивача суми адресної допомоги та витрат на її виплату та доставку.
Крім того, з матеріалів справи вбачається що документів, які б підтвердили факт виплати родичам грошей на поховання пенсіонера у сумі 1412,00 грн., також документи на підтвердження цієї виплати не були надані відповідачу при проведенні звірки витрат потерпілих, яким виплачено допомогу на поховання.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Зі слів представника відповідача причиною смерті став інсульт. Відповідно до Акту про нещасний випадок на виробництві № 4 від 10.10.1989 року ОСОБА_2 отримав пошкодження правого глазу при забивці пальців тракторної гусениці, коли від молотку відскочив шматок металу (а.с. 10-11). Проте, наявності причинно-наслідкового зв'язку між отриманим ОСОБА_2 каліцтвом на виробництві у 1989 році та його смертю у 2010 році не вбачається.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги щодо стягнення витрат з виплати адресної допомоги та поштових витрат на її виплату та доставку, а також витрат на поховання в розмірі 19168,72 грн. не підлягають задоволенню.
Згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Феодосія АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 17.06.2011 у справі №2а-3867/11/0170/25 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 24 жовтня 2011 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис Г.М. Іщенко
підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук