Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
22.03.2012 р. Справа № 2а-8360/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. за участю секретаря судового засідання Салової І.О. розглянувши адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта", (вул. Гречишникова, 52, м. Миколаїв, 54003)
до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, (вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54030)
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0011132330 від 26.07.2011року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КВОРУМ-НАФТА»(далі по тексту -ТОВ «КВОРУМ-НАФТА», підприємство, позивач) звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (далі по тексту -ДПІ, відповідач) №0011132330 від 26.07.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на суму 552882грн. 29коп., вказавши на безпідставність мотивації вказаного рішення (безтоварність господарських операцій, недійсність правочинів по контрагентам-постачальникам ТОВ «Пейд», ТОВ «ТД «Сокар-Україна»»). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дані податкового обліку у перевіряємому періоді були сформовані позивачем за операціями з придбання товарів з метою використання їх в господарській діяльності позивача, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується первинними документами та іншими доказами, а тому відсутні підстави для визначення позивачу грошового зобов'язання.
Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши про законність дій по проведенню перевірки суб'єкта господарювання та застосування санкцій за порушення податкового законодавства, оскільки в податковій звітності за січень 2011 року підприємство відобразило результати здійснення господарських операцій з ТОВ «Пейд», ТОВ «ТД «Сокар-Україна»», які є безтоварними в зв'язку з неможливістю здійснення ТОВ «Пейд»та ТОВ «Сокар Україна»господарської діяльності, зокрема придбання товарів у постачальників.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову. Доводи відповідача про безпідставність заявлених вимог були предметом судового дослідження та визнані судом невмотивованими, виходячи з наступного.
У відповідності до пп. «а»п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.
Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту вважається, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до підпункту 198.3. статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Системний аналіз правових норм, які регулюються правовідносини, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що у разі невиконання іншими особами - учасниками господарських операцій в ланцюгу постачання товарів (послуг) податкових зобов'язань, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для них. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій. Недобросовісність учасників господарських правовідносин в ланцюгу постачання товарі не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб'єкта господарювання, яких виконав зобов'язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару. Для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна.
Податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КВОРУМ-НАФТА»перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва.
В період з 11.07.2011 по 12.07.2011 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка підприємства.
За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «КВОРУМ-НАФТА»з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Пейд», ТОВ «ТД «Сокар-Україна»»за період з 01.01.2011 по 31.01.2011. Відповідно до розділу 4 (висновки) акта перевірки суб'єктом господарювання допущені порушення ст.ст. 203,215,228,662,655,656 ЦК України в частині здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків, що призвело до порушення підприємством п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряє мий період на суму 552881грн. 29коп.
26.07.2011 року на підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №0011132330, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на суму 552882грн. 29коп., із яких за основним платежем -552881грн. 29коп., за штрафними санкціями -1грн..
Підставою для визначення суми податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість є висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки, щодо недійсністю правочинів укладених позивачем з контрагентом, в зв'язку з безтоварністю, на думку ДПІ, господарських операцій.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що основними видами діяльності ТОВ «Кворум-Нафта»є оптова та роздрібна торгівля паливом. Для забезпечення господарської діяльності позивач користується на підставі договору оренди від 01.01.2011р. нафтосховищем, схема якого надана позивачем до суду. Схема нафтосховища свідчить про те, що позивач за допомогою потужностей нафтосховища має можливість зберігати 825 куб. м. бензину А-92; 300 куб. м. бензину А-80 (76); 525 куб. м. бензину А-95 та 3040 куб. м. дизельного палива.
