копія
18 квітня 2012 р. Справа № 2a-1870/1716/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кунець О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду в м. Лебедин та Лебединському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин про зобов'язання вчинити дії,-
Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедин та Лебединському районі (надалі по тексту -позивач, УПФУ в м. Лебедин та Лебединському районі) звернулося до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лебедин (надалі по тексту -відповідач, відділення ВД ФССНВВПЗУ в м. Лебедин), в якому просить суд:
- зобов'язати відповідача відшкодувати суми витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги за жовтень-грудень 2011 року в розмірі 69 175 грн. 69 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що при складанні актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та узгодженні загальних сум витрат, що підлягають відшкодуванню, складаються таблиці розбіжностей, в яких відображені суми витрат, що не взяті Фондом до заліку для відшкодування сум витрат Пенсійного фонду. Відповідачем підписані акти звірки за жовтень-грудень 2011 р. з таблицями розбіжностей на загальну суму 69 172 грн. 69 коп.
Відділенням ВД ФССНВВПЗУ в м. Лебедин не визнано та не прийнято до відшкодування суми витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги в сумі 69172 грн. 69 коп.
Позивач зазначає, що відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачає обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків, здійснювати виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Крім того, державна адресна допомога, виплати якої здійснюються за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державної соціальна допомога, включається до витрат на виплату пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а тому на його думку звернення до відповідача щодо відшкодування понесених витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги, витрат на виплату допомоги на поховання, було правомірним. Однак, відповідач відмовляється прийняти до відшкодування зазначені витрати.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.22,23). В письмовій заяві, що надійшла до суду, позивач та відповідач справу просять розглядати без участі їх представників (а.с.27,28).
Відповідно до вимог ч.6 ст. 12 та ч.1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Таким чином, фіксування судового засідання по справі не здійснюється.
Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що УПФ України в м. Лебедин та Лебединському районі за жовтень-грудень 2011 р. були здійснені витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги, які не прийняті до заліку, а саме: за жовтень 2011 р. -5 199,87 грн. (а.с.8), за листопад 2011 року -28 015,67 грн. та 5 028,82 грн. (а.с.9), за грудень 2011 року -28 408,81 грн. та 4 936,67 грн. (а.с.10).
Відповідно до п.п. "г" та "д"п.1 ч.1 ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (надалі по тексту Закону №1105), у разі настання страхового випадку страховик, яким є Фонд соціального страхування від нещасних випадків, зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Однією з підстав обґрунтування правомірності своїх вимог, додатково посилаючись на лист Міністерства фінансів України від 13.05.2008 року за №31-19030-12-5/17228, позивач, вказує саме на цю норму. Враховуючи зазначене, Постанову №265, Постанову №198 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (надалі - Постанова №198) та положення Порядку, позивач вважає, що обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, внаслідок ушкодження здоров'я при настанні страхового випадку, зокрема виплати йому пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, покладено на Фонд соціального страхування, а тому саме він повинен відшкодовувати органу Пенсійного фонду суми щомісячної державної адресної допомоги, витрати, понесені на виплату щомісячної державної адресної допомоги, а також підвищення до пенсії або державної соціальної допомоги.
Однак, суд не погоджується з даною позицією позивача.
УПФ України в м. Лебедин та Лебединському районі помилково обов'язок Фонду соціального страхування щодо відшкодування шкоди, заподіяної працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я при настанні страхового випадку поєднує з обов'язком нести витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги особам, яким призначено пенсії по інвалідності, а також підвищення до пенсії або державної соціальної допомоги особам, яким призначено пенсії по інвалідності. Норми Закону №1105, що є спеціальними нормами, які регулюють відносини державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зокрема стаття 21, не передбачає таких витрат Фонду як виплата щомісячної державної адресної допомоги та підвищення до пенсії або державної соціальної допомоги особам, яким призначено пенсії по інвалідності. Останні передбачені відповідно Постановою №265 та Постановою №198.
В той же час, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1105 передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативні правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Постанови №265 та Постанови №198 суперечать приписам Закону №1105, а тому застосовувати їх не можна, до того ж в них не передбачено самого порядку відшкодування даних витрат. Згідно п. 6 Прикінцевих положень Закону №1105 до прийняття відповідного закону, до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення ".
Крім того, варто зазначити, що Порядок, на який посилається позивач, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
Пункт 2 вказаного Порядку визначає механізм відшкодування саме на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Згідно п.7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Як вбачається з вищевказаних положень Порядку, перерахування коштів до Пенсійного фонду здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на централізованому рівні.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відшкодування позивачу витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги за період з жовтня по грудень 2011 року повинно відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на централізованому рівні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача прийняти до відшкодування суми витрат управління Пенсійного фонду України в м. Лебедин та Лебединському районі на виплату та доставку державної адресної допомоги в сумі 69 175 грн. 69 коп., є безпідставними, а тому вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду в м. Лебедин та Лебединському районі до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Лебедин про зобов'язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.М. Кунець
З оригіналом згідно
Суддя О.М. Кунець