Копія Справа № 1170/2а-188/12
Категорія статобліку 6.11
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
03 лютого 2012 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого ? судді Флоренка О. Ю.,
при секретарі ? Полудень Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Євро Чартер»»до Кіровоградської міжрайонної виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, -
17 січня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Євро Чартер»»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської міжрайонної виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.10.2011 року №10, що винесене відносно позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані, тим що 12.10.2011 року відповідачем було винесено рішення №10 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на підставі якого вирішено застосувати до позивача фінансові санкції в загальному розмірі 10962 грн., у тому числі: не прийнято до зарахування витрати в сумі 7308,00 грн., та застосовано штраф за порушення витрачання страхових коштів у розмірі 3654,00 грн. (далі -оскаржуване рішення).
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення став акт перевірки від 11.10.2011 року №178, яким встановлено, що працівнику АК «ЄвроЧартер»ОСОБА_2, на підставі протоколу засідання комісії з питань соціального страхування позивача від 09.09.2010 року, заяви від 12.08.2010 року та медичної довідки форми 070/о на його доньку, ОСОБА_3, - видано путівку на лікування дитини в супроводі дорослого до санаторію для дітей з батьками ДП «Клінічний санаторій «Місхор».
Відповідач вважає, що путівку на лікування дитини в супроводі дорослого видано безпідставно, оскільки медична довідка за формою №070/о була лише на доньку застрахованої особи, тоді як і особа, що супроводжує дитину також повинна була надати таку ж довідку на своє ім'я.
У зв'язку з тим, що відповідачем застосовано фінансові санкції, які не передбачені чинним законодавством України, позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача Турчанов О.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити пославшись на обставини, викладені в позові.
Представники відповідача Товстоган В.В., Набоченко Л.Л. у судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, зазначених у письмових запереченнях (а.с. 19 -22, 38 - 41).
Представники відповідача, у письмових запереченнях зазначили, що у зв'язку з тим, що страхувальником путівку було видано з порушенням «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду»(далі -Порядок), кошти, які витрачені на придбання путівки, вважаються такими, що використанні з порушенням встановлено порядку та не підлягають до зарахування, із сплатою штрафних санкцій.
Крім того, посилання позивача на порушення органом Фонду ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»(далі -Закон), на думку відповідача є необґрунтованим, тому що дана стаття регулює порядок фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівниками та повернення невикористаних страхових коштів до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Євро Чартер»»зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 22.07.1997 року. 25.06.2008 року змінено найменування юридичної особи, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців про заміну свідоцтва про державну реєстрацію 1 444 105 0007 001299 (а.с. 6). Позивач є юридичною особою, що підтверджується довідкою АА №013044 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 7).
Судом встановлено, що 28.01.2010 року позивач подав до відповідача заявку про виділення путівок за рахунок коштів Фонду на санаторно -курортне лікування для застрахованих осіб і членів їх сімей (а.с. 43).
12.08.2010 року від ОСОБА_2 Генеральному директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Євро Чартер»»надійшла заява про надання ОСОБА_2 санаторно -курортної путівки для лікування його доньки -ОСОБА_3 (а.с. 29). Дана заява разом з медичною довідкою форми 070/о №149 на ОСОБА_3 (а.с. 31) були розглянуті на засіданні комісії з питань соціального страхування позивача, за наслідками чого було прийнято рішення про надання путівки на санаторно -курортне лікування доньки ОСОБА_3 в лікарняний заклад ДП «Клінічний санаторій «Місхор»в супроводі дорослого - ОСОБА_2 з оплатою 20% вартості путівки, про що складено протокол засідання комісії від 09.09.2010 року (а.с. 30).
Згідно накладної від 09.09.2010 року №154 (а.с. 44) відповідачем видано позивачу путівку №343200 до ДП «Клінічний санаторій «Місхор»ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»на санаторно -курортне лікування дитини ОСОБА_3 в супроводі дорослого ОСОБА_2 за рахунок коштів Фонду вартістю 9135,00 грн. терміном на 21 день, з датою заїзду - 18.09.2010 року.