Матеріали справи свідчать про те, що у січні 2011 року позивач сформував дані податкового обліку на підставі наступних операцій з контрагентами -постачальниками:
Щодо правовідносин з ТОВ «Сокар Україна»:
Позивачем надано копії залізничних товарно-транспортних накладних, які підтверджують придбання товару (дизельного палива та бензину марок А-92 та А-76) Товариством з обмеженою відповідальністю «Сокар Україна»у своїх постачальників та розвантаження ПММ в нафтосховище за адресою с. Горохівка, вул. Привокзальна, 2-Б, що орендується позивачем у ТОВ «Кворум»на підставі договору оренди від 01.01.2011р. Позивачем також надано суду договір зберігання від 04.01.2011р. №106, на підставі якого ТОВ «Сокар Україна»передає на зберігання ТОВ «Кворум-Нафта»паливно-мастильні матеріали. Передача ПММ на зберігання від ТОВ «Сокар Україна»до ТОВ «Кворум-Нафта»підтверджується актами приймання передачі форми 5-НП, які надані позивачем до матеріалів справи 14.02.2012 р. Придбання товару у ТОВ «Сокар-Україна»здійснено на підставі договору поставки нафтопродуктів від 01.09.2010 г. № 07/2010/МО. Всього було здійснено поставок на загальну суму 1300333,5 грн. у т.ч. ПДВ 218555,58 грн., що підтверджується наступними документами:
- видаткова накладна № 14 від 05.01.11 та податкова накладна № 6 від 05.01.2011;
- видаткова накладна № 25 від 06.01.11 та податкова накладна № 7 від 06.01.2011;
- видаткова накладна № 26 від 06.01.11 та податкова накладна № 8 від 06.01.2011;
- видаткова накладна № 73 від 14.01.11 та податкова накладна № 9 від 14.01.2011;
- видаткова накладна № 81 від 17.01.11 та податкова накладна № 10 від 17.01.2011;
- видаткова накладна № 119 від 27.01.11 та податкова накладна № 11 від 27.01.2011;
- видаткова накладна № 120 від 27.01.11 та податкова накладна № 12 від 27.01.2011.
Оплата за поставлений товар була здійснена позивачем у цьому ж податковому періоді - в січні 2011 року наступними платіжними дорученнями:
- від 11.01.11 № 4 на суму 53972,45 грн. у т.ч. ПДВ 8995,41 грн.;
- від 11.01.11 № 5 на суму 467900,00 грн. у т.ч. ПДВ 77983,33 грн.;
- від 21.01.11 № 78 на суму 130000,00 грн. у т.ч. ПДВ 21666,67 грн.;
- від 25.01.11 № 46 на суму 300000,00 грн. у т.ч. ПДВ 50000,00 грн.;
- від 27.01.11 № 54 на суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.;
- від 31.01.11 № 71 на суму 100000,00 грн. у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.;
Кредиторська заборгованість ТОВ «Сокар-Україна»перед позивачем станом на 01.02.2011р. складає 941424,54 грн.
Сума ПДВ 218555,58 грн. була включена позивачем до податкового кредиту січня 2011 року за правилом першої події, передбаченим пунктом 198.2. ПК України - тобто за фактом отримання товару, підтвердженим податковою накладною.
Позивач надав до суду копії видаткових, податкових накладних, залізничних товарно-транспортних накладних, актів приймання передачі товарно-матеріальних цінностей форми 5-НП та банківських виписок разом з додатковими поясненнями від 30.11.11 № 01-10/11 та від 14.02.2012 р. № 01-14/02.
Щодо правовідносин з ТОВ «Пейд»:
20.05.2010 р. між ТОВ «Кворум-Нафта»та ТОВ «Пейд»був укладений договір поставки ГСМ № 416/05 від 20.05.2010 р., на підставі якого позивачем було придбано у ТОВ «Пейд»дизельне паливо на загальну суму 1825954,29 грн. у т.ч. ПДВ 304325,71 грн.
Придбання дизельного палива за зазначеним договором підтверджується наступними видатковими накладними, які були надані позивачем в ході перевірки:
- видаткова накладна № 122 від 12.01.11 та податкова накладна № 122 від 12.01.11 на суму 270100 грн. у т.ч. ПДВ 45016,67 грн. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 1201/0379 від 12.01.11;
- видаткова накладна № 123 від 12.01.11 та податкова накладна № 123 від 12.01.11 на суму 211099,8 грн. у т.ч. ПДВ 35183,3 грн. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 1201/033 від 12.01.11;
- видаткова накладна № 124 від 12.01.11 та податкова накладна № 124 від 12.01.11 на суму 279942 грн. у т.ч. ПДВ 46657 грн. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 1201/0963 від 12.01.11;
- видаткова накладна № 125 від 13.01.11 та податкова накладна № 125 від 13.01.11 на суму 280682 грн. у т.ч. ПДВ 46780,33 грн. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 1311/002 від 13.01.11;
- видаткова накладна № 126 від 27.01.11 та податкова накладна № 126 від 27.01.11 на суму 287554,74 грн. у т.ч. ПДВ 47925,79 грн. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 1207/009 від 27.01.11;
- видаткова накладна № 127 від 27.01.11 та податкова накладна № 127 від 27.01.11 на суму 280055,82 грн. у т.ч. ПДВ 46675,97 грн. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 2701/010 від 27.01.11;
- видаткова накладна № 128 від 27.01.11 та податкова накладна № 128 від 27.01.11 на суму 216519,93 грн. у т.ч. ПДВ 36086,66 грн.; Перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною № 2701/008 від 27.01.11;
Всього було здійснено поставок на загальну суму 1825954,26 грн. у т.ч. ПДВ 304325,71 грн.
