Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
19.04.2012 р. Справа № 2а-3298/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Котенкової Л.В., від позивача: ОСОБА_1, свідоцтво №, від 15.05.10;
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовомФОП ОСОБА_2, АДРЕСА_1,Первомайськ,Миколаївська область,55200
доПервомайська ОДПІ, вул. Дзержинського, 18,Первомайськ,Миколаївська область,55213
проскасування податкових повідомлень-рішень №0001421701/0 від 27.11.2010 р., №0001431701/0 від 27.11.2010 р., №0001441701/0 від 27.11.2010 р.,
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області ( з урахуванням змінених позовних вимог 05.07.2011 р.) про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.10.2010 р., № 0001421701/0, №0001431701/0, № 0001441701/0, № 0000041701/0 від 25.01.2011 р., № 0000211701 від 25.04.2011 р.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, оскільки позивач з ІІ кв.2009 р. після перевищення обсягу виручки від реалізації продукції 500 000 грн. в ІІІ кв. перейшов на загальну систему оподаткування, не допускав порушень Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№ 727/98 Також позивачу неправомірно зняли валові витрати по угоді, укладеної із ОСОБА_3, оскільки вона використовувалась позивачем в господарській діяльності, тому податкові повідомлення-рішення про донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб підлягають скасуванню. Позивач правомірно сформував податковий кредит по контрагентах ТОВ «Клов»та ПСП «Нива»та не допускав порушення Закону України «Про податок на додану вартість», тому податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість підлягає скасуванню.
Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити в позові, оскільки при проведені перевірки було встановлено вимоги податкового законодавства, тому донараховуючи позивачу податкові зобов'язання та штрафні санкції відповідач діяв правомірно, а податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають.
У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:
Актом про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 27.10.2010 р. за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р. встановлено, що позивач з 01.10.2008 р. по 30.06.2009 р. знаходився на спрощеній системі оподаткування, з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р. на загальній системі оподаткування.
Звіт суб'єкта малого підприємства -фізичної особи -платника єдиного податку за ІІ кв.2009 р. свідчить, що обсяг виручки від реалізації товарів ( робіт послуг) дорівнює 2 449 011,70 грн. Понесені витрати за цей же період 1 807 907,93 грн. Сума чистого доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності протягом ІІ кв.2009 р. складає 141 103,77 грн., тому за порушення ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»та відповідно до п.7.1 ст.7 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб»позивачу донараховано податку з доходів фізичних осіб з фактично отриманого доходу за ставкою 15% від суми 141 103,77 грн., що складає 21 165,57 грн.
Документальною перевіркою достовірності даних про понесені витрати від здійснення господарської діяльності за 3-4 кв.2009 р. встановлено порушення ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», щодо завищення сум витрат за 3-4 кв.2009 р. на суму 157 500 грн. та 1-2 кв.2010 р. на суму 96 900 грн., що призвело до заниження суми сукупного чистого оподатковуваного доходу.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р. встановлено його завищення в сумі 9679 грн. в т.ч. за березень 2010 р. на суму 6591 грн. та за квітень 2010 р. на суму 3088 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення :
1) № 0001421701/0 від 27.10.2010 р., яким встановлено порушення ст.ст.13,14 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 р. «Про прибутковий податок з громадян»та донараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 21 165,57 грн.
2) № 000143170/1 від 27.10.2010 р. яким встановлено порушення ст.ст.13,14 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 р. «Про прибутковий податок з громадян»та донараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 38160 грн.
3) № 0001441701/0 від 27.10.2010 р., яким встановлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97 від 03.04.1997 р. та визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 6899 грн. за основним платежем та 3449,50 штрафні санкції.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого на підставі рішення ДПА у Миколаївській області від 20.01.2011 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення:
-№ 0000041701/0 від 25.01.2011 р. , яким встановлено порушення п.п.7.4.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 780 грн. основного платежу та 1 390 грн. штрафних ( фінансових) санкцій.
На підставі рішення ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 01.04.2011 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000211701 від 05.04.2011 р., яким встановлено порушення ст.ст.13,14 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 р. «Про прибутковий податок з громадян»та донараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 26 600,43 грн. основного платежу та 25 % штрафних санкцій в сумі 6650,11 грн.
1.Податковим повідомленням-рішення № 0001421701/0 від 27.10.2010 р., позивачу донараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 21 165,57 грн. за перевищення обсягу виручки від реалізації товарів ( робіт, послуг) за ІІ кв.2009 р. суми 500 000 грн., встановленої Указом Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Відповідно до ст.ст. 1,5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.1998 р. установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Оподаткування доходів фізичних осіб з сум перевищення граничного розміру від здійснення підприємницької діяльності регулюється ст.ст.13,14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян».
Відповідно до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян» оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також
інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Згідно до п.7.1 ст.7 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб»позивачу донараховано податку з доходів фізичних осіб з фактично отриманого доходу за ставкою 15% від суми чистого доходу 141 103,77 грн., що складає 21 165,57 грн.
Таким чином відповідач правомірно прийняв це податкове повідомлення -рішення.
