Справа № 2а/1770/5543/2011
11 квітня 2012 року 17год. 45хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник Поліна Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дубенському районі
до Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі
про зобов'язання вчинити певні дії, -
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дубенському районі (далі, - ФССНВ у Дубенському районі) звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі (далі, - УПФ в Дубенському районі) про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі повернути безпідставно перераховані кошти в сумі 10834,95 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позову зазначив, що згідно з графіком проведення перевірок відділень виконавчої дирекції Фонду у Рівненській області з питань призначення, перерахування та проведення страхових виплат потерпілим та членам їх сімей на 2011 рік ФССНВ у Рівненській області було проведено перевірку щодо дотримання нормативно-правових актів при призначенні, перерахуванні та здійсненні страхових виплат ФССНВ у Дубенському районі. При перевірці пенсійної справи №114586 ОСОБА_4 (отримує пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка), яка включається відповідачем до списку на відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій встановлено, що справа не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: відсутній висновок МСЕК про причинний зв'язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва. У зв'язку з чим вважає, що УПФ в Дубенському районі в період з 01.04.2001 року по 01.11.2011 року помилково виставляв ФССНВ у Дубенському районі суми для відшкодування виплаченої ОСОБА_4 пенсії по втраті годувальника, що призвело до зайвого перерахування позивачем відповідачу 10834,95 грн. Вказує на те, що позивачу про дане порушення стало відомо лише в жовтні 2011 року, тобто після надання для перевірки особової справи ОСОБА_4 У зв'язку з чим стверджує, що строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом позивачем не порушено. Посилаючись на порушення відповідачем Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 р. №826, Постанови Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання»№45 від 03.10.2008 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 2008 року за №1040/15731, Постанови Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат»№24 від 27.04.2007 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 р. за №715/13982 просить зобов'язати УПФ в Дубенському районі повернути безпідставно перераховані кошти в сумі 10834,95 грн.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що згідно актів звірки та таблиць розбіжностей по жовтень 2011 року включно страхові виплати ОСОБА_4 частково проводились за рахунок коштів ФССНВ у Дубенському районі. Стверджує, що оскільки акти звірки між ФССНВ у Дубенському районі та УПФ в Дубенському районі є чинними та незаконними не визнавались, то правових підстав для повернення позивачу коштів в сумі 10834,95 грн. у відповідача немає. Крім того, звертає увагу суду на те, що 26.09.1994 року громадянину ОСОБА_6 (годувальник ОСОБА_4, який помер) згідно довідки МСЕК встановлено І групу інвалідності з причини трудового каліцтва (діагноз вказаний МСЕК - стабільна стенокардія (тобто захворювання серця)). З свідоцтва про смерть НОМЕР_1 вбачається, що гр. ОСОБА_6 помер від ішемічної хвороби серця. Таким чином, стверджує, що з документів пенсійної справи прослідковується причинний зв'язок смерті ОСОБА_6 з трудовим каліцтвом. Вказує на те, що перевірка виконавчої дирекції ФССНВ у Рівненській області є внутрішньою перевіркою відділення Фонду, а тому не може поширюватися на правовідносини, які виникають між управлінням Пенсійного фонду України в Дубенському районі та ФССНВ у Дубенському районі, а отже не може бути як підстава для поновлення пропущеного строку звернення до суду. У зв'язку з наведеним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 05.10.2011 року по 06.10.2011 року, згідно з графіком проведення перевірок відділень виконавчої дирекції Фонду у Рівненській області з питань призначення, перерахування та проведення страхових виплат потерпілим та членам їх сімей на 2011 рік (а.с.76), провідним спеціалістом ФССНВ у Рівненській області Гришиною Т.М. проведено перевірку щодо дотримання нормативно-правових актів при призначенні, перерахуванні та здійсненні страхових виплат ФССНВ у Дубенському районі, за результатами якої складено акт від 06.10.2011 року (а.с.5-6).
На підставі акта перевірки, 18.11.2011 року ФССНВ у Дубенському районі прийнято вимогу №01-11/143 про повернення зайво відшкодованих сум виплаченої ОСОБА_4 пенсії по втраті годувальника та витрат на її доставку за період з 01.04.2001 р. -01.11.2011 р. (а.с.8)
З описової частини акта перевірки від 06.10.2011 року (а.с.5-6) вбачається, що «при перевірці пенсійної справи № 114586 ОСОБА_4 (отримує пенсію по втраті годувальника за померлого чоловіка), яка включається Пенсійним фондом до списку на відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій встановлено, що справа не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме: відсутній висновок МСЕК про причинний зв'язок смерті потерпілого з наслідками раніше отриманого трудового каліцтва. У зв'язку з чим, суми для відшкодування УПФ в Дубенському районі витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по втраті годувальника гр. ОСОБА_4, не повинні прийматися до заліку».