Оплата за поставлений товар була здійснена у цьому ж податковому періоді -січні 2011 року на загальну суму 1825954,26 грн. у т.ч. ПДВ 304325,71 грн. наступними платіжними дорученнями:
- від 12.01.11 № 9 на суму 254228 грн. у т.ч. ПДВ 42371,33 грн.;
- від 13.01.11 № 10 на суму 100000 грн. у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.;
- від 14.01.11 № 11 на суму 300000 грн. у т.ч. ПДВ 50000,00 грн.;
- від 14.01.11 № 12 на суму 92595,8 грн. у т.ч. ПДВ 15432,63 грн.;
- від 13.01.11 № 77 на суму 295000 грн. у т.ч. ПДВ 49166,67 грн.;
- від 28.01.11 № 63 на суму 350000 грн. у т.ч. ПДВ 58333,33 грн.;
- від 28.01.11 № 66 на суму 200000 грн. у т.ч. ПДВ 33333,33 грн.;
- від 31.01.11 № 67 на суму 234130,49 грн. у т.ч. ПДВ 39021,75 грн.;
Таким чином вартість поставленого товару була сплачена позивачем в повному обсязі на загальну суму 1825954,26 грн. у т.ч. ПДВ 304325,71 грн.
На підставі господарських операцій з ТОВ «Пейд»позивач включив до податкового кредиту за січень 2011 року 304325,71 грн.
Факт наявності первинних документів щодо правовідносин з ТОВ «Пейд»та ТОВ «Сокар Україна»у позивача на момент перевірки відповідачем не заперечується. Копії зазначених документів були надані позивачем до матеріалів справи 01.12.2011р.
Ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.
Із акта перевірки не вбачається аргументоване викладення інкримінованих діянь, що суперечить вимогам Порядку оформлення документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України N984 від 22.12.2010, із приписів якого слідує, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
Відповідач не надав також суду допустимих та достатніх доказів на обґрунтування припущень, викладених в акті перевірки щодо порушення позивачем податкового законодавства. Стосовно зазначених у висновках акта перевірки порушень вимог п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, в результаті допущення яких позивачеві донараховано зобов'язання з податку на додану вартість, суд вважає їх невмотивованими та неаргументованими належними доказами. Вказані висновки спростовуються вищенаведеними фактичними даними і не можуть слугувати підставою для нарахування зобов'язань з податку на додану вартість в випадку, що є предметом судового дослідження.
Із довідки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси слідує, що ТОВ «Пейд»є діючим платником податків.
При розгляді справи встановлено, що видані позивачеві контрагентами податкові накладні відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ. На момент видачі податкових накладних поставщики були зареєстрований платником ПДВ, а отже, мали право їх виписувати. В свою чергу, покупець мав правові підстави включити суму ПДВ по таким податковим накладним в податковий кредит.
Таким чином, оскільки відповідачем (суб'єктом владних повноважень), на якому в адміністративному судочинстві лежить тягар доказування правомірності своїх дій, не надано спростувань реального характеру здійснюваних позивачем господарських операцій, що були обумовлені діловою метою, доводи ДПІ про недійсність правочинів, вчинених між позивачем та ТОВ «ПЕЙД»(код за ЄДРПОУ 21431743) і ТОВ «ТД «Сокар-Україна»(код за ЄДРПОУ 37037544)
З врахуванням того, що позивачем надано контролюючому органу первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «ПЕЙД»та ТОВ «ТД «Сокар-Україна», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення -придбання на підставі цивільно-правових угод для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, висновки відповідача про нікчемність правочинів, вчинених за участю ТОВ «ПЕЙД»та ТОВ «ТД «Сокар-Україна»по мотивам неспрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження умовиводу про порушення позивачем податкового законодавства.
Аналіз викладеного свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту.
Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, в правовідношенях, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії, що є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва № 0011132330 від 26.07.2011року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум - Нафта" 30 (тридцять) гривень в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І. В. Желєзний