про повернення позовної заяви
27 квітня 2012 року 2а-1737/12/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Спиридонова В.О., перевіривши в м. Києві матеріали справи № 2а-1737/12/1070 за позовом Публічного акціонерного товариства «Ветропак Гостомельський Склозавод»до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,
09.04.2012 Публічне акціонерне товариство «Ветропак Гостомельський Склозавод»звернулось до суду з адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 вищезазначена позовна заява була залишена без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам частини 3 статті 106 КАС України з наданням позивачу строку для усунення недоліків до 24.04.2012 шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору.
На виконання вимог ухвали суду від 10.04.2012 позивачем надано оригінал документа про сплату судового збору в сумі 2 146,00 грн., а саме платіжне доручення від 06.04.2012 №1873.
Відповідно до Закону України від 05.04.2001 N 2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(далі - Закон) платіжні доручення - це розрахункові документи, які містять доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.
Платіжне доручення є одним з видів розрахункових документів, за допомогою яких здійснюється ініціювання переказу (п. 22.1 ст. 22 Закону). При використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним (платіжне доручення виконаним) з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання (п. 22.4 ст. 22 Закону).
Враховуючи наведене, напис на останньому примірнику платіжного доручення із сплати судового збору повинен здійснюватися кредитною установою (іншим членом платіжної системи), яка здійснює кредитне обслуговування платника та приймає на виконання від нього розрахункові документи.
Згідно з пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за N 377/8976 (далі - Інструкція № 22), вимоги якої поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків та обов'язкові для виконання ними, встановлено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження»і «Дата виконання», а банк стягувача -«Дата надходження в банк стягувача»(якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
Разом з тим, за визначенням Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади (п. 53), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242, підпис складається з найменування посади особи, яка підписує документ (повного - якщо документ надрукований не на бланку, скороченого - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалів (ініціалу імені) і прізвища.
Судом встановлено, що на платіжному дорученні від 06.04.2012 №1873 відсутні такі обов'язкові реквізити підпису, як посада, ініціали і прізвище відповідального виконавця банку.
Крім того, згідно з п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної ДПІ України від 22 квітня 1993 р. № 15 (далі -Інструкція № 15), у разі безготівкового перерахування державного мита з рахунку платника відповідальний виконавець установи банку зобов'язаний на лицевій чи зворотній стороні останнього примірника платіжного доручення, який видається платнику, зробити відповідний напис про зарахування державного мита до державного бюджету. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи із зазначенням дати виконання платіжного доручення.
Відповідно до інформаційного листа ДСА України від 10.11.2011 N 12-6621/11 при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Суд звертає увагу на те, що позивачем ця вимога не виконана, оскільки на платіжному дорученні від 06.04.2012 №1873 немає підпису другої посадової особи.
Даного висновку суд дійшов з наступного.
Пунктом 8 Розділу II «Виконання міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки‚ що відкриваються банками в Національному банку»Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 16 серпня 2006 року № 320, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 вересня 2006 року за № 1035/12909 визначено, що під час оформлення картки із зразками підписів та відбитка печатки слід керуватися таким:
а) у картку включаються зразки підписів службових осіб, яким відповідно до законодавства та установчих документів банку надано право розпоряджання кореспондентським рахунком і підпису розрахункових документів, а саме: право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим службовим особам; право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та службовим особам, уповноваженим керівником банку; зразки підписів керівника та головного бухгалтера банку (філії) уключаються до картки обов'язково; право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису; право другого підпису не може бути надано особам, які мають право першого підпису.
З платіжного доручення від 06.04.2012 №1873 вбачається, що напис про зарахування судового збору до Державного бюджету України вчинено начальником ОСОБА_1 та менеджером, а не головним бухгалтером, при цьому підстави про наявність такого права у зазначеної особи згідно з внутрішніми нормативними документами не вказані.
Таким чином, реквізити, зазначені у платіжному дорученні від 06.04.2012 №1873, не відповідають тим вимогам, які встановлені в інструкціях № 22, № 15 та вимогами Державної судової адміністрації України. Отже, вказане платіжне доручення не є належним доказом сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
З огляду на викладене, ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод»не усунуті недоліки, зазначені в ухвалі судді Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2012, відповідно, на підставі пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
При цьому суд роз'яснює, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»від 08.07.2011 N 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 108, 160, 165 КАС України, суд
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Ветропак Гостомельський Склозавод» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень повернути позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернути Публічному акціонерному товариству «Ветропак Гостомельський Склозавод» (код ЄДРПОУ - 00333888) сплачену суму судового збору в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. згідно з платіжним дорученням від 06 квітня 2012 року №1873.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Спиридонова В.О.