ун. № 2-5686/11
пр. № 2/2608/628/12
18 квітня 2012 року
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Шум Л.М.
при секретарі: Прокопенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання договору іпотеки недійсним,
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що 12.12.2007 р. між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» були укладені договори про надання споживчих кредитів, відповідно до умов яких позивачу були видані кредитні кошти на загальну суму 150 000 доларів США. Також 12.12.2007 р., в забезпечення виконання зобов'язань позивачем за Кредитними договорами, між сторонами був укладений Договір іпотеки посвідчений третьою особою ОСОБА_2 відповідно до якого, предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1, яка на підставі Договору купівлі-продажу від 05.08.2005 р. належить позивачу. Представник позивача вважає, що договір іпотеки не був погоджений Органом опіки та піклування, оскільки на момент укладання вказаного договору на утриманні позивача була малолітня дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. А тому представник позивача просить суд визнати недійсним іпотечний договір від 12.12.2007 р., зобов'язати третю особу - нотаріуса ОСОБА_2 виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відповідний запис.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав його необґрунтованості, а тому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, надав письмові заперечення (а.с. 69-70). Також представник позивача в судовому засіданні на стадії судових дебатів, просив застосувати строк позовної давності до позовних вимог та відмовити, в тому числі, з цих підстав у задоволенні позову.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись судом належним чином (а.с. 42, 51), а тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутності останніх на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Судом встановлено, що 12.12.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11266324000, відповідно до умов якого позивачу були видані кредитні кошти на загальну суму 93 500 доларів США з терміном повернення до 12.12.2017 р. та оплатою процентів 13,4 % річних (а.с. 11-19).
Також встановлено, що 12.12.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 11266306000, відповідно до умов якого позивачу були видані кредитні кошти на загальну суму 56 500 доларів США з терміном на 252 місяці та оплатою процентів 12,4 % річних (а.с. 20-24).
Встановлено, що в забезпечення в повному обсязі виконання всіх грошових зобов'язань ОСОБА_1 за зазначеними вище Договорами, 12.12.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений іпотечний договір посвідчений третьою особою - приватним нотаріусом ОСОБА_2 відповідно до якого, ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 25-28).
Судом встановлено, що при підписанні іпотечного Договору від 12.12.2007 р. укладеного між позивачем та відповідачем, посвідченого третьою особою - приватним нотаріусом ОСОБА_2 були встановлені дієздатність та правоздатність позивача ОСОБА_1 та перевірено належність йому квартири, що передається в іпотеку.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено представниками позивача, що на виконання договорів про надання споживчого кредиту, позивач отримав кредитні кошти на загальну суму 150 00 доларів США.
Встановлено, що відповідно до п. 2.1. Договору про надання споживчого кредиту № 11266324000, у забезпечення виконання зобов'язань позичальника - ОСОБА_1 за даним Договором Банком - АКІБ «УкрСиббанк» приймається: квартира АДРЕСА_1.
Представники позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердили, що останній добровільно та особисто підписав Договори про надання споживчих кредитів та Іпотечний договір.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 своїм підписом у Договорі іпотеки засвідчив своє добровільне волевиявлення, яке відповідало його внутрішній волі.
При цьому, суд бере до уваги ту обставину, що позивач з часу укладання договорів, виконував договірні зобов'язання за договорами про надання споживчих кредитів, жодних претензій відповідачу щодо умов укладення спірного Іпотечного договору не висував, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позивачем визнавалися в повному обсязі умови зазначеного договору.
Посилання представників позивача в обґрунтування позовних вимог, що договір іпотеки повинен був укладатися за згодою органу опіки та піклування, у зв'язку з перебування на утриманні позивача малолітньої дитини, суд вважає безпідставним оскільки на момент передачі в іпотеку квартири АДРЕСА_1, у вказаному житловому приміщенні жодної особи, в тому числі неповнолітньої, зареєстровано не було (а.с. 71).
При цьому, посилання представників позивача, що малолітня дочка ОСОБА_4 фактично проживала у спірній квартири без реєстрації, посилаючись на Довідку дошкільного закладу № 786 від 02.02.2012 р. та Довідку ПП «Клініка медіком» № 69 від 26.03.2012 р., суд не приймає до уваги, оскільки із зазначених документів не вбачається яким чином був встановлений факт проживання малолітньої доньки позивача (а.с. 63, 95).
Посилання представників позивачів на Довідки ЖБК «Академічний» суд також оцінює критично, оскільки не зрозуміло яким чином посадові особи, які підписували вказані довідки перевіряли фактичне проживання малолітньої ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 64, 94).
Згідно ч. 6 ст. 203 ЦК України, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) зазначених вище вимог є підставою його недійсності (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
Згідно ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства», батьки не мають право без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальної реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини поручительством, видавати письмові зобов'язання.
Таким чином, батьки не мають право без дозволу органу опіки та піклування розпоряджатися майновими правами дітей.
Проте, як встановлено судом малолітня дочка позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, майнових прав щодо предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1, на момент укладання спірного Іпотечного договору не мала, у зв'язку з чим приходить до висновку, що для укладання вказаного договору дозвіл органу опіки та піклування Законом не вимагався.
Таким чином, враховуючи Постанову № 9 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним» та вимоги ст. 203 ЦК України, суд не вбачає правових підстав для визнання Договору іпотеки від 12.12.2007 р. недійсним, оскільки судом не було встановлено порушення прав позивача та його малолітньої дочки під час укладання спірного Іпотечного договору.
Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за завою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, оскільки представником відповідача зроблена заява про застосування строку позовної давності, при цьому, представники позивача не звертався до суду з заявою про поновлення цього строку з належним обґрунтуванням причин пропуску, суд вважає необхідним застосувати до заявлених позовних вимог строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог, в тому числі і з цих підстав.
Враховуючи вищевикладене та дослідивши зібрані матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що представники позивача відповідно до положень ст. 60 ЦПК України не надали суду безперечних доказів в обґрунтування позовних вимог, в тому числі і докази які б могли підтвердити порушене право позивача при укладанні спірного іпотечного договору, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 203, 256, 257, 267, 526, 629 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», Постановою № 9 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним», ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 88, 179, 209, 212- 215 ЦПК України суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання договору іпотеки недійсним - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі до Святошинського районного суду м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання його копії.
Суддя: