10 квітня 2012 року місто Київ № 2а-1345/12/1070
12.43
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників
позивача: Нікітенко Т.М.,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомІрпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
доПриватного акціонерного товариства «Меліоратор»
простягнення коштів, -
Позивач, Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби, звернувся до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Меліоратор»про стягнення коштів в сумі 1 181 168, 66 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з ПДВ у сумі 873 000, 91 гривень, з земельного податку з юридичних осіб в сумі 212 062, 73 гривень та з орендної плати за землю в сумі 96 105, 02 гривень.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі. 22.03.2012 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10.04.2012 року.
В призначений день та час у судове засідання з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, заперечення на адміністративний позов, відзив на позовну заяву, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 29.02.2012 року згідно карток особових рахунків, декларацій з ПДВ, податкових повідомлень-рішень, податкових розрахунків з земельного податку, податкових декларацій з орендної плати з юридичних осіб, довідки про суми податкової заборгованості, податковий борг відповідача перед державним бюджетом України становить 1 181 168, 66 гривень, який складається з наступного: з ПДВ борг складає у сумі 873 000, 91 гривень, з земельного податку з юридичних осіб в сумі 212 062, 73 гривень та з орендної плати за землю в сумі 96 105, 02 гривень.
Щодо заборгованості, яка виникла з ПДВ, слід зазначити наступне.
Відповідачем було подано декларації з ПДВ та самостійно визначено податкове зобов'язання 20.09.2011 року № 50398 на суму 64 708, 00 гривень, 20.10.2011 року № 36631 на суму 35 086, 00 гривень, 21.11.2011 року № 62705 на суму 211 731, 00 гривень, 20.02.2012 року № 9006830196 на суму 105 621, 00 гривень. Також відповідачем було подано уточнюючий розрахунок від 06.10.2011 року № 53217, яким самостійно нараховано у зв'язку із виправленням помилок 259, 00 гривень.
Заборгованість відповідача перед державним бюджетом України з ПДВ також складається з наступних податкових повідомлень-рішень, прийнятих Ірпінською ОДПІ Київської області:
- № 0003191501 від 13.09.2011 року, складеного на підставі Акту камеральної перевірки своєчасності сплати ПДВ № 1759/15-3/01037229 від 13.09.2011 року на суму 27 696, 23 гривень;
- № 0005351501 від 16.11.2011 року, складеного на підставі Акту камеральної перевірки своєчасності сплати ПДВ № 2293/15-3/01037229 від 16.11.2011 року на суму 10 499, 17 гривень;
- № 0006241501 від 07.12.2011 року, складеного на підставі Акту камеральної перевірки своєчасності сплати ПДВ № 2482/15-3/01037229 від 07.12.2011 року на суму 27 696, 23 гривень;
- № 0007161501 від 20.02.2012 року, складеного на підставі Акту камеральної перевірки своєчасності сплати ПДВ № 161/15-3/01037229 від 20.02.2012 року на суму 37 984, 30 гривень.
Щодо заборгованості, яка виникла з земельного податку, слід зазначити наступне.
Відповідачем було подано розрахунок земельного податку від 25.01.2011 року № 339 на загальну суму 157 085, 21 гривень.
Також відповідачем було подано декларацію з плати за землю від 16.02.2012 року № 9006414042 на суму 12 646, 12 гривень.
На підставі Акту камеральної перевірки зі своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб № 2557/15-2/01037229 від 15.12.2011 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 0008221810 від 15.12.2011 року на суму 2618, 09 гривень.
Заборгованість відповідача, яка виникла з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності складається з наступного.
Відповідачем було подано податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 25.01.2011 року № 334, де самостійно визначено суму податку до сплати, яка становить 116 432, 50 гривень.
На підставі Акту камеральної перевірки № 2556/15-2/01037229 від 15.12.2011 року із своєчасності сплати земельного податку з юридичних осіб було винесено податкове повідомлення-рішення № 0008231810 від 15.12.2011 року на суму 3881, 09 гривень.
У зв'язку з частковою сплатою податкового зобов'язання у відповідача станом на 18.10.2011 року утворився податковий борг перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 74 213, 34 гривень.
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У зв'язку із виникненням у відповідача заборгованості, Ірпінською ОДПІ Київської області було виставлено першу (№ 1/72 від 04.02.2010 року на суму 105 776, 97 гривень) та другу (№ 2/225 від 11.03.2010 року на суму 39 780, 59 гривень) податкові вимоги, які були отримані відповідачем 08.02.2010 року та 15.03.2010 року відповідно, що підтверджується підписом про одержання.
Отже, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 1181168 гривень 66 копійок і є не погашеною.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на час виникнення спірних правовідносин, суд виходить з наступних положень законодавчих актів.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення -державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідач неодноразово повідомлявся Ірпінською ОДПІ Київської області про виникнення у нього заборгованості, але належним чином не відреагував, тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.
На день розгляду справи заборгованість відповідачем перед Державним бюджетом України не погашена та складає 1 181 168, 66 гривень.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача не надав.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Меліоратор» (код ЄДРПОУ 01037229) на користь Державного бюджету України податковий борг на загальну суму 1 181 168 (один мільйон сто вісімдесят одна тисяча сто шістдесят вісім) гривень 66 копійок з рахунків у банках, обслуговуючих боржника.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 квітня 2012 р.