03 жовтня 2010 року позивачем подано звіт за формою Ф14-ФСС з ТВП про путівки на санаторно -курортне лікування та путівку до дитячих закладів оздоровлення, в якому позивач прозвітував про одержання та видачу даної путівки в III кварталі 2010 року і підтвердив внесення до каси часткової оплати вартості путівки в сумі 1827,00 грн. (а.с. 45).
11.10.2011 року спеціалістом другої категорії Кіровоградської міжрайонної виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Панфіловою Т.В. було проведено позапланову перевірку з питань правомірності видачі та використання путівки від 18.09.2010 року №343200 до ДП «Клінічного санаторію «Місхор»у страхувальника -Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Євро Чартер»». Перевірка проводилась з відома директора ОСОБА_8, головного бухгалтера ОСОБА_9, голови комісії з питань соціального страхування ОСОБА_10 В результаті перевірки складено відповідний акт від 11.10.2011 р. №178 (а.с. 8 -9).
В ході перевірки встановлено, що на підставі протоколу від 09.09.2010 року засідання комісії з питань соціального страхування позивача путівку видано застрахованій особі - працівнику позивача ОСОБА_2 на підставі заяви від 12.08.2010 року та медичної довідки форми №070/0 для одержання путівки санаторно -курортне лікування від 20.09.2010 року, виданої доньці ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження). Медична довідка форми №070/0 на лікування дорослого ОСОБА_2 відсутня. Таким чином, путівку видано з порушенням ч.2 ст. 47 Закону та п.4.7 Порядку.
Термін заїзду до санаторно -курортного закладу перенесено страхувальником за погодженням із санаторієм на 21.11.2010 року, тобто на інший квартал, про що не було повідомлено відповідача та не внесено зміни до коригування планових показників на оздоровчі заходи.
Часткову оплату за санаторно -курортну путівку в розмірі 20% вартості путівки в сумі 1827,00 грн. внесено в касу позивача в повному обсязі. Неправомірні витрати страхувальника, в зв'язку з безпідставним наданням путівки (відсутність довідки форми №070/0 на ОСОБА_2В.) становить 7308,00 грн. (9135,00 грн. (повна вартість путівки ) -1827,00 грн. (доплата за путівку).
12.10.2011 року на підставі акта перевірки від 11.10.2011 року №178, відповідачем прийнято рішення №10 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, таким чином кошти які підлягають поверненню до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, згідно з яким не прийнято до зарахування витрати в сумі 7308,00 грн., і застосовано штраф за порушення витрачання страхових коштів у розмірі 3654,00 грн., разом - 10962,00 грн. (а.с. 10).
Відповідно до ст. 8 Закону України, спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.
Позивач, не погодившись з оскаржуваним рішенням, 19.10.2011 року звернувся до відповідача зі скаргою. Рішенням відповідача від 02.11.2011 року «Про розгляд скарги»позивачеві було відмовлено у задоволенні скарги (а.с. 11-12).
Позивач, не погодившись із рішенням відповідача, 08.12.2011 року звернувся до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із скаргою. Рішенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 03.01.2012 року №96 «Про результати розгляду скарги»позивачеві було відмовлено у задоволенні скарги (а.с. 13-14).
Згідно з ч.1 ст. 9 Закону, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 28 Закону, страховик має право: проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
У відповідності до ст.47 Закону, для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно - курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно -курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань. Обсяг коштів для забезпечення оздоровчих заходів визначається бюджетом Фонду.
Отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно - курортних послуг передбачає комплексне лікування, медичну реабілітацію та профілактику захворювання з максимальним використанням природних лікувальних ресурсів, фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури та забезпечення належних культурно -побутових умов на базі санаторно -курортних закладів, розташованих на територіях курортів державного та місцевого значення або в лікувально -оздоровчих місцевостях, за пред'явленням путівки на санаторно -курортне лікування та санаторно -курортної карти (форми №072/о -для дорослого, форми №76/0 -для дітей та підлітків, що затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999 року №302 «Про затвердження форми облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)».
