Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв
20.04.2012 р. справа № 2а-1497/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. розглянув справу в порядку письмового провадження
за позовомУправління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області, вул. Ювілейна, 84, м. Баштанка, 56100
доВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Баштанському районі, вул. Ярослава Мудрого, 1, м. Баштанка, 56101
простягнення заборгованості в сумі 4791,60 грн.,
Управління Пенсійного фонду України в Баштанському районі Миколаївської області звернулося до суду з позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Баштанському районі Миколаївської області суми пенсії, виплаченої громадянину ОСОБА_1 за період з 01.08.2011 по 31.01.2012 у розмірі 4791, 60 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач відмовився включати в акт звірки суми пенсії виплаченої пенсіонеру ОСОБА_1, який отримав каліцтво на території Російської РФСР.
Відповідач позовні вимоги не визнає, просить в позові відмовити, оскільки державна адресна допомога надається Пенсійним фондом та є самостійним видом доплати до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення" № 1215 від 18.09.2004. Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений головою Пенсійного фонду України та Головою правління Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 (далі - Порядок 5/4-4), визначений виключний перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Пенсія ОСОБА_1 призначена на підставі ст. 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка відсутня у переліку пенсій, які підлягають відшкодуванню, встановлених п. 3 Порядку 5/4-4. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що відповідач відшкодовує ПФУ витрати, пов'язані з виплатою пенсій громадянам, які отримали трудове каліцтво чи професійне захворювання на території країн СНД. Кріт того, відповідач зазначив, що "Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в області пенсійного забезпечення" від 13.03.1992, на яку посилається позивач, не ратифікована Верховною Радою України, а тому не може встановлювати інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку.
Сторони надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд дослідив матеріали справи і встановив наступне:
Згідно із ч.2 ст.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
На підставі положень Закону №1105 та Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788) розроблено Порядок №5-4/4, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697.
Вказаний Порядок №5-4/4 визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в тому числі потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Відповідно до Порядку №5-4/4 позивач і відповідач зобов'язані до 10 числа щомісячно проводити звірки витрат виплачених пенсій на підставі списку осіб, яким виплачено пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, складати акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності. До 15 числа місяця наступного за звітним акт подається відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в АРК, областях, міста Києва та Севастополя (п. 5 Порядку №5-4/4), які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат.
Пунктом 6 Порядку №5-4/4 передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду на підставі поданих актів узагальнюють та узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідних коштів Пенсійному Фонду України до 25 числа наступного за звітним. (п. 7 Порядку №5-4/4).
Загальна сума виплачених пенсій за період з серпня 2011 року по січень 2012 року становить 4791, 60 грн.
У відповідності з п. 5 Порядку №5-4/4 позивач за вказаний період включив в акти щомісячної звірки витрати по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території СНД.
Порядок передбачає процедуру звіряння витрат, проте не врегульовує спірні відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписанні актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору. Позивач у позові посилається на Порядок № 5-4/4, проте останній не дає позивачу право вимагати стягнути суми пенсій, вказаних в позовній заяві, оскільки Порядок № 5-4/4 не передбачає наявність спору.
Крім того, у позові Управління ПФУ в Баштанському районі Миколаївської області не зазначає які саме витрати заявляються до відшкодування: основний розмір пенсії, витрати на державну адресну допомогу, підвищення до пенсії чи доставку витрат, пов'язаних з виплатою пенсії. А це має суттєве значення, адже Порядок № 5-4/4, на який посилається позивач, передбачає перелік витрат, які Фонд соціального страхування ви нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовує Пенсійному фонду України.
Пункт 4 Порядку № 5-4/4 передбачає, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинила втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Пункт 4 Порядку № 5-4/4 визначає виключний перелік сум, які приймаються до заліку для відшкодування видатків Фондом соціального страхування вії нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
До 01.04.2001 Пенсійний Фонд не був страховиком, а пенсії по інвалідності в зв'язку з нещасним випадком на виробництві не були страховими виплатами, тому посилання позивача на ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яка регламентує відношення між Страховиками, як на підставу регресної вимоги, необґрунтоване.
Позивач не правильно розуміє ст.2 аб. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Ця норма прирівнює суми відшкодування шкоди, котрі виплачувалися підприємствами (які завдали шкоди) до страхових виплат, однак пенсії по інвалідності не входили до складу суми відшкодування шкоди. Тобто ця норма не відноситься до спірних витрат.
Положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що страхові виплати мають бути пов'язані із страховими випадками, що спричинені ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання застрахованої особи.
Пенсіонер ОСОБА_1 отримав каліцтво 18.03.1986 на території Російської РФСР. На підставі Закону "Про пенсійне забезпечення" йому було призначено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, яке сталося за часів СРСР. Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 р. також передбачає обов'язок Пенсійного фонду призначити та виплатити пенсіонеру, який отримав трудове каліцтво на території колишніх республік СРСР, пенсію по трудовому каліцтву. Проте відділення ВД ФССНВ в Баштанському районі не може прийняти до відшкодування заявлені витрати, оскільки ОСОБА_1 отримав травму на підприємстві, розташованому на території іншої Незалежної держави, а тому він не є застрахованою особою Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України. Ні Закон України "Про пенсійне забезпечення", ні Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення не регулює відносини між Фондами позивача та відповідача щодо відшкодування витрат позивачу, а регулює лише відносини пенсіонера та Пенсійного фонду.
Відносини між Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання і потерпілими на виробництві, які отримали ушкодження здоров'я на підприємствах інших Незалежних держава (колишніх республік СРСР), регулюються Угодою про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків, підписаної 9 вересня 1994 р. державами колишнього Союзу РСР, в тому числі і Україною
Відповідно до статті 2 зазначеної вище Угоди відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я (в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівником трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої сторони), смерті проводиться роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалося на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Тобто, роботодавець відповідальний за спричинення шкоди, проводить відшкодування відповідно до свого законодавства. Потерпілий отримав каліцтво на території Росії.
Таким чином, відповідно до Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівнику каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків та статті 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Фонд соціального страхування від нещасних випадків повинен відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати, понесені останнім у зв'язку з виплатою відповідних пенсій тільки тим громадянам, які ушкодили здоров'я на підприємствах, розташованих на території України, а також тим, які стали інвалідами внаслідок трудового каліцтва за законодавством України, але проживають за межами України.
Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 з того часу, коли відповідні підприємства передали Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні виплати. Особова справа ОСОБА_1 не передавалася підприємством, де сталось трудове каліцтво, до відділення ВД ФССНВ в Баштанському районі Миколаївської області. Тому у відповідача відсутні правові підстави приймати до відшкодування витрати УПФУ в Баштанському районі щодо відшкодування 4791,60 грн.
Отже, з огляду на викладене, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань не повинен відшкодовувати витрати Пенсійному фонду України за виплачену ним пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання ОСОБА_1, який отримав ушкодженні здоров'я на території іншої держави до 01.04.2001 та переїхав на постійне місце проживання на територію України.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 11, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.
Суддя Т. О. Гордієнко