Копія Справа № 2а-3998/10/1170
Категорія статобліку 12.3
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
11 лютого 2011 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд колегією суддів у складі:
головуючого - судді Флоренка О.Ю.,
суддів: Притули К.М., Сагуна А.В.,
при секретарі -Галушко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного комітету України із земельних ресурсів про визнання незаконними і скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду з Вищого адміністративного суду України надійшла адміністративна справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного агенства земельних ресурсів України, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог (т.1 а.с. 103-105, т. 1 а.с. 114, т.2 а.с. 115-123), позивач просить: визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 06.08.2007 р. №302-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.»; визнати незаконним та скасувати накази відповідача від 14 серпня 2007 року №413-к «Про звільнення ОСОБА_1 згідно п. 1 ст. 41 КЗпП України»та від 10 серпня 2007 року №413-к «Про звільнення ОСОБА_1.»; поновити позивача на раніше займаній посаді першого заступника начальника Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області; стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу по дату прийняття судом рішення включно; стягнути з відповідача компенсацію заподіяної позивачеві моральної шкоди в сумі 10000 грн.; в зв'язку з допущеними фактами службових підроблень з боку представників відповідача постановити окрему ухвалу про доцільність притягнення до відповідальності осіб, які допустили такі порушення.
13.08.2007 р. позивач звернувся з даним позовом до Ленінського районного суду м. Кіровограда. постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.10.2007 р. (т. 1 а.с. 147-153), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2008 р. (т. 2 а.с. 40-41), адміністративний позов було залишено без задоволення.
На підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.10.2010 р., були скасовані постанова Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.10.2007 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2008 р., а справа була направлена на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
На підставі ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 р. у даній адміністративній справі було здійснено заміну первісного відповідача - Державне агенство земельних ресурсів України на його правонаступника, яким є Державний комітет України із земельних ресурсів (Держкомзем).
В обґрунтування позовних вимог про визнання протиправним і скасування наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 06 серпня 2007 року №302-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1." позивач зазначив, що він працював першим заступником начальника Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів з 2003 року. Факсограмою Держземагентства від 06 серпня 2007 року за № 14-25-Ф/155 був визваний на консультативну нараду до голови Держземагентства на 16.00 год. цього дня.
Посилається на те, що відповідно до ст. 31 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації" повинен був отримати дозвіл в облдержадміністрації на виїзд за межі області. Крім того, позивач посилається на те, що в цей день о 13.00 год. була запланована зустріч заступника голови обласної державної адміністрації Демченка В.М. з представниками землевпорядних організацій і його присутність на цій зустрічі була обов'язкова. В зв'язку з неотриманням дозволу та проведенням наради в облдержадміністрації позивач повідомив відповідача в особі голови факсограмою від 06 серпня 2007 року №01-01/2214 про неможливість прибути на нараду. 07 серпня 2007 року позивача було викликано до Держземагентства де його було ознайомлено з наказом від 06 серпня 2007 року №302-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.".
Вважає даний наказ протиправним і таким, що підлягає скасуванню з таких підстав. Наказ видано з грубим порушенням вимог ст. 149 КЗпП України, та без письмового пояснення позивача.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 14 серпня 2007 року №413-к "Про звільнення ОСОБА_1 згідно з п. 1 ст. 41 КЗпП України". Поновлення на раніше займаній посаді першого заступника начальника Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів. Стягнення з відповідача середньої заробітної плати за весь час вимушеного прогулу по дату прийняття судом рішення включно. Стягнення з Відповідача нанесеної моральної шкоди в сумі 10000 ( десять тисяч ) гривень. Зазначив, що першим заступником начальника Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів з 2003 року, яке було територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України. Згідно з п.10 «Положення про Кіровоградське обласне головне управління земельних ресурсів», затвердженого Держкомземом України (правонаступником якого є Держземагенство) призначає на посаду і звільняє з посади голова Держземагенстсва України. Наказом голови Держземагентства від 14.08.2007 року № 413-К позивач був звільнений з займаної посади, згідно з п.1 ст.41 КзпП України. Мотивом звільнення на думку позивача, послужило нібито допущення порушення трудової дисципліни у вигляді невиконання доручення голови Держземагентства (відповідно до доповідної записки начальника відділу організаційно - технічного забезпечення роботи Держземагентства Буравльова Л.0.).