Судом встановлено, що за період з 01 квітня 2001 року по 01 листопада 2011 року УПФ в Дубенському районі гр. ОСОБА_4 було проведено виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 47457,26 грн., що підтверджується відповідними довідками відповідача (а.с.79-87). Сума пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та витрати на її доставку були включені відповідачем до актів щомісячної звірки (а.с.98-169). З досліджених судом доказів вбачається, представниками сторін не заперечується, що ФССНВ у Дубенському районі підписував акти щомісячної звірки з розбіжністю. Поряд з цим, по жовтень 2011 року ФССНВ у Дубенському районі відшкодовував УПФ в Дубенському районі кошти виплачені гр. ОСОБА_4, у зв'язку із втратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, всього на загальну суму 10834,95 грн.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №16/98-ВР від 14 січня 1998 року (далі, - Закон №16/98-ВР) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 4 цього Закону в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:
пенсійне страхування;
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
медичне страхування;
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
страхування на випадок безробіття;
інші види страхування, передбачені законами України.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Згідно зі ст. 25 Закону №16/98-ВР за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що включає в себе виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»№1105-ХІV від 23.09. 1999 року (далі -Закон №1105-ХІV).
У відповідності до ст. 13 Закону №1105-ХІV страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.
Статтею 21 Закону №1105-ХІV встановлено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:
1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону;
2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;
3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;
4) організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;
5) забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати;
6) вжити всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;
7) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;
8) відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії або медико-соціальної експертної комісії проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;
9) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з іншими заінтересованими суб'єктами підприємницької діяльності; компенсувати при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;
10) у разі невідкладної потреби подавати інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь - за рахунок Фонду;
11) пункт 11 частини першої статті 21 виключено;
12) організовувати залучення інвалідів до участі у громадському житті.
Даний перелік послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Відповідно до ст. 28 Закону №1105-ХІV страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Статтею 33 Закону №1105-ХІV встановлено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.
Такими непрацездатними особами є:
1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;
2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;
3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;
4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;
5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.
Поряд з цим, ст.37 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-XII від 5 листопада 1991 року (далі, - Закон №1788-XII) встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків;
б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
в) один з батьків, або чоловік (дружина), або дід, бабуся, брат чи сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює;
г) дід і бабуся - в разі відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати.
Відповідно до ст.38 Закону №1788-XII члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час смерті годувальника (ІНФОРМАЦІЯ_2 - свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.28) досягла 62 річного віку, ніде не працювала та перебувала на утриманні чоловіка ОСОБА_6, що підтверджується довідкою Іванівської сільської ради Дубенського району за №189 від 27.03.1997 року (а.с.41). З урахуванням наведеного, ОСОБА_4 є непрацездатною особою, перебувала на утриманні чоловіка, як в розумінні Закону №1105-ХІV, так і в розумінні Закону №1788-XII.
Статтею 24 Закону №1105-XIV встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відшкодування позивачем Пенсійному фонду України, витрат пов'язаних з виплатою пенсій регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за N376/7697 (далі -Порядок №5-4/4).
Пунктами 5, 6, 7 Порядку №5-4/4 встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Відповідно до ч.1 ст. 35 цього ж Закону для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть.
Згідно з абз. 2 ч. 9 ст. 34 Закону №1105-ХІV у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Норми аналогічного змісту містить Постанова Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат»№24 від 27.04.2007 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 р. за №715/13982 (далі, - Порядок №24).
З аналізу положень Закону №1105-XIV та Порядку №24 вбачається, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, що підтверджується відповідним висновком МСЕК.
Згідно з Інструкцією про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 листопада 2005 р. №606, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2005 р. за N 1455/11735 причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом - це зв'язок, який можна встановити між перебігом професійних захворювань (отруєнь) або наслідками трудового каліцтва з урахуванням форми, стадії, тяжкості функціональних порушень, розвитку ускладнень за життя, патоморфологічними та гістологічними змінами в органах та системах організму, що виявлені під час розтину, та настанням смерті.
Пунктом 2.10 даної Інструкції встановлено, що висновок про наявність або відсутність причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом оформляється довідкою про причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом за формою, що затверджується МОЗ України. Підставою є акт визначення причинного зв'язку смерті з профзахворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом (форма акта затверджується МОЗ України).
