ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
06 квітня 2012 р. № 2а-1263/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
з участю секретаря судового засідання Чернишенко Н.А.,
представників позивача Равлюка Т.І., Костича О.І.,
представника відповідача Палій М.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ТзОВ «Корпорація колійні ремонтні технології»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.01.2012 року № 0000110804/1813.
Позов мотивується тим, зокрема, що податковим органом досліджувались первинні документи, які належним чином оформлені в розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», отже підтверджують факт здійснення господарських операцій; перевіркою не встановлено порушень в частині ведення бухгалтерського обліку, відсутності первинних документів; податковим органом не наведено жодних аргументів, що давали б підставу стверджувати про невідповідність податкової документації (податкових накладних) вимогам закону; в акті перевірки відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які б окремо або у сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди; до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит та податкове зобов'язання з податку на додану вартість, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином; підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок; вказані у актах перевірок недоліки, допущені суб'єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позовні вимоги задоволити. До справи долучено додаткові докази згідно переліку, зазначеного у клопотанні від 05.04.2012 року.
Відповідач у запереченні на позовну заяву посилається на обставини, встановлені позаплановою виїзною документальною перевіркою ТзОВ «Корпорація колійні ремонтні технології»з питань здійснення взаєморозрахунків з ТзОВ «Пріоріті Імпорт»за серпень-вересень 2011 р., ТзОВ «Мозаїк Технолоджи»та ПП «Даніа Хандел а/с»за вересень 2011 року, акти перевірок контрагентів позивача, стверджує, що ТзОВ «Пріоріті Імпорт», ТзОВ «Мозаїк Технолоджи»та ДП «Даніа Хандел А/С»здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, всі операції купівлі-продажу за участі зазначених юридичних осіб не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Крім того, відповідач у запереченні на позов посилається на те, що позивачем не було представлено до перевірки документів щодо транспортування ТМЦ.
Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у запереченні на позов, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові (надалі СДПІ ВПП у м. Львові) проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Корпорація колійні ремонтні технології»з питань здійснення взаєморозрахунків з ТзОВ «Пріоріті Імпорт»за серпень-вересень 2011 р., ТзОВ «Мозаїк Технолоджи»та ДП «Даніа Хандел а/с»за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 16.01.2012 р. № 33/08-04/33133794.
На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ ВПП у м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення № 0000110804/1813 від 13.01.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «Корпорація колійні ремонтні технології»з податку на додану вартість на суму 26776365,38 грн., з яких 17850910,25 грн. зобов'язання за основним платежем, 8925455,13 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.
За висновками акту перевірки позивачем порушено п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ із змінами та доповненнями, неправомірно включено до складу податкового кредиту за серпень 2011 року суму ПДВ в розмірі 2796507,45 грн. по взаєморозрахунках із ТзОВ «Пріоріті Імпорт»та за вересень 2011 року суму ПДВ в розмірі 15054402,80 грн. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Пріоріті Імпорт», ТзОВ «Мозаїк Технолоджи»та ДП «Даніа Хандел А/С», занижено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 2796507,45 грн. та за вересень 2011 року на суму 15054402,80 грн.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України).
Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За змістом п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
На підтвердження правомірного віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаєморозрахунках з ТзОВ «Пріоріті Імпорт» у серпні 2011 року в розмірі 2796507,45 грн., у вересні 2011 року у розмірі 4560889,64 грн. до перевірки та для огляду суду позивачем представлено копії договорів № 29/07/11-2к від 29.07.2011 року та № 15/08/11-1к від 15.08.2011 року, видаткових, податкових накладних.
Як вбачається з поданих суду копій видаткових накладних прізвище, ім'я по-батькові особи, яка відвантажила товар зазначено - ОСОБА_5, його підпис засвідчено печаткою підприємства.
Позивачем надано договір № 29/07/11-2а суборенди складських приміщень від 29.07.2011 р., акт приймання-передачі від 12.08.2011 р. згідно договору № 29/07/11-2а суборенди складських приміщень від 29.07.2011 року.
На дослідження суду та перевіряючих подано договір № Р-11/09/01 підряду від 01.09.2011 р., акти виконаних робіт за вересень 2011 року, податкові накладні.
В рахунок погашення заборгованості перед ТзОВ «Пріоріті Імпорт» у вересні 2011 року передано векселі загальною вартістю 31257991,40 грн.
Суд визнав зазначені докази достатніми для підтвердження реальності здійснення господарських операцій купівлі-продажу та виконання робіт з зазначеним контрагентом позивача.
Як вбачається з акту перевірки під час перевірки не було встановлено, що товар позивачем у ТзОВ «Пріоріті Імпорт»у спірний період не придбавався чи роботи його працівниками не виконувались. У ньому міститься посилання на акт невиїзної перевірки ТзОВ «Пріоріті Імпорт». При проведенні даної перевірки досліджувались господарські взаємовідносини ТзОВ «Пріоріті Імпорт»з його контрагентами - ТзОВ «Мульті Фарм»та ТзОВ «Уніконсульт Публік», а не оцінювані у даній справі господарські операції.