Позивач вважає наказ № 413-к від 14.08.2007 року таким, що протирічить вимогам ст. 61 Конституції України, ч. 2 ст. 149 КЗпП України, відповідно до яких заборонено за одне і теж саме порушення двічі притягати до юридичної відповідальності одного й того ж виду. Звільнення, на думку позивача, повинно було бути проведене тільки після скасування наказу № 302-к від 06.08.2007 року. Наказ видано під час перебування на стаціонарному лікуванні в Кіровоградському обласному кардіологічному центрі, куди позивач був поміщений 10 серпня 2007 року. Незаконним звільненням завдано моральну шкоду, а наказ став причиною глибоких душевних страждань позивача. Через незаконні дії відповідача позивач позбувся постійної роботи, якій віддав більше 25 років свого життя, та джерела доходів для родини. Не маючи впевненості у завтрашньому дні, позбувся спокою, не спить ночами, думаючи про своє майбутнє. Внаслідок цього загострились існуючі захворювання, а 10 серпня 2007 року був поміщений на стаціонар обласного кардіологічного центру з гіпертонічним кризом. У зв'язку з пошуком роботи позивач був змушений докладати додаткових зусиль. Крім того, втрачає нормальні життєві зв'язки, оскільки позбавлений можливості спілкуватись з людьми, яких знав десятиріччями і мав серед них заслужений авторитет. Всі зусилля позивача будуть направлені на самостійний пошук роботи та джерел існування, тому що при звільненні по ст. 41 КЗпП України зможе стати на облік у центрі зайнятості населення лише через 3 місяці після звільнення, а за цей час ніякої компенсації при втраті роботи не отримає. Розмір нанесеної моральної шкоди оцінює в 10000 гривень.
Позивач вважає дії відповідача по притягненню його до дисциплінарної відповідальності та по звільненню його з роботи незаконними як і відповідні накази, що призвело до заподіяння йому матеріальної та моральної шкоди.
У судове засідання 11.02.2011 р. з'явився позивач ОСОБА_1, який позовні вимог підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
ОСОБА_3 не була допущена судом до участі у справі в якості представника відповідача, у зв'язку з неналежним чином оформленою довіреністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.
З урахуванням того, що для розгляду справ даної категорії ч. 1 ст. 122 КАС України передбачений 20-ти денний строк, а також того, що відповідачі є суб'єктами владних повноважень, нез'явлення яких у судове засідання без поважних причин, не є перешкодою для його проведення, суд вважає за можливе продовжити судовий розгляд справи за відсутності відповідача.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач у своїх запереченнях на позов зазначив наступне. На виконання вимог Кодексу законів про працю України позивача було письмово під підпис повідомлено, що у зв'язку з реорганізацією відповідно до наказу Держземагентства від 26.04.2007 № 4 «Про реорганізацію територіальних органів земельних ресурсів Держкомзему України»його буде звільнено згідно з пунктом першим статті 40 Кодексу законів про працю України. 10 серпня 2007 року наказом Відповідача № 413-к Позивача було звільнено з посади заступника начальника Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів у зв'язку із реорганізацією згідно з ч. і статті 40 Кодексу законів про працю. Позивач у позовних вимогах просить скасувати наказ № 413-к від 14.08.07, однак такого наказу відповідач не видавав, тому не має і підстав для його скасування. 10 липня 2007 року копію наказу № 413-к було надіслано факсом з Держземагентства до Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів, Позивача на робочому місці не було, його телефоном повідомили про звільнення. Для ознайомлення з наказом під розписку він не побажав з'явитися. По даним обставинам складений відповідний акт.
Також відповідач зазначив, що неможливе поновлення позивача на посаді першого заступника начальника Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області, оскільки позивач не займав цю посаду та на неї не призначався. Крім того, позивача не може бути поновлено на посаді заступника начальника Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів, оскільки останнє є юридичною особою, що припинена та виключена з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Стаття 43 Конституції України гарантує громадянам України захист від незаконного звільнення.
Позивач під час роботи на посаді першого заступника начальника Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів мав статус державного службовця.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України „Про державну службу" (далі - Закон), державна служба може припинятися на загальних підставах, передбачених Кодексом законів про працю України (далі - КЗпПУ).
На підставі ст. 32 Закону, рішення про припинення державної служби може бути оскаржено державним службовцем безпосередньо до суду.
З приводу позовних вимог: визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 06.08.2007 р. №302-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.», суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 06 серпня 2007 року факсограмою за № 14-25-Ф/155 ОСОБА_1 був викликаний на консультативну нараду до голови Держземагентства на 16.00 год. 06.08.2007року (т. 1 а.с. 107).
Позивач факсограмою від 06 серпня 2007 року №01-01/2214 о 15.09 год. повідомив відповідача з наданням пояснень про неможливість прибуття, у зв'язку з відмовою Кіровоградської обласної адміністрації в наданні дозволу на виїзд за межі області, а також у зв'язку з отриманням факсограми-виклика із запізненням.
На підставі наказу відповідача від 06.08.2007 р. №302-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.»(т.1 а.с. 106), за порушення трудової дисципліни, яке виразилось у безпідставній відмові своєчасно і точно виконати розпорядження керівництва відповідача щодо взяття участі у консультативній нараді, позивачеві було винесено догану.
Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 було винесено на підставі доповідної записки начальника відділу організаційно-аналітичного забезпечення роботи Голови Держземагентства, в якому йде посилання на письмове пояснення позивача надане до Держземагентства факсограмою від 06 серпня 2007 року №01-01/2214.
Стаття 149 КЗпПУ визначає порядок застосування дисциплінарних стягнень, згідно з яким до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Суд вважає що неспростованими відповідачем є доводи позивача про те, що факсограма - виклик була отримана позивачем із запізненням. Отже, враховуючи відстань між м. Кіровоградом та м. Києвом, яка складає 300 км., а час у дорозі займає приблизно 5 годин часу, розклад руху автобусів, на думку суду, у позивача було недостатньо часу для прибуття на консультативну нараду до голови Держземагентства на 16.00 год. 06.08.2007року.
До того ж, суд зауважує, що норми діючого законодавства України не передбачають викладення розпоряджень керівництва відповідача щодо взяття участі в консультативній нараді у формі факсограми без посилання на реквізити письмових наказу, розпорядження, обо іншого акта, на підставі яких дана факсограма була виготовлена.
Відповідно до п. 2 «Положення про Кіровоградське обласне головне управління земельних ресурсів», затвердженого головою Державного комітету України по земельних ресурсах 25.09.2006 р. (т. 1 а.с. 75), головне управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Держкомзему, а також положенням про головне управління.
Отже, відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу не врахував обставини, за яких вчинено проступок.
Непереконливим, на думку суду, є твердження відповідача про те, що факсограму позивача від 06 серпня 2007 року №01-01/2214 з наданням пояснень про неможливість прибуття на консультативну нараду, можна розцінювати як письмові пояснення позивача, що надаються до застосування до нього дисциплінарного стягнення.
По-перше, факсограма позивача була надіслана о 15.09 год. 06 серпня 2007 року №01-01/2214, тобто коли консультативна нарада ще не розпочалася.
По-друге, позивачеві не було повідомлено про те, що вирішується питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та про необхідність, у зв'язку з цим, надати письмові пояснення.
Оскільки оскаржуваний наказ датований 06 серпня 2007 року, він міг бути винесений в період часу з 15.09 год. до 18.00 год. (закінчення робочого часу). А тому, у відповідача фізично не вистачило б часу на необхідне повідомлення позивача про те, що вирішується питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та про необхідність, у зв'язку з цим, надати письмові пояснення.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивачеві була винесена догана без його письмових пояснень, чим порушено вимоги чинного законодавства.