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 14 серпня 1950 року під час виконання гр. ОСОБА_6 своїх трудових обов'язків з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він пошкодив ногу, про що складено відповідний акт (а.с.43). З наявного в матеріалах справи витягу з акту огляду МСЕК від 26.09.1994 р. (а.с.27) вбачається, що ОСОБА_6 мав І групу інвалідності з діагнозом МСЕК, згідно якого він є непрацездатним та потребує постійної сторонньої допомоги - ішемічна хвороба серця, стенокардія, атеросклероз. В свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 28) також вказано, що причиною смерті ОСОБА_6 є ішемічна хвороба серця. Будь-яких документів, які б свідчили про причинно-наслідковий зв'язок між травмою ОСОБА_6, отриманою під час виконання своїх трудових обов'язків (травма ноги) та причиною його смерті (ішемічна хвороба серця) відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Так як, у пенсійній справі гр. ОСОБА_4 відсутній висновок МСЕК про причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, наявність якого є обов'язковою умовою за якої у Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань настає обов'язок відшкодовувати Пенсійному фонду України виплачені пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, то суд прийшов до висновку, що у ФССНВ у Дубенському районі були відсутні правові підстави відшкодовувати УПФ в Дубенському районі виплачену гр. ОСОБА_4 пенсію отриману у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами позивача про те, що УПФ в Дубенському районі безпідставно виставляло ФССНВ у Дубенському районі суми для відшкодування виплаченої гр. ОСОБА_4 пенсії по втраті годувальника, що призвело до зайвого перерахування позивачем відповідачу коштів. Крім того, судом встановлено, представниками сторін не заперечується, що з листопада 2011 року УПФ в Дубенському районі припинило включати до актів щомісячної звірки суми пенсій виплачених гр. ОСОБА_4, у зв'язку із втратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Поміж тим, частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
В позовній заяві позивач зазначив, що про безпідставне включення УПФ в Дубенському районі сум для відшкодування виплаченої ОСОБА_4 пенсії по втраті годувальника, за період з 01.04.2001 року по 01.11.2011 року, ФССНВ у Дубенському районі дізнався лише під час проведення перевірки в жовтні 2011 року (після надання для перевірки особової справи даної громадянки). У зв'язку з чим позивач вважає, що строк звернення до суду ним не пропущено.
Судом встановлено, представниками сторін не заперечується, що на виконання вимог Порядку №5-4/4 УПФ в Дубенському районі щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проводило з ФССНВ у Дубенському районі звірку витрат за особовими справами потерпілих, про що було складено відповідні акти щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих (в т.ч. справа гр. ОСОБА_4), яким виплачено пенсії у зв'язку із втратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Таким чином, суд вважає, що про включення УПФ в Дубенському районі для відшкодування сум пенсії, виплаченої гр. ОСОБА_4, позивачу було відомо з 2001 року, однак з позовною заявою позивач звернувся до суду лише 16.12.2011р., що підтверджується відміткою відділу документального забезпечення Рівненського окружного адміністративного суду. Відтак, позивачем пропущено встановлений ч.2 ст. 99 КАС України строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Доводи позивача про те, що ФССНВ у Дубенському районі про підстави, що дають право на звернення до суду з адміністративним позовом стало відомо лише під час проведення перевірки в жовтні 2011 року, тобто після надання для перевірки особової справи гр. ОСОБА_4, судом не беруться до уваги, оскільки під час проведення звірки витрат за особовими справами потерпілих протягом 2001-2011 рр. позивач міг в будь-який час перевірити пенсійну справу гр. ОСОБА_4, про те не зробив цього з невідомих причин, хоча згідно чинного законодавства України має на це право та не позбавлений витребовувати у відповідних органів документи, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату та проводити перевірку пенсійних справ на відповідність їх чинному законодавству. Жодних доказів того, що раніше, протягом 10 років, ФССНВ у Дубенському районі не міг перевірити пенсійну справу гр. ОСОБА_4 або був позбавлений права на проведення такої перевірки, позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Таким чином, у судовому засіданні знайшли підтвердження обставини спливу строку позовної давності щодо зобов'язання УПФ в Дубенському районі повернути ФССНВ у Дубенському районі кошти за період з 01.04.2001 року по 31.05.2011 року у розмірі 10446,30 грн. відшкодовані як витрати, пов'язані із виплатою гр. ОСОБА_4 пенсії, у зв'язку із втратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги ФССНВ у Дубенському районі в частині зобов'язання УПФ в Дубенському районі повернути позивачу кошти за період з червня по листопад 2011 року в сумі 388,65 грн. відшкодованих як витрати, пов'язані із виплатою гр. ОСОБА_4 пенсії, у зв'язку із втратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є правомірними та підлягають задоволенню, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
УПФ в Дубенському районі не надало суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення щодо повернення ФССНВ у Дубенському районі коштів в сумі 388,65 грн. відшкодованих як витрати, пов'язані із виплатою гр. ОСОБА_4 пенсії, у зв'язку із втратою годувальника
За наведених обставин, позовні вимоги в частині зобов'язання УПФ в Дубенському районі повернути ФССНВ у Дубенському районі коштів в сумі 388,65 грн. відшкодованих як витрати, пов'язані із виплатою гр. ОСОБА_4 пенсії, у зв'язку із втратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача в цій частині суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення судових витрат, то підстави для застосування вимог статті 94 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дубенському районі повернути Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дубенському районі кошти в сумі 388,65 грн. відшкодовані як витрати, пов'язані із виплатою гр. ОСОБА_4 пенсії, у зв'язку із втратою годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Ткачук Н.С.