2. Податковим повідомленням-рішенням № 000143170/1 від 27.10.2010 р донараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 38160 грн. за порушення позивачем ст.ст.13,14 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 р. «Про прибутковий податок з громадян». Позивачем завищено сум валових витрат за 3-4 кв.2009 р. на суму 157 500 грн. та 1-2 кв.2010 р. на суму 96 900 грн., що призвело до заниження суми сукупного чистого оподатковуваного доходу. Розбіжності в сумах валових витрат, пов'язаних з одержанням доходу від підприємницької діяльності виникли в результаті того, що позивачем до складу валових витрат включено витрати за актами здачі-прийняття робіт, які не використовуються в підприємницької діяльності, тому при перевірці перевіряючими правомірно був обчислений податок з урахуванням фактично отриманого чистого оподатковуваного доходу в сумі 38 160 грн., в т.ч. за 3-4 кв. 23 625 грн., І пів.2010 р.- 14 535 грн.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що контрагентам позивача, яким позивач реалізовувала засоби захисту рослин, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надавали послуги з питань розробок «Систем захисту рослин»і впровадженню нових технологій для підприємств, обстеження полів, запобігання післядії застосування гербіцидів, а ці послуги на підставі актів приймання -передачі оплачувала позивач та вносила до валових витрат. Але позивачем не надано суду докази правомірності включенню даних витрат по послугам ОСОБА_3 до валових витрат, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надавали послуги іншим особам, а не позивачу та необхідною умовою до включення до валових витрат це те, що витрати повинні бути документально підтвердженими та безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу, тому відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення.
3. Податковим повідомленням-рішенням № 0001441701/0 від 27.10.2010 р., позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 6899 грн. за основним платежем та 3449,50 штрафні санкції.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р. встановлено його завищення в сумі 9679 грн. в т.ч. за березень 2010 р. на суму 6591 грн. та за квітень 2010 р. на суму 3088 грн.
Але за результатами перевірки позивачу донараховано податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2010 р. 3811 грн. по взаємовідносинах з контрагентом позивача ТОВ «Клов» та за квітень 2010 р. на суму 3088 грн. по взаємовідносинах позивача з контрагентом ПСП «Нива».
СПД -ОСОБА_2 до податкової інспекції надано Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за березень 2010 р., де в розділі коригування податкового кредиту вказано підприємство ТОВ «Клов»коригується податкова накладна від 13.05.2010 р. за № 317 на суму 6591 грн. Фактично кошти повернені 11.06.2010 р., що підтверджується виписками з розрахункового рахунку від 11.06.2010 р.
Позивач надав суду розрахунки коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість від 20.07.2011 р. та від 19.08.2011 р., в яких позивач спочатку знімає суми ПДВ з мінусом 6591 грн., а потім зазначає цю суму й з «+»та з «- «. В зв'язку з тим, що дії позивача по коригуванню ПДВ на суму 6591 грн. по контрагенту ТОВ «Клов»здійснювались декілька разів та пояснити в судовому засіданні, чому саме в такій спосіб відбувалось коригування, суд вважає, що позивачу правомірно донараховано податок на додану вартість.
Відповідно до п.п.7.4.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Видом діяльності позивача згідно з довідкою ЄДР є надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту.
Позивач в порушення п.7.4.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»включив податкову накладну від 19.04.2010 р. № 10 від ПСП «Нива»на придбання товару ( телят), який не призначався для використання в господарській діяльності такого платника податку, тому вказане порушення призвело до донарахування суми податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 3 088 грн.
4. Податковим повідомленням -рішенням № 0000041701/0 від 25.01.2011 р. , позивачу донараховано податку на додану вартість в сумі 2 780 грн. основного платежу та 1 390 грн. штрафних ( фінансових) санкцій за порушення п.п.7.4.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р. встановлено його завищення в сумі 9679 грн., а донараховано податку на додану вартість тільки 6899 грн., тому різниця між 9679 -6899 грн. складає 2 780 суду додатково донарахованого податку на додану вартість.
Штрафні санкції донараховані позивачу на підставі п.123.1 ст.123 ПК України, якою передбачено, що визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.
5.Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2011 р., але по суті це податкове повідомленням-рішення № 0000211701 від 05.04.2011 р., яким позивачу донараховано податку з доходів фізичних осіб на суму 26 600,43 грн. основного платежу та 25 % штрафних санкцій в сумі 6650,11 грн. за порушення ст.ст.13,14 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 р. «Про прибутковий податок з громадян»за І-ІІ кв.2009 р. Донарахування викликано тим, що перевіряючим під час визначення суми перевищення граничного обсягу виручки за І пів. 2009 р. не врахована сума обсягу виручки за І кв.2009 р. Тому сума чистого доходу за І пів. 2009 р. становить 318 440,07 грн., з яких 15 % складає 47 766 грн., тому сума 26 600,43 грн. була донарахована та застосовані штрафні санкції в сумі 25 % донарахованого зобов»зання на підставі п.123.1 ПК України.
Таким чином, відповідач правомірно прийняв податкові повідомлення-рішення, які скасуванню не підлягають, а позивач, всупереч ст.71 КАС України не надав суду доказів на спростування висновків акта перевірки.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 11,71,94 158-163, 167, 254 КАС України суд -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст постанови складений
та підписаний суддею 20.04.2012 р.