В оскаржуваному наказі також не зазначено, яка саме шкода була заподіяна відповідачеві неприбуттям позивача на консультативну нараду, а також не визначений ступінь тяжкості вчиненого позивачем проступку.
До того ж, при винесенні оскаржуваного наказу відповідачем не була врахована попередня робота позивача.
Суд встановив, що згідно витягу з протоколу № 12 засідання Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року позивача було нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України за вагомий особистий внесок у забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин та високий професіоналізм. Крім того, позивач є Почесним землевпорядником України з 2000 року, нагороджений Почесними грамотами обласної державної адміністрації та обласної ради 2001 року, та від 2004 року, Почесною грамотою Державної служби України на підставі протоколу №2 рішення колегії від 25 лютого 2003 року.
На думку суду, головою Держземагентства при винесенні ним наказу від 06.08.2007 р. №302-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.», не отримано письмові пояснення позивача перед застосуванням дисциплінарного стягнення, не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу позивача, що є порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень.
Суд вважає, що з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, слід визнати незаконним та скасувати наказ Державного агенства земельних ресурсів України від 06.08.2007 р. №302-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.».
З приводу позовних вимог: визнати незаконним та скасувати наказ Державного агенства земельних ресурсів України від 10.08.2007 р. №413-к «Про звільнення ОСОБА_1.», суд зазначає наступне.
Актом, складеним працівниками сектора кадрового забезпечення Биш І.В., спеціалістом 1 категорії відділу державної землевпорядної експертизи та контролю додержання ліцензійних умов Ганським О.Б., провідним спеціалістом відділу оцінки, організації ринку земель Мукоїди В.І., підтверджується отримання факсимільним зв'язком наказу про звільнення ОСОБА_1 і повідомлення йому про це в телефонному режимі.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 69 «Про реорганізацію державного комітету України по земельних ресурсах», державний комітет України по земельних ресурсах шляхом перетворення реорганізовано в Державне агентство земельних ресурсів України. Положення про Державне агентство земельних ресурсів України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2007 року №614.
На підставі вказаної постанови, Державне агентство земельних ресурсів України прийняло наказ від 26.04.2007 року № 4 «Про реорганізацію територіальних органів земельних ресурсів», в п.1 якого зазначається: «реорганізувати шляхом перетворення територіальні органи Державного комітету України по земельних ресурсах згідно з додатком 1», а в додатку, зокрема, зазначено і Кіровоградське обласне головне управління земельних ресурсів.
Згідно з вищезазначеним наказом, ОСОБА_1 18 травня 2007 року був попереджений про вивільнення, з попередженням ознайомлений та особисто підписав його, а наказом державного агентства земельних ресурсів України № 413-к від 10 серпня 2007 року - звільнений за п.1 ст.40 Кодексу Законів про працю з виплатою вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку (т. 1 а.с. 30).
У відповідності до ч. 3 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників
Згідно з ч. 3 ст. 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 КЗпП України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Згідно з наданими суду штатними розписами Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів на 2007 рік, затвердженого 21.05.2007 року (т. 1 а.с. 64-65) та Головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області на 2007 рік, затвердженого 04.09.2007 року (т. 1 а.с. 61-62) чисельність працівників не була скорочена і залишилася незмінною - 48 осіб, до того ж, в реорганізованій установі залишилися посади першого заступника начальника та заступника начальника Головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області. Зміни відбулись тільки в в назві установи, назвах структурних підрозділів.
У письмовому попередженні позивача про вивільнення, що датоване 18.05.2007 р. (т. 1 а.с. 53) зазначено, що він буде звільнений із займаної посади лише у разі скорочення штату або чисельності.
Відповідач не надав суду докази того, що перед звільненням йому пропонувалася інша робота в Головному управлінні земельних ресурсів у Кіровоградській області.