Як вбачається з акту перевірки, висновок про нікчемність усіх операцій купівлі-продажу ТзОВ «Пріоріті Імпорт»зроблено під час перевірки, проведеної інспекторами ДПІ у Печерському районі м. Києва, у зв'язку з неподанням до перевірки ТзОВ «Пріоріті Імпорт»первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності.
Позивачем у даній справі представлено всі належним чином оформлені первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій.
На підтвердження правомірного віднесення до складу податкового кредиту у вересні 2011 р. суми ПДВ по операціях з ТзОВ «Мозаїк Технолоджи»у розмірі 6896692,19 грн. позивачем представлено копії договору від 29.07.2011 року від 29/07/11-1к, видаткових та податкових накладних. Розрахунки між підприємствами проводились у вексельній формі, операції відображені у бухгалтерському обліку.
Висновок податкового органу про порушення ТзОВ «Корпорація колійні ремонтні технології»податкового законодавства обґрунтований актом перевірки контрагента позивача -ТзОВ «Мозаїк Технолоджи». ТзОВ «Мозаїк Технолоджи»не представив під час перевірки жодних первинних документів щодо фінансового-господарської діяльності, тому у акті було зазначено, що усі операції купівлі-продажу ТзОВ «Мозаїк-Технолоджи»не спричиняють реального настання правових наслідків по ланцюгу до «вигодонабувача».
Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Позивачем до перевірки первинні документи по взаємовідносинах з ТзОВ «Мозаїк-Технолоджи»представлені.
Щодо посилання відповідача на відсутність у ТзОВ «Корпорація колійні ремонтні технології»товарно-транспортних накладних та шляхових листів, то позивачем обґрунтовано зберігання переданого йому товару у складських приміщеннях, частина яких була передана у суборенду ТзОВ «Мозаїк-Технолоджи»(до справи долучено копію договору суборенди складських приміщень від 29.07.2011 р. № 29/07/11-1о та акту приймання-передачі від 12.08.2011 р.).
На підтвердження підставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з операцій придбання товару у ДП «Даніа Хандел А/С»в розмірі 3596820,97 грн. позивачем представлено копію договору від 31.08.2011 р. № 31/08/11-2к, копії видаткових та податкових накладних. Розрахунки проводились у вексельній формі, операції відображені у бухгалтерському обліку.
У спірний період ДП «Даніа Хандел А/С»був платником ПДВ. Враховуючи зареєстровані види діяльності ТзОВ «Корпорація колійні ремонтні технології», позивач вправі був придбавати у ДП «Даніа Хандел А/С»не лише «гуму протекторну, гелькоут, скломат», як вказано у акті перевірки, але й інший товар. Порушення контрагента ДП «Даніа Хандел А/С»- ТзОВ «Мульті Фарм»не мають жодного відношення до предмету перевірки ТзОВ «Корпорація колійні ремонтні технології», тому посилання на них у акті є помилковим.
Суд погоджується з доводами позивача, що у акті перевірки відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для учасників операції, збитковості спірних операцій, або інших обставин, які б окремо або у сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Факт здійснення позивачем господарських операцій з купівлі-продажу товарів у контрагентів та використання їх у власній господарській діяльності підтверджений відповідними первинними документами (податкові накладні, видаткові накладні), що складені відповідно до вимог чинного законодавства та містять необхідні реквізити.
Посилання представника відповідача на недійсність договорів, укладених ТзОВ «Корпорація колійні ремонтні технології»з ТзОВ «Пріоріті Імпорт», ТзОВ «Мозаік Технолоджи»та ДП «Даніа Хандел А/С»не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
В процесі розгляду справи відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.
На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.
В судовому порядку вищевказані договори, укладені позивачем з його контрагентами, недійсними не визнавались. Згідно представлених суду копій рішень Господарського суду Львівської області (від 12.01.2012 р. у справі № 5015/7194/11, від 25.01.2012 р. у справі № 5015/7192/11, від 11.01.2012 р. у справі № 5015/7193/11, від 26.12.2011 р. у справі № 5015/7191/11, від 16.01.2012 р. у справі № 5015/7195/11) у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсними договорів, укладених ТзОВ «Корпорація колійні ремонтні технології»: з ТзОВ Пріоріті Імпорт»(договір № 29/07/11-2к від 29.07.2011 р., договір № 15/08/11-1к); з ДП «Даніа Хандел А/С»(договір № 31/08/11-2к від 31.08.2011 р.); з ТзОВ «Мозаїк технолоджи»(договір № 31/08/11-3 від 31.08.2011 р., № 29/07/11-1 від 29.07.2011 р.) відмовлено.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові № 0000110804/1813 від 31.01.2012 р.
Відповідно до вимог ст.ст. 94, 98 КАС України судові витрати у формі сплаченого позивачем судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові № 0000110804/1813 від 31.01.2012 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Корпорація колійні ремонтні технології»2146 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Крутько О.В.