м. Київ
20 квітня 2012 року Справа № 2а-1213/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомФастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
до про Приватного підприємства «Ефф -Систем» стягнення податкового боргу,
Фастівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Ефф -Систем»податкового боргу у сумі 728 грн. 98 коп. (з урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 20 квітня 2012 року).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.
У судове засідання, призначене на 20 квітня 2012 року, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Матеріали справи містять клопотання представників позивача та відповідача про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Крім того, до суду надійшла заява представника відповідача від 20 квітня 2012 року про визнання адміністративного позову у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Ефф - Систем»(ідентифікаційний код 31969268, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Горького, буд. 1, кв. 20) зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області як юридична особа 20.03.2002, про що зроблено запис про державну реєстрацію за № 1 361 120 0000 000033 (копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 099535 (а.с. 7).
Відповідач перебуває на податковому обліку в Фастівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, що підтверджується даними, наведеними у довідці позивача від 10.04.2002 № 715 (а.с. 9), та копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 14100265 серії НБ № 138114 (а.с. 10).
Судом встановлено, що у жовтні та листопаді 2011 року посадовою особою органу державної податкової служби, на підставі статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХII, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, проведено камеральні перевірки дотримання Приватним підприємством «Ефф -Систем»платіжної дисципліни по сплаті податку на додану вартість, за результатами яких складено акти від 12.10.2011 № 120-31969268-1501 та 15.11.2011 № 143/1501-31969268.
Під час перевірок податковим органом виявлено порушення відповідачем вимог статті 57 Податкового кодексу України, що виявилось у несвоєчасній сплаті нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість.
На підставі актів перевірок податковим органом прийняті податкові повідомлення -рішення від 12.10.2011 № 0001131501 та 15.11.2011 № 0001391501, якими відповідно до приписів пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України до відповідача застосовано штрафні санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму, відповідно, 298 грн. 90 коп. та 401 грн. 00 коп.
Вказані вище податкові повідомлення -рішення отримані відповідачем, відповідно, 12.10.2011 та 19.11.2011, що підтверджується підписом його представника на корінці рішення від 12.10.2011 № 0001131501 (а.с. 61) та копією повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 63).
Крім того, податковим органом, на виконання вимог пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання відповідачу на суму податкового боргу нараховано пеню у розмірі 29 грн. 08 коп.
Враховуючи вимоги пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу було виставлено податкову вимогу від 26.09.2011 № 111 на загальну суму 227882 грн. 02 коп., яка була отримана представником відповідача 26.09.2011, про що свідчить його підпис на корінці податкової вимоги (а.с. 21).
Податковий обов'язок щодо сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у загальному розмірі 728 грн. 98 коп. у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.
Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість належить до загальнодержавних непрямих податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V цього Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України).
Нарахування та/або сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість здійснюється платником податків на підставі поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період, який в силу приписів пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України дорівнює одному календарному місяцю, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарному кварталу.
Відповідно до статей 61, 62 Податкового кодексу України, з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів податковим органом здійснюється податковий контроль шляхом, зокрема, проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що у разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків.
Згідно з приписами абзацу 1 пункту 57.3 статті 57 цього Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпункті 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (абзац 2 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Як вже зазначалося судом вище, під час проведення перевірок Приватного підприємства «Ефф -Систем», результати яких оформлені актами від 12.10.2011 № 120-31969268-1501 та 15.11.2011 № 143/1501-319692268, податковим органом виявлено несвоєчасну сплату відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Так, позивачем встановлено, що визначену контролюючим органом на підставі вимог підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2989 грн. 00 коп., сплачено відповідачем із затримкою до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
У свою чергу, грошові кошти у розмірі 2005 грн. 00 коп. сплачені відповідачем із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, податковий орган, виявивши при проведенні перевірок 12.10.2011 та 15.11.2011 порушення відповідачем норм податкового законодавства, а саме: пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, що полягало у сплаті протягом вересня - жовтня 2011 року податку на додану вартість у сумі 2989 грн. 00 коп. та 2005 грн. 00 коп. із затримкою, відповідно, до 30 календарних днів та більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, правомірно застосував до відповідача штрафні санкції на суму 298 грн. 90 коп. (2989 грн. 00 коп. х 10 % = 298 грн. 90 коп.) та 401 грн. 00 коп. (2005 грн. 00 коп. х 20 % = 401 грн. 00 коп.)
Згідно з приписами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Так, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що податковим органом, на виконання вказаних вище вимог податкового законодавства, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану варітсь відповідачу на суму податкового боргу нараховано пеню у загальному розмірі 29 грн. 08 коп.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Пунктами 56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що якщо, платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).
Згідно з приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкову вимогу від 26.09.2011 № 111, податкові повідомлення -рішення від 12.10.2011 № 0001131501 та 15.11.2011 № 0001391501, податковий борг є узгодженим.
Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем до Державного бюджету України, становить 728 грн. 98 коп.
Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема, обліковою карткою платника податків (зворотній бік) з податку на додану вартість (а.с. 23-27).
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідач суду не надав та визнав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитись від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Цією ж статтею встановлено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.
Судом встановлено, що визнання відповідачем адміністративного позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому приймається судом.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 728 грн. 98 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив та позов визнав; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 112, 122, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Ефф - Систем» на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 728 (сімсот двадцять вісім) грн. 98 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Харченко С.В.