На підставі пункту 3.3 Порядку, путівки, отримані страхувальниками, є фінансовими документами, обліковуються на позабалансовому рахунку №08 "Бланки суворої звітності".
Згідно пункту 4.1 Порядку, рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма № 070/о). Форма медичної довідки № 070/о затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999 р. № 302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)".
Відповідно до пункту 4.7 Порядку (в редакції постанови правління Фонду від 15.04.2011 р. № 10), путівка для лікування дитини в супроводі дорослого виділяється одному із застрахованих батьків (матері або батькові) або застрахованій особі, яка їх замінює (опікунові, піклувальнику) за наявності у дитини медичних показань на санаторно-курортне лікування з частковою оплатою в розмірі 20 відсотків її вартості, а для лікування двох дітей в супроводі дорослого - 10 відсотків її вартості на підставі заяви застрахованої особи та медичних довідок для дорослого та дитини. Постанова правління Фонду від 15.04.2010 р. № 10 "Про внесення змін до Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 р. № 12" зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19.05.2010 р. за №335/17630 і набрала чинності 7 червня 2010 року (Офіційний вісник України, 2010 р. № 40, ст.1325).
Зазначеними нормами Порядку, на думку суду, спростовуються доводи позивача про те, що положення Порядку не містять заборони на прийняття комісією рішення про виділення путівки за відсутності медичної довідки у застрахованої особи.
На підставі пункту 5.4 Порядку, страхувальники за місцем їх обліку надають робочому органу відділення Фонду щокварталу звіт про путівки на санаторно-курортне лікування разом із звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до «Порядку формування та подання страхувальниками звітності по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», затвердженого постановою правління Фонду від 18.01.2011 р. № 4, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.03.2011 р. за № 392/19130, страхувальники щоквартально подають звіт за формою Ф14-ФСС з ТВП - звіт про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих закладів оздоровлення.
Згідно з п.п. 6.1, 6.2 Порядку, органи Фонду здійснюють контроль за розподілом, обліком, зберіганням, видачею, використанням путівок, здійсненням часткової оплати за путівки та звітністю по путівках. Сума витрат Фонду за путівку, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.
У відповідності до ч. 1 ст. 47 Закону, для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.
Оскільки Порядок був розроблений на виконання ст. 11, 47 Закону, зазначеними нормами на думку суду, спростовуються доводи позивача про те, що Законом не передбачено застосування такого виду відповідальності як: «не прийняття до зарахування витрат».
З огляду на те, що сума витрат Фонду за путівку, які видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника, на думку суду, ці норми Порядку не передбачають часткового неприйняття до заліку сум витрат Фонду за путівку, що видані з порушенням цього Порядку. Тому суд вважає, що є необґрунтованими доводи позивача про те, що не можна вважати перевищенням фактичних витрат на надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду всієї сплаченої Фондом суми, оскільки на застраховану особу, яка не мала медичної довідки, припадає лише частина сплачених коштів, а ніяк не всі кошти.
Згідно з ч. ст. 30 Закону України, страхувальник -роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків. За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.
На підставі ч. 3 ст. 50 Закону, рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб). Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
У зв'язку з тим, що протиправне рішення комісії про надання путівки ОСОБА_2, за відсутності у нього медичної довідки, призвело до порушення позивачем порядку витрачання страхових коштів, зазначеними нормами на думку суду, спростовуються доводи позивача про те, що позивачем був порушений лише порядок отримання путівки, а не порядок використання коштів фонду.
Оскільки наведені позивачем доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представники відповідача надали всі необхідні докази, якими підтверджується правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 12.10.2011 року №10 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, винесене відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому воно є законним і не підлягає скасуванню.
У відповідності до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.02.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 10.02.2012 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко