Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
12.04.2012 р. Справа № 2а-4364/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Котенкової Л.В., від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 11, від 18.05.11; від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 3/9/10-023, від 03.03.12; від прокуратури: Брезіцький В. С., посвідчення № 97, від 05.08.08;
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовомТОВ "АМІКО Комплект", вул. Спаська, 1,Миколаїв,54001
доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030
про Прокуратура Миколаївської областіскасування податкових повідомлень-рішень №0006960700 від 25.05.2011 р., №0006980700 від 25.05.2011 р.,
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування податкових повідомлень -рішень № 0006960700 від 25.05.2011 р., № 0006980700 від 25.05.2011 р.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що висновки викладені в акті перевірки не доведені належними та допустимими доказами, не відповідають дійсним обставинам справи, суперечать нормам цивільного та податкового законодавства, прийняті з перевищенням повноважень, тому податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі такого акта перевірки підлягають скасуванню.
Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити в позові, оскільки правочини щодо поставки товарів та надання послуг, укладені між позивачем та ТОВ «Мик-Будівництво», ТОВ «1-ша Компанія»є такими, що порушують публічний порядок та є нікчемними в силу закону. До перевірки не надано товарно-транспортної накладної або подорожнього листа, які б могли засвідчити факт реального перевезення товару від ТОВ «1-ша Компанія»до позивача. Відсутність поставки (робіт) від ТОВ «Мик-Будівництво»доведено відсутністю в нього найманих працівників, які могли б виконувати відповідні роботи.
Прокуратура Миколаївської області на підставі ст.60 КАС України вступила до участі у справі на стороні відповідача для захисту інтересів держави.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Заслухав пояснення представників сторін, прокурора, дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:
Актом від 12.05.2011 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Аміко Комплект»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за лютий 2011 р., яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 р. по 31.01.2011 р. встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.3, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.198.1, 198.3, 198.4, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.3, 200.4, 200.6, п.200.14 ст..200, п.201.4, п.201.6 ст.201 та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2011 р. на суму 108305 грн. та завищено залишок від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду ( рід.26 податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 р.) на суму 131 798 грн.
Підприємством ТОВ «Аміко Комплект»надано до перевірки договір № 01/10 від 09.11.2010 р., укладений позивачем з ТОВ «1-ша Компанія», за умовами якого постачальник зобов'язується поставити замовнику-позивачу низьковольтне електричне обладнання та компонентів автоматизованих систем на суму 800 040 грн., в т.ч. ПДВ 133 340 грн. Податкові накладні № 3 від 05.01.2011 р., № 55 від 11.01.2011 р., № 61 від 17.01.2011 р. на суму 796 440 грн. в т.ч. 132 740 грн. ПДВ. Акти приймання-передачі обладнання на загальну суму 796 440 грн. № 1,2,3.
Відповідно до матеріалів перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 08.04.2011 р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «1-ша Компанія»щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків -контрагентами відомостей за січень, лютий 2011 р. встановлено, що ТОВ «1-ша Компанія»не знаходиться за юридичною адресою, за даними декларації з податку на прибуток за 2010 р. виручка від реалізації товарів склала 10 712,9 тис. грн. Товарно-матеріальні цінності за цей період не придбавались та не продавались та їх залишки на підприємстві відсутні, звіти за формою 1ДФ в 2010 р. не надавались.
За результатами перевірки встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2010 р. включено суму ПДВ у розмірі 171000 грн. по постачальнику ТОВ «Мик-Будівництво ». За договором підряду № 01/11 на виконання робіт від 12.11.2010 р., за умовами якого позивач-замовник доручає, ТОВ «Мик-Будівництво»- підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню із матеріалів замовника капітального ремонту та реконструкції офісних приміщень площею 392,8 кв.м., розташованих на п'ятому поверсі адміністративної будівлі. Загальна вартість договору складає 1 026 000, в т.ч ПДВ 171 000 грн. Податкові накладні № 206,257, 266 за грудень 2010 р. -роботи по капітальному ремонту та реконструкції офісних приміщень на загальну суму 1 026 000 грн. в т.ч. ПДВ 171 000 грн., акти приймання передачі робіт по договору підряду № 01/11 від 12.11.2010 р. на загальну суму 1 020 000 грн. Позивач перерахував ТОВ «Мик-Будівництво» на р/рахунок грошові кошти в розмірі 384 000 грн. в т.ч. ПДВ 64 000 грн. згідно наданих платіжних доручень.
Відповідно до акта перевірки ТОВ «Мик-Будівництво»від 21.03.2011 р. у підприємства відсутні запаси та основні фонди, згідно декларації з податку на прибуток за 2010 р., додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток не надавався, загальна чисельність працюючих 1 особа за 4 кв.2010 р. Взаємовідносини між ТОВ «Мик-Будівництво»та його контрагентами -покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків.
За наслідками акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006960700 від 25.05.2011 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 108 305 грн. за лютий 2011 р., № 0006980700 від 25.05.2011 р., яким зменшено розмір від»ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 131 798 грн. за лютий 2011 р.
Згідно зі пп. 7.4.1 , п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно припису підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. за № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Аналогічні норми , які передбачать право формування податкового кредиту та формування бюджетного відшкодування містяться в Податковому кодексі України ( пп. 198.4, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.3, 200.4, 200.6, п.200.14 ст..200, п.201.4, п.201.6 ст.201).
Статтею 1 Закону від 16.07.99р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що наслідки в бухгалтерському, і, відповідно в податковому обліку платника, створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку правочинах. Тобто у разі безтоварності операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, доказів сплати продавцеві (виконавцю) вартості товару (робіт, послуг) з ПДВ, а також наявність оформлених податкових накладних.
Таким чином, право позивача на формування податкового кредиту повинно бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Позивач в судовому засіданні пояснив, що товар доставлявся контрагентом - ТОВ «І-ша Компанія»на стоянку на вул. Пр. Героїв Сталінграду, а позивач його потім забирав власним транспортним засобом, тому товарно-транспортні накладні та подорожні листи не виписувались.
В судовому засіданні встановлено, що згідно матеріалів перевірки контрагентів позивача встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності зазначених підприємств, фактів передачі та постачання товарів (послуг), а саме:
- неможливість фактичного здійснення господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності;
- відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, спеціального обладнання тощо.
Господарські операції між контрагентами не були підтверджені, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.
Таким чином, відповідачем вірно зроблено висновок про відсутність факту реального здійснення господарських операцій, укладених позивачем з ТОВ «Мик-Будівництво», ТОВ «1-ша Компанія»та їх спрямованість лише на отримання податкової вигоди шляхом декларування податкового кредиту та зменшення своїх зобов'язань перед Державним бюджетом.
Відповідачем правомірно встановлено порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 та Податкового Кодексу України й правомірно зменшена сума бюджетного відшкодування та сума від»ємного значення податку на додану вартість, які відображена позивачем в декларації з податку на прибуток за лютий 2011 р., яка виникла за рахунок штучного формування податкового кредиту по контрагентах позивача - ТОВ «1-ша Компанія», ТОВ «Мик-Будівництво»
Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Центральному м. Миколаєва № 0006960700 від 25.05.2011 р., № 0006980700 від 25.05.2011 р. прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд надає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам закону та дійшов висновку, що ТОВ «1-ша Компанія», ТОВ «Мик-Будівництво» не мало можливості фактичного здійснення господарських операцій.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що угоди укладені між позивачем та ТОВ «1-ша Компанія», ТОВ «Мик-Будівництво»були нереальні та безтоварні, укладена виключно для досягнення певної податкової вигоди і не мала на меті досягнення певного реального господарського ( виробничого) результату.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, податкові повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим і скасуванню не підлягають.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 11,71,94,158-163, 167, 254 КАС України суд -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст постанови складений
та підписаний суддею 17.04.2012 р.