Копія
Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
26 квітня 2012 року Справа № 1170/2а-1190/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П. при секретарі Юрчук Л.М.
за участю представників: від позивача -Міхно Л.А., від відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про визнання дій неправомірними
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.11.2009 року в задоволені позову відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 року апеляційну скаргу задоволено частково, постанову суду скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Ухвала апеляційної інстанції мотивована тим, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки Законом України "Про державну виконавчу службу" підрозділи примусового виконання рішень не є самостійними органами Державної виконавчої служби, а отже не можуть бути стороною у справі.
Ухвалою суду від 26.04.2012р. здійснено заміну неналежного відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступним: 04.08.2009 року відповідачем винесено постанову про накладення на управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації штрафу у розмірі 510,00 грн. та від 21.08.2009 року про накладення штрафу в розмірі 1020,00 грн. за невиконання судового рішення, які на думку позивача є безпідставними а дії державного виконавця неправомірними.
Позивач вважає, що виконання рішення суду (згідно виконавчого листа № 2а-18/2008 р. виданого 19.05.2009 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської РДА нарахувати та виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), у визначені строки державним виконавцем неможливо було виконати, оскільки управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації є бюджетною установою та забезпечує виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Верховною радою України у Законі України «Про Державний бюджет України»на відповідний календарний рік.
Донарахування недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку управління не має змоги, оскільки всі призначення державних допомог повинні здійснюватися в автоматизованому режимі, як цього вимагає Інструкція щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, яка затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.09.2006 року № 345 «Про затвердження Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги».
При призначенні та виплаті допомоги управління у своїй роботі застосовує автоматизовану систему оброблення документації з призначення та виплата допомоги на базі комп'ютерних технологій АСОПД/КОМТЕХ, яка є програмним продуктом інформаційно-обчислювального центра Міністерства праці та соціальної політики України. Самостійне втручання до програми неможливе. На даний час програмний комплекс не передбачає операцій для здійснення перерахунку одержувачам державної допомоги за судовими рішеннями, прийнятими на виконання Рішення Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року.
Крім того, як вбачається із листа Міністерства фінансів України від 15.01.2009 року № 31-19010-3-8/187 щодо виплати допомоги по догляду за дитиною нею трирічного віку в 2009 році з метою необхідності здійснення заходів щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи, жорсткого режиму економії бюджетних коштів в загальному обсязі субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства та дітям - інвалідам не враховано витрати для проведення перерахунку допомог на підставі Рішення Конституційного суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року.
20.07.2009 року за вих. № 219/01-01/13 позивачем до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській обл. подано заяву про відстрочку виконання судового рішення відповідно до ст.33 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з наявністю обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій.
21.08.2009 року державним виконавцем повторно надіслано вимогу та винесена постанова про накладення штрафу у подвійному розмірі - 1020 грн.
Згідно ст.ст. 35,36 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження може бути зупинене у разі подання скарги на дії державного виконавця до розгляду питання по суті. Оскільки дії державного виконавця оскаржувалися управлінням до суду, позивачем було направлено лист до підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції про зупинення виконавчого провадження (вих. № 959/01-01-12 від 17.08.2009 року).
У зв'язку із наведеним вище, позивач вважає, що державний виконавець безпідставно наклав штраф.
Позивачем заявлено також вимогу про поновлення строків для оскарження постанов, оскільки скарга на дії державного виконавця та скасування постанови про накладення штрафу в розмірі 510 грн. подана до Новоукраїнського районного суду (тобто до суду, яким видано виконавчий лист) відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) 17.08.2009 року, проте лише 29.10.2009 року Новоукраїнським районним судом з даного приводу винесена ухвала про відмову у відкритті провадження за скаргою управління, що унеможливило звернення із позовною заявою про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанов до Кіровоградського окружного адміністративного суду в більш ранні строки.
Таким чином, строки звернення до суду щодо оскарження постанов державного виконавця про накладення штрафу у десятиденний термін, як зазначено у ч.2 ст.85 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) позивачем були порушені.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити вимоги і скасувати оскаржувані постанови державного виконавця.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні 26.04.2012 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 01.05.2012 року.
Розглянувши адміністративний позов, долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону:
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) в інших передбачених законом випадках:
Порядок прийняття виконавчого документу до виконання встановлений ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), де зазначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкриті виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
У відповідності до вимог ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цих Законом.
Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:
виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;
ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;
Як вбачається із матеріалів справи 03.07.2009 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області Мірошник О.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа №2а-18/2008 р. виданого 19.05.2009 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області про зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської РДА здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження'' (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
Частиною 3 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлені обов'язки і права державних виконавців, серед яких, зокрема, державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
У відповідності до вимог ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладаються штраф в сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку встановленому частиною другою статті 87 цього Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
В судовому засіданні встановлено, що позивачем у встановлений державним виконавцем строк рішення суду не виконано, а тому 04.08.2009 року та 21.08.2009 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень направлено вимоги і а постанови про накладення штрафу передбаченого ст.87 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень с обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Згідно ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено накладення штрафу у разі порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця, а саме: у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу -від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. А у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
Крім того, відповідно до вимог п.п. 8.1.1. ті.8.1 Інструкції про проведення виконавчих дій (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) - після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх учинення, державний виконавець, відповідно до ст. 24 Закону визначає строк добровільного виконання рішення.
Підпункт 8.1.2 п. 8.1 визначає, що у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції, передбачені ст. 87 Закону, і призначає новий строк для виконання.
Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника держаним виконавцем накладається штраф у сумі 2-кратного розміру витрат на проведення виконавчих дій, у порядку, встановленою ч. 2 ст.87 Закону.
На підставі вищевикладеного та зазначених норм, 04.08.2009 року та 21.08.2009 року головним державним виконавцем Санкаускас Н.В. винесено постанови про накладення штрафу в розмірі 510 грн. та в подвійному розмірі в сумі 1020 грн. за невиконання позивачем без поважних причин в установлений державним виконавцем строк рішення суду.
Твердження позивача про те, що він звернувся із заявою від 20.07.09 до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області про неможливість виконати рішення суду, оскільки відсутні бюджетні кошти на певні виплати, а також з урахуванням особливостей здійснення нарахування виплат тільки в автоматизованому режимі, що на його думку є поважними причинами невиконання як рішення суду так і вимог державного виконавця. А також те, що ним подано заяву від 20.07.2009 року до Новоукраїнського районного суду з проханням про відстрочку виконання рішення та двічі направлено звернення до відповідача, зокрема: 17.08.09 та 01.09.09 з проханням про зупинення виконавчого провадження па підставі ті.5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»і державний виконавець повинен був надати відповідь на звернення, зупинити виконання провадження і не мав права застосовувати штрафи є необґрунтованим за наступних обставин.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Дійсно, як свідчать матеріали справи позивач звертався до відповідача із приводу того, що він не може виконати рішення суду, проте державний виконавець зазначені причини неможливості виконання судового рішення не визнав поважними, про що відповідно повідомив позивача.
Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено перелік обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Пунктом 13 цієї статті передбачено, що надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження,
Пунктом 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено право державного виконавця зупинити виконавче провадження у випадку прийняття скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі.
Таким чином, норми наведеної статті надають лише право державному виконавцю зупинити виконавче провадження, проте не покладають. на нього обов'язку щодо зупинення виконавчого провадження за тими обставинами, на які посилається позивач у своїх зверненнях.
Відповідно до п. п. 4.5, 4.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 р. за № 865/4158 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню та виконавче провадження може бути зупинено у випадку прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення. При цьому, боржник має надати письмове повідомлення суду про надходження скарги. Прийняття скарги на дії державного виконавця або на відмову в його відводі.
Як свідчать копії відповідей від 16.09.2009 року вих. №10985 та від 25.09.09 р. №11228 надані відповідачем на звернення Управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської РДА від 17.08.09 р. № 959/01-01/12 та від 01.09.2009 року вих. №263/01-01/13 та копія книги реєстрації вихідної кореспонденції (підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Кіровоградській області), що підтверджує направлення відповіді на звернення позивача. Водночас відповідач роз'яснив позивачу, що підстав для задоволення прохання позивача щодо зупинення виконавчого провадження не вбачається, оскільки відомості про прийняття судом скарги на дії державного виконавця до розгляду відсутні. Не надано ухвалу суду про прийняття скарги до розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні підтвердив той факт, що позивачем дійсно до підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області будь-які докази, зокрема: підтвердження, що судом дійсно прийнято до розгляду скаргу на дії державного виконавця та заяву про відстрочку виконання судовою рішення, не направлялися, оскільки йому було невідомо, що потрібно направляти такі документи.
Частиною 1 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Таким чином, наведене спростовує доводи представника позивача щодо ненадання йому відповідей на його звернення до відповідача та обов'язку відповідача зупинити виконавче провадження.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З урахуванням встановлених обставин по адміністративній справі, суд вважає, що дії державного виконавця щодо накладення на управління праці та соціального захисту населення Новоукраїнської районної державної адміністрації штрафів за невиконання рішення суду, повністю підпадають під дію ст.87 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) і здійснювались у строки передбачені для вчинення виконавчих дій, розміри встановлених штрафів відповідають вимогам цієї ж статті вищевказаного Закону.
Враховуючи вищевикладене керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 27.04.2012р.
Суддя-підпис.
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Пасічник Ю.П.