ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
м. Львів
03 квітня 2012 р. № 2а-14657/11/1370
м. Львів
16 год. 45 хв.
Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючий - суддя Коморний О.І.,
суддя Гулик А.Г.
суддя Москаль Р.М.
секретар судового засідання - Гнилиця Р.І.
з участю
представників позивача Гуцал Л.О., Дубас В.М.
представників відповідача 1 Кошева Н.І., Носилевська Р.Я.
представника відповідач 2 Гапеєв С.О.
представника третьої особи Кузів С.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Доброчинного фонду «Ар'янна»до Львівського міського управління юстиції, Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій і бездіяльності суб'єктів владних повноважень та зобов'язання вчинити дії, третя особа -Управління державної реєстрації Львівської міської ради.
Обставини справи.
Позивач, Доброчинний фонд «Ар'янна», звернувся до суду з позовом, у якому містяться вимоги:
- визнати протиправними дії Львівського міського управління юстиції щодо відмови у реєстрації нової редакції статуту позивача та зобов'язати здійснити таку реєстрацію;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо не проведення перереєстрації позивача як благодійної організації та зобов'язати здійснити таку перереєстрацію.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Міністерством юстиції України протиправно не було здійснено перереєстрацію позивача відповідно до вимог Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», а Львівським міським управлінням юстиції протиправно відмовлено у реєстрації змін до статуту з підстав невнесення позивача до реєстру благодійних організацій.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві, надали додаткові пояснення по суті позовних вимог, вважають протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, яке не провело перереєстрацію позивача до 30.11.1998 року відповідно до Постанови КМУ №382 від 30.03.1998 року та протиправними дії Львівського міського управління юстиції по відмові у реєстрації нової редакції статуту. Просять позов задовольнити повністю.
Представники Львівського міського управління юстиції проти позову заперечили з підстав викладених у письмових запереченнях, вважають вимоги безпідставними, оскільки позивач не внесений до реєстру благодійних організацій, що унеможливлює реєстрацію нової редакції статуту. Просять суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник Міністерства юстиції України проти позову заперечив з тих підстав, що Міністерство юстиції України відповідно до чинного законодавства здійснює державну реєстрацію всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій, якою позивач не є, зазначає, що позивач зареєстрований як громадська організація, просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Представник залученої судом третьої особи без права самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів - Управління державної реєстрації Львівської міської ради проти позову заперечив повністю. Зазначив, що оскільки позивач з моменту утворення зареєстрований як громадська організація і організаційно-правову форму не змінював, жодних підстав для передачі його реєстраційної справи органам юстиції не було, як і не було підстав реєструвати позивача благодійною організацією та вносити до реєстру таких організації.
Суд заслухав пояснення представників сторін та третьої особи, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та
встановив:
Позивачем 14.01.2011 року подано до Львівського міського управління юстиції заяву (а.с.62) про роз'яснення питання щодо того, на який орган покладено проведення державної реєстрації змін до статуту благодійних організацій та до якого органу Доброчинний фонд «Ар'янна»має подати документи для проведення змін у статуті, які прийняті зборами засновників фонду.
На вказану заяву Львівським міським управлінням юстиції позивачу надано відповідь №59/06-24/175 від 08.02.2011 року (а.с.76) про те, що Львівське міське управління юстиції здійснює реєстрацію громадських організації, які поширюють свою діяльність на територію м. Львова. Оскільки згідно даних реєстру Доброчинний фонд «Ар'янна»у Львівському міському управлінні юстиції не зареєстрований, позивачу рекомендувалось звертатись до органу, що здійснював реєстрацію даного фонду.
Однак у подальшому позивач подав 12.08.2011р. заяву (а.с.78) до Львівського міського управління юстиції для прийняття рішення за підлеглістю щодо погодження нової редакції статуту Доброчинного фонду «Ар'янна».
За результатами розгляду поданих із вищевказаною заявою документів, Львівське міське управління юстиції повідомило позивача (а.с.93), що згідно даних реєстру Доброчинний фонд «Ар'янна»у Львівському міському управлінні юстиції не зареєстрований, тому позивачу для внесення змін і доповнень документи слід подавати до органу, який здійснив реєстрацію фонду.
Проте позивач 14.10.2011р. знову подав до Львівського міського управління юстиції аналогічну за змістом заяву (а.с.95) для прийняття рішення за підлеглістю щодо погодження нової редакції статуту Доброчинного фонду «Ар'янна», у відповідь на яку Львівське міське управління юстиції вкотре повідомило позивача листом №2581/06-24/1589 від 08.11.2011р. (а.с.105) про неможливість погодження змін до статутних документів та внесення відповідного запису до реєстру через відсутність реєстраційних документів у Львівському міському управлінні юстиції та відсутністю запису про позивача у реєстрі благодійних організацій.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на час реєстрації позивача) юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді або в третейському суді.
Згідно ст. 28 цього ж Кодексу, юридичні особи утворюються в порядку, встановленому законодавством. Громадські організації, порядок виникнення яких законодавством не передбачений, утворюються в порядку встановленому їх статутом.