Отже, при винесенні оскаржуваного наказу про звільнення позивача, відповідач не запропонував позивачеві іншу роботу в Головному управлінні земельних ресурсів у Кіровоградській області.
Суд зауважує, що дата проведення державної реєстрації Головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області, яка зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи - 04.09.2007 р. (т. 1 а.с. 68), а звільнення позивача за п.1 ст.40 КЗпП України відбулося 10.08.2007 р., тобто майже за місяць до створення Головного управління земельних ресурсів у Кіровоградській області.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Судом встановлено, що в день звільнення позивач знаходився у стані тимчасоввої непрацездатності, що підтверджується листком непрацездатності НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 29). Позивач хворів і знаходився на стаціонарному лікуванні в Обласному кардіологічному диспансері з 10.08.2007 р. по 17.08.2007 р., що також підтверджується довідкою Обласного кардіологічного диспансера від 17.08.2007 р. №735 (т. 2 а.с. 126).
У листі Державного агенства земельних ресурсів України від 08.08.2007 р. №14-15-7/3138 (т. 2 а.с. 27), який адресований, зокрема і головним управлінням земельних ресурсів в областях, міститься рекомендація керуватися чинним законодавством при звільненні керівників, які перебувають на лікарняному, а саме враховувати норми ч. 3 ст. 40 КЗпП України і дублювання наказів Агенства (про звільнення) здійснювати після закінчення лікарняного листка.
Відповідно до п. 11 «Положення про Кіровоградське обласне головне управління земельних ресурсів», начальник головного управління призначає на посаду і звільняє з посади працівників головного управління.
Натомість, відповідач взагалі не надав суду доказів існування наказу Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів, яким би було продубльовано оскаржуваний наказ відповідача про звільнення позивача. Запис у трудовій книжці позивача про його звільнення №24 було зроблено на підставі оскаржуваного наказу відповідача про звільнення позивача (т. 2 а.с. 172).
Отже, при винесенні оскаржуваного наказу про звільнення позивача, відповідачем не була врахована заборона на звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності працівника, встановлена ч. 3 ст. 40 КЗпП України.
Як вбачається з оскаржуваного наказу про звільнення, позивач був звільнений з посади заступника начальника Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів.
Натомість судом встановлено, що відповідно до наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 05.04.1996 р. №41-к «По особовому складу»(т. 1 а.с. 10), а також до наказу Кіровоградського обласного управління земельних ресурсів від 22.04.1996 р. №51-к (т. 1 а.с. 13) позивача було призначено на посаду заступника начальника Кіровоградського обласного управління земельних ресурсів.
На підставі наказу Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів від 30.05.2003 р. №42-к «Про заміщення вакантних посад»(т. 1 а.с. 14-19), в зв'язку із зміною структури обласного головного управління, з 01.05.2003 р. було проведене штатне заміщення посад працівниками обласного головного управління земельних ресурсів, внаслідок якого позивач став обіймати посаду першого заступника начальника Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів.
Це підтверджується відповідним записом № 23 у трудовій книжці позивача: «01.05.2003 р. переведено на посаду першого заступника начальника обласного головного управління земельних ресурсів. Наказ №42-к від 30.05.2003 р.»(т. 2 а.с. 172). Також у наказі Державного комітету України по земельних ресурсах від 16.12.2003 р. №436-к «Про затвердження складу колегії Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів»(т. 2 а.с. 26) зазначено, що позивач займає посаду першого заступника начальника обласного головного управління.
Відповідно до п. 10 «Положення про Кіровоградське обласне головне управління земельних ресурсів», начальник головного управління має заступників, яких за його поданням призначає на посаду і звільняє з посади голова Держкомзему.
Відповідач не надав до суду доказів існування відповідного подання начальника головного управління на звільнення позивача, адресованого голові Держземагенства.
Отже на підставі оскаржуваного наказу про звільнення, позивача було звільнено з посади заступника начальника Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів, яку він не займав, оскільки працював на посаді першого заступника начальника Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів, а також його було звільнено без відповідного подання начальника головного управління на звільнення позивача.
Суд вважає, що з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, слід визнати незаконним та скасувати наказ Державного агенства земельних ресурсів України від 10.08.2007 р. №413-к «Про звільнення ОСОБА_1.».
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 235 КЗпПУ, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
На підставі наведеного суд вважає, що слід зобов'язати Державний комітет України із земельних ресурсів поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області.
Щодо позовних вимог визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 14 серпня 2007 року №413-к «Про звільнення ОСОБА_1 згідно п. 1 ст. 41 КЗпП України»суд зазначає наступне.
Факт наявності наказу від 14 серпня 2007 року №413-к «Про звільнення ОСОБА_1 згідно п.1 ст.41 КзпП України»не знайшов підтвердження в судовому засіданні, оскільки, як було встановлено судом, позивач був звільнений раніше на підставі наказу Державного агенства земельних ресурсів України від 10.08.2007 р. №413-к «Про звільнення ОСОБА_1.», а тому слід відмовити у задоволенні цих позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпПУ, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Суд вважає, що з урахуванням середньоденного заробітку позивача в сумі 216,78 грн., кількості робочих днів у відповідних місяцях, розміру доходу, який міг би отримати позивач, якщо б його не було звільнено, розміру доходу, фактично отриманого позивачам за відповідний період (т. 2 а.с. 190-191) слід стягнути з відповідача на користь позивача різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за рік в загальній сумі 32305,84 грн., у тому числі: за серпень місяць 2007 р. в сумі 3034,92 грн.; за вересень місяць 2007 р. в сумі 4335,60 грн.; за жовтень місяць 2007 р. в сумі 4468,20 грн.; за листопад місяць 2007 р. в сумі 3618,02 грн.; за грудень місяць 2007 р. в сумі 3324,26 грн.; за січень місяць 2008 р. в сумі 3019,03 грн.; за лютий місяць 2008 р. в сумі 3382,56 грн.; за березень місяць 2008 р. в сумі 2124,91 грн.; за квітень місяць 2008 р. в сумі 1541,38 грн.; за травень місяць 2008 р. в сумі 944,82 грн.; за червень місяць 2008 р. в сумі 954,76 грн.; за липень місяць 2008 р. в сумі 1557,38 грн.;
Відповідно до ст. 237-1 КзпПУкраїни, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Суд вважає, що протиправні винні дії відповідача щодо незаконного звільнення позивача призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи характер спричиненої позивачу відповідачем моральної шкоди і пов'язані з ним фізичні і моральні страждання позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, заподіяну позивачеві моральну шкоду суд оцінює в 500 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Згідно з п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
А тому дану постанову суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1, а також в частині стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Щодо позовних вимог постановити окрему ухвалу про доцільність притягнення до відповідальності осіб, які допустили факти службових підроблень суд зазначає, що винесення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду, а тому слід відмовити у задоволенні цих позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Згідно з нормами діючого законодавства позивач звільняється від сплати судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 2, ст.ст. 94, 158 -163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати незаконним та скасувати наказ Державного агенства земельних ресурсів України від 06.08.2007 р. №302-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.».
3. Визнати незаконним та скасувати наказ Державного агенства земельних ресурсів України від 10.08.2007 р. №413-к «Про звільнення ОСОБА_1.».
4. Зобов'язати Державний комітет України із земельних ресурсів поновити ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області.
5. Стягнути з Державного комітету України із земельних ресурсів на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи за рік в сумі 32305,84 грн.
6. Стягнути з Державного комітету України із земельних ресурсів на користь ОСОБА_1, в якості відшкодування заподіяної йому незаконним звільненням моральної шкоди 500 грн.
7. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
8. Постанову в частині поновлення на роботі ОСОБА_1, а також в частині стягнення різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11.02.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16.02.2011 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Суддя (підпис) К.М. Притула
Суддя (підпис) А.В. Сагун
Згідно з оригіналом:
Головуючий - суддя О.Ю. Флоренко