Копія
"17" квітня 2012 р. Справа № 2а-1870/6175/11
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Високос Я.С.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Пилипенка Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №2а-1870/6175/11 за позовом ОСОБА_1 до Роменської ВК №56 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області про стягнення коштів,-
ОСОБА_1 (далі -позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Роменської виправної колонії №56 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області (далі -відповідач, Роменська ВК №56), в якому, з просив :
- стягнути з відповідача грошові кошти середньомісячного заробітку за затримку розрахунку при звільненні в сумі 15 023грн. 88коп.;
- стягнути з відповідача грошове забезпечення, яке мало бути сплачено в разі звільнення зі служби та компенсацію за не використану відпустку в сумі 589грн.60коп;
- стягнути з відповідача 6000грн. завданої моральної шкоди;
- стягнути з відповідача судовий збір в сумі 68грн. 48коп. та судові витрати в розмірі 694грн. 57коп.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року позовну заяву ОСОБА_1 до Роменської виправної колонії №56 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області про стягнення грошових коштів середньомісячного заробітку за затримку розрахунку при звільненні, грошового забезпечення, яке мало бути сплачено в разі звільнення зі служби та компенсацію за не використану відпустку, завданої моральної шкоди залишено без розгляду .
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2012 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 р. по справі №2а-1870/6175/11 -залишено без змін .
14.03.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі №2а-1870/6175/11 за позовом ОСОБА_1 до Роменської ВК №56 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області про стягнення коштів.
В обґрунтування доводів заяви зазначив, що суттєвою обставиною, що вплинула на рішення суду та, яка не була відома як позивачеві, так і суду, було відсутність однозначного тлумачення положення статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями ст.117 цього Кодексу, що привело до порушення прав учасників процесу, внаслідок невірного обліку перебігу строку звернення до суду, та винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами відповідно до ст. 245 ч.5 КАС України, є встановлення Конституційним судом України неконституційності Закону чи іншого правового акту чи їх окремого положення застосованого судом при вирішенні справи, рішення ще не виконано.
В зв'язку винесеним рішенням Конституційного суду України від 22.02.2012 року №4-рп/1202 «Про офіційне тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у зв'язку з положеннями статей 117, 237 цього Кодексу , яке свідчить про неконституційне застосування судами норми права трудового законодавства та дозволяє захистити порушене судом на отримання середнього заробітку, задоволення інших позовних вимог внаслідок застосування однозначного тлумачення положень про строки звернення до суду, і є обов'язковим для виконання на всій території України, з'ясувалось, що Сумський окружний суд виніс незаконне обґрунтоване рішення.
Так, при винесенні ухвали, відлік перебігу строку звернення до суду Сумський окружний адміністративний суд визначив від дати звільнення працівника, в той час як мав визначати від фактичного розрахунку уповноваженим органом з працівником. Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав учасників трудових відносин.
Таким чином, внаслідок відсутності однозначного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з ст.117 Сумським окружним адміністративним судом було винесена ухвала без додержання засад верховенства права та не здійснено захисту прав позивача .
Тому, у зв'язку з прийняттям 22.02.2012 року рішення Конституційного суду України позивач вважає рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 р. не вірним і таким, що може бути переглянуте судом, який видав це помилкове рішення та просить скасувати ухвалу суду від 08.11.2011 р. по справі №2а-1870/6175/11 по справі за позовом ОСОБА_1 до Роменської ВК №56 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області про стягнення коштів та задовольнити позовні вимоги.
Позивач в судовому засіданні зазначену заяву підтримав.
Представник відповідача проти задоволення поданої заяви заперечував, надав пояснення, що рішення суду винесено відповідно до норм матеріального та процесуального права, наявність нововиявлених обставин не вбачає, просить у задоволенні заяви відмовити.
Заслухавши пояснення сторін по справі, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 року позовну заяву ОСОБА_1 до Роменської виправної колонії №56 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Сумській області про стягнення грошових коштів середньомісячного заробітку за затримку розрахунку при звільненні, грошового забезпечення, яке мало бути сплачено в разі звільнення зі служби та компенсацію за не використану відпустку, завданої моральної шкоди залишено без розгляду (а.с.106-107).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2012 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 р. по справі №2а-1870/6175/11 -залишено без змін (а.с. 122-124).
14.03.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, мотивуючи свої вимоги тим, що суттєвою обставиною, що вплинула на рішення суду та, яка не була відома як позивачеві, так і суду, було відсутність однозначного тлумачення положення статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями ст.117 цього Кодексу, що привело до порушення прав учасників процесу, внаслідок невірного обліку перебігу строку звернення до суду, та винесення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.
Проте, суд не погоджується із такими доводами позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Отже, судове рішення підлягає перегляду за нововиявленими обставинами в тих виключних випадках, коли у справі, вирішеній судом, з'ясовуються такі нові обставини, які існували в об'єктивній дійсності на момент вирішення судом спірного правовідношення, але не були і не могли бути відомі зацікавленому учаснику та суду, незважаючи на виконання останнім вимог процесуального закону щодо встановлення взаємних прав та обов'язків сторін. Підставою для перегляду судових постанов та ухвал за нововиявленими обставинами може бути тільки відкриття таких невідомих раніше обставин, які, якщо б вони були відомі суду під час вирішення справи, суттєво вплинули б на висновки суду щодо прав та обов'язків осіб, які беруть участь у процесі.
Як вбачається зі змісту рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу роз'яснено, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Таким чином, зазначеним рішенням Конституційного Суду України № 4-рп/2012 від 22 лютого 2012 року не встановлено неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи як цього вимагає п.5 ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України
Крім того, із матеріалів справи встановлено, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду прийнята 08.11.2011 р. та набрала законної сили 23.01.2012 р., в той час, коли рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2012 прийнято 22 лютого 2012 року.
Згідно ст. 61 Закону України «Про Конституційний Суд України»Конституційний Суд України за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України приймає рішення.
Відповідно до ч.2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України»у разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, положення зазначеного рішення Конституційного Суду України № 4-рп/2012 повинно застосовуватися саме з 22 лютого 2012 року.
Таким чином, обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими обставинами у розумінні статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для задоволення його заяви відсутні.
Згідно вимог частини 1 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати постанову чи ухвалу суду у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2011 р. по справі № 2а-1870/6175/11 за нововиявленими обставинами без задоволення.
Керуючись ст.ст.245, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 08.11.2011 року по справі №2а-1870/6175/11 за позовом ОСОБА_1 до Роменської ВК №56 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Сумській області про стягнення коштів - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.А. Прилипчук
З оригіналом згідно
Суддя О.А. Прилипчук
Повний текст ухвали виготовлено 20.04.2012 року.