ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
про залишення позовної заяви без розгляду
29 березня 2012 р. р. № 2а-2593/12/1370
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І., одержав позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Львівській області про визнання протиправним наказу про звільнення, виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та про зобов'язання до вчинення дій.
Встановив:
Позивач, ОСОБА_1 звернувся 26 березня 2012 року до Львівського окружного адміністративного суду з позовом у якому містяться вимоги:
- скасувати Наказ ГУ МВС України у Львівській області № 46/ос від 20.02.2009 p., згідно якого ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ у запас збройних сил на підставі п. 66 положення про проходження служби рядом та начальницьким складом органів внутрішніх справ, тобто за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового та начальницького складу з 20 лютого 2009 року, як неправомірний;
- зобов'язати ГУМВС України у Львівській області звільнити ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас збройних сил на підставі п. 67 положення про проходження служби рядом та начальницьким складом органів внутрішніх справ, тобто у зв'язку із набранням законної сили обвинувальним вироком суду з 7 жовтня 2011 року;
- стягнути з ГУМВС України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.02.2009 р. по 07.10.2011р.
Право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, яке передбачено статтею 55 Конституції України, відповідно до якої, права і свободи людини і громадянина захищаються судом і кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Із наведеними нормами Конституції України кореспондуються норми, закріплені у ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), відповідно до якої, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. При цьому у відповідності до ч.2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Адміністративний позов, відповідно до ст..99 КАС України, може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
З системного аналізу змісту позовних вимог у співставленні із обраним способом захисту порушених прав - такі стосуються проходження позивачем служби в органах внутрішніх справ.
Згідно п. 15 ч. 1 статті 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як зазначає позивач у позовній заяві та підтверджується долученою до позовної заяви копією конверту, про порушення свого права позивач дізнався після отримання 10.02.2012 року виписки з наказу №46/ос від 20.02.2009 року, проте до суду позовну заяву позивач подав 26.03.2012р.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
У ст. 100 КАС України передбачено можливість визнання судом поважними причин пропуску строку звернення до суду. Проте причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Проте до позовної заяви не додано жодних належних і допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду (перебування за межами населеного пункту, тимчасова непрацездатність тощо), які б вказували на неможливість позивача звернутися до суду у визначений ч.3 ст. 99 КАС України строк.
Відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду вже встановлена Львівським окружним адміністративним судом в ухвалі суду від 13.03.2012 р. (справа №2а-2081/12/1370), долученій позивачем до позовної заяви.
Вказана ухвала позивачем не оскаржена в апеляційному порядку, доказів протилежного до позовної заяви не додано, відтак така набрала законної сили.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд констатує, що жодних належних та допустимих доказів поважності причин неможливості звернутися до суду протягом місяця починаючи з 10.02.2012 року (отримання позивачем виписки з наказу №46о/с від 20.02.2009р.) позивачем не надано і такі в матеріалах справи відсутні, до того ж відсутність таких поважних причин встановлена в ухвалі суду від 13.03.2012 р. (справа №2а-2081/12/1370).
Згідно з ч.1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява відповідно до ч.2 ст.100 КАС України може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 72, 99, 100, 165, КАС України, суд -
1. У визнанні поважними причин пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 -відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Львівській області про визнання протиправним наказу про звільнення, виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та про зобов'язання до вчинення дій - залишити без розгляду.
3. Копію ухвали про відмову у визнанні поважними причин пропуску строку звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами - невідкладно.
Ухвала про відмову у визнанні поважними причин пропуску строку звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Коморний О.І.