Одним із основних передбачених законодавством способів виникнення юридичних осіб прийнято виділяти нормативно-явочний, який полягає у тому, що умови створення юридичної особи зафіксовано в законі (нормативному акті) у вигляді загального дозволу держави, але для виникнення конкретної організації потрібні вияв ініціативи (явка) її організаторів і реєстрація у відповідному органі. У такому порядку виникають кооперативи та громадські об'єднання.
З матеріалів справи судом встановлено прийняття рішення ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1 на зборах учасників громадської організації -доброчинного фонду «Ар'янна»про утворення Фонду «Ар'янна»- доброчинної громадської фінансової організації. Зазначене рішення оформлено протоколом №1 від 01.04.1993р. (а.с.14).
На підставі поданої ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_1 заяви (а.с.36) та установчих документів, Розпорядженням міської адміністрації Львівської міської ради народних депутатів №489 від 31.05.1993 року (а.с.35), згідно ст..14 та ст..15 Закону України «Про об'єднання громадян»зареєстровано Львівську міську громадську організацію -доброчинний фонд «Ар'янна»та затверджено статут Доброчинного фонду «Ар'янна»(а.с.65-70).
Згідно п. 4.1 Статуту Доброчинного фонду «Ар'янна», фонд є громадською організацією з правами юридичної особи, має самостійний баланс, має власне майно, здійснює господарську та іншу діяльність шляхом створення у встановленому законодавством порядку господарських формувань, має свої розрахункові рахунки в банкових установах.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання громадян»№2460-ХІІ від 16.06.1992р., об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.
Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.
Громадською організацією відповідно до ст. 3 Закону України «Про об'єднання громадян»є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
Згідно з ст.. 6 Закону України «Про об'єднання громадян»об'єднання громадян створюються і діють на основі добровільності, рівноправності їх членів (учасників), самоврядування, законності та гласності. Вони вільні у виборі напрямів своєї діяльності.
Обмеження діяльності об'єднань громадян може встановлюватись тільки Конституцією та законами України.
Всі основні питання діяльності об'єднань громадян повинні вирішуватись на зборах всіх членів або представників членів об'єднання.
З матеріалів справи судом встановлено та не заперечується позивачем, що Доброчинний фонд «Ар'янна»створений та зареєстрований 31.05.1993 року як громадська організація відповідно до положень Закону України «Про об'єднання громадян».
Разом з тим, на час реєстрації позивача як громадської організації, реєстрація благодійних фондів здійснювалася відповідно до Тимчасових правил реєстрації благодійних фондів, затверджених постановою колегії Мін'юсту від 04 березня 1993 року №5, які втратили чинність у зв'язку з затвердженням Наказом Міністерства юстиції України № 15/5 від 03.11.1993 року Тимчасових правил реєстрації благодійних фондів в новій редакції. У подальшому Наказом Міністерства юстиції України № 25/5 від 06.10.1994 року затверджено Тимчасові правила реєстрації благодійних фондів в новій редакції.
Положеннями вищезазначених правил передбачено, що: - для реєстрації благодійного фонду до реєструю чого органу подається заява, підписана засновниками благодійного фонду або їх уповноваженими представниками, підписи яких засвідчуються у встановленому законом порядку; - благодійний фонд діє на основі статуту (положення); зареєстрований благодійний фонд вноситься до Реєстру благодійних фондів, що ведеться реєструючим органом, з присвоєнням відповідного номера і засновникам видається свідоцтво про реєстрацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Закріплений у ч.1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач реєструвався як громадська організація відповідно до Закону України «Про об'єднання громадян», а не як благодійний фонд у порядку передбаченому вищевказаними Тимчасовими правилами реєстрації благодійних фондів із внесенням до відповідного реєстру та отриманням Свідоцтва про реєстрацію благодійного фонду, докази протилежного у матеріалах справи відсутні. З 15.10.1997 року вступив в дію Закон України «Про благодійництво та благодійні організації»№537/97-ВР від 16.09.1997р. спрямований на визначення загальних засад благодійництва, забезпечення правового регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, гарантування державної підтримки її учасникам, створення умови для діяльності благодійних організацій відповідно до законодавства України.
Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»благодійні організації можуть утворюватися в таких організаційно-правових формах: членська благодійна організація; благодійний фонд; благодійна установа; інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо).
Конкретна організаційно-правова форма благодійних організацій визначається засновниками (засновником).
З часу прийняття вказаного закону у позивача виникло право зареєструватися у нормативно-явочному порядку згідно норм Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»як благодійна організація. Проте у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази прийняття засновниками позивача рішення про зміну організаційно-правової форми громадської організації доброчинного фонду «Арянна» шляхом перетворення (реорганізації) на іншу організаційно-правову форму - благодійну організацію.
Згідно з положеннями ст.. 8 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»благодійна організація набуває права юридичної особи з моменту її державної реєстрації.
Державна реєстрація всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевих благодійних організацій, а також відділень (філій, представництв) всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій - відповідними місцевими органами виконавчої влади.
Для державної реєстрації благодійної організації подаються такі документи: заява засновників (засновника) чи їх уповноважених, статут (положення), протокол установчих зборів (з'їзду, конференції), відомості про засновників (засновника) (щодо засновників - юридичних осіб - з доданням підтвердних документів щодо структури власності засновників, які дають змогу встановити власників істотної участі цих юридичних осіб) та органи управління благодійної організації, відомості про місцеві відділення (філії, представництва) благодійної організації, документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.
Зареєстрована благодійна організація вноситься до реєстру благодійних організацій, що ведеться органом, який здійснює державну реєстрацію, з присвоєнням відповідного номера. Порядок ведення реєстру встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дані реєстру щодо благодійних організацій, які зареєстровані Міністерством юстиції України, оприлюднюються в офіційних виданнях.
Благодійна організація зобов'язана після отримання свідоцтва про державну реєстрацію у місячний термін стати на облік у податкових органах за її місцезнаходженням.
На виконання Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №382 від 30 березня 1998 року «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації благодійних організацій»у пункті 2 якої зазначено: «Міністерству юстиції провести до 30 листопада 1998 р. перереєстрацію всіх заснованих благодійних фондів без справляння плати.
Оскільки згідно виданого 29.01.1998 року Свідоцтва про державну реєстрацію громадян №19332101 (а.с.15) Львівська міська громадська організація доброчинний фонд «Ар'янна»є громадською організацією, а не благодійним фондом (докази реєстрації позивача благодійним фондом у порядку передбаченому Тимчасовими правилами реєстрації благодійних фондів із внесенням до відповідного реєстру та отриманням Свідоцтва про реєстрацію благодійного фонду в матеріалах справи відсутні), посилання позивача на те, що Міністерство юстиції повинно було провести до 30 листопада 1998 р. його перереєстрацію як заснованого благодійного фонду є безпідставним.
Суд також звертає увагу позивача, що у вказаному п. 2 Постанови КМУ №382 від 30.03.1998 року йдеться про перереєстрацію Міністерством юстиції України раніше заснованих благодійних фондів саме без справляння плати, якщо така проводиться до 30.11.1998 року, а не як помилково вважає позивач, що на Міністерство юстиції України вказаною постановою покладено обов'язок вчинити всі дії по перереєстрації без відповідної заяви та згоди відповідного фонду, в тому числі і позивача, який як встановлено судом є громадською організацією, а не благодійним фондом.
Зокрема згідно п. 3 Положення, для державної реєстрації благодійної організації до відповідного реєструючого органу, зазначеного у пункті 2 цього Положення, подається заява засновників (засновника) чи їх уповноважених представників, підписи яких засвідчуються у нотаріальному порядку (додаток N 1), у місячний термін з дня прийняття рішення про заснування благодійної організації установчими зборами (з'їздом, конференцією) та додатки передбачені цим пунктом.
При цьому як на додатковий аргумент для позивача про те, що вказаний порядок стосується раніше зареєстрованих благодійних організацій суд звертає увагу позивача на п. 15 Положення де зазначено, що державна реєстрація новоствореної благодійної організації проводиться у порядку, встановленому цим положенням.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 8 Закону України про об'єднання громадян, держава забезпечує додержання прав і законних інтересів об'єднань громадян, легалізованих у порядку, передбаченому цим Законом.
Втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян, так само як і втручання об'єднань громадян у діяльність державних органів, службових осіб та у діяльність інших об'єднань громадян, не допускається, крім випадків, передбачених Законом.
Заявлена позивачем вимога до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перереєстрації позивача як благодійної організації та зобов'язання здійснити таку перереєстрацію фактично полягає у тому, що позивач будучи за організаційно-правовою формою об'єднанням громадян хоче зобов'язати Міністерство юстиції України втрутитися у діяльність громадської організації та без прийняття відповідних рішень засновниками громадської організації зобов'язати Міністерства юстиції України змінити організаційно-правову форму з одних лише тих підстав, що у назві позивача (який і надалі є громадською організацією) використано словосполучення «доброчинний фонд». Відтак така вимога з урахуванням всіх встановлених судом фактичних обставин справи та норм чинного законодавства задоволенню не підлягає так як суперечить визначеним у ст.. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства.
Оскільки щодо позивача, який є громадською організацією, Міністерством юстиції України правомірно не вчинялися жодні дії по внесенню його до реєстру благодійних організацій і позивач до такого реєстру не внесений (а.с.61), суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог позивача до Львівського міського управління юстиції по визнанню протиправними дії щодо відмови у реєстрації нової редакції статуту позивача та зобов'язати здійснити таку реєстрацію.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи у співставленні з нормами діючого законодавства суд дійшов висновку, що порушення прав позивача є надуманим та таким, що не підтверджено належними та допустимими доказами, а оскільки правомірність дій та бездіяльності відповідачами доведена - у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 09.04.2012 р.
Головуючий-суддя (підпис) Коморний О.І.
Суддя (підпис) Гулик А.Г.
Суддя (підпис) Москаль Р.М..
З оригіналом згідно.
Суддя Коморний О.І.