09 квітня 2012 р.Справа № 2-а-270/11/1524
Категорія:Головуючий в 1 інстанції:
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді -Яковлєва О.В.
судді -Бойка А.В., Романішина В.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області на постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 05 квітня 2011 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області про визнання дій неправомірними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області, про зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни, за період з 03.09.2010 року по день винесення судового рішення у справі.
Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 05 квітня 2011 року позов задоволено частково, зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу, згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 03.09.2010 року по 02.03.2011 року.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове -про відмову в задоволенні позову.
Судова колегія, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та на нього розповсюджується дія Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 19.11.2004 року.
Згідно зі ст. 6 вказаного Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року і дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Доводи апеляційної скарги про невизначеність законодавства з питання, яким саме органом (Пенсійним фондом або іншим органом), за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата підвищення до пенсії дітям війни, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України»і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Беручи до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни»відповідно до ст. 6 Закону, колегія суддів зазначає, що вони є безпідставними та необґрунтованими. Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 вказаної статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Разом з тим, в резолютивній частині рішення суду першої інстанції - ім'я позивача вказано "Федора", однак згідно паспортних даних, правильним є "Феодора" (а.с.4), що є підставою для зміни оскаржуваного судового рішення.
Враховуючи, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 201 КАС України, апеляційну скаргу задовольняє частково, а постанову суду змінює.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області -задовольнити частково.
Постанову Роздільнянського районного суду Одеської області від 05 квітня 2011 року -змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
"Адміністративний позов ОСОБА_4 задовольнити.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Роздільнянському районі Одеської області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_4 підвищення до пенсії, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період з 03 вересня 2010 року по 05 квітня 2011 року, з урахуванням фактично виплачених сум."
В іншій частині залишити рішення без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Яковлєв О.В.
Судді: Бойко А.В.
Романішин В.Л.