ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
19 квітня 2012 р. № 2а-3065/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,
з участю представника позивача Рихвицького Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Управління капітального будівництва Львівської міської ради до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про скасування постанови,
Управління капітального будівництва Львівської міської ради звернулось до суду з позовом до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції з вимогою визнати протиправними дії посадових осіб Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та скасувати постанову відповідача про відкриття виконавчого провадження ВП № 31815894 від 23.03.2012 року про стягнення з позивача в дохід держави штрафу в розмірі 729 249 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірна постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з порушенням правил підвідомчості виконавчих проваджень, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник позивача Рихвицький Р.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Уточнив позовну вимогу про визнання протиправними дії посадових осіб Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, пояснивши, що фактично просить визнати протиправними дії державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції при винесенні постанови ВП №31815894 від 23.03.2012 року про відкриття виконавчого провадження. Просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішена на підставі наявних у ній доказів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання в добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження»(в редакції Закону України № 2677-VI від 04.11.2001 року, який набрав чинності з 09.03.2011 року) та покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (далі -Закон № 2677-VI).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби визначені статтею 181 Кодексу адміністративного України.
Частиною другою статті 19 Конституції України зобов'язано органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України № 2677-VI від 04.11.2010 року) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно пункту 2 частини 2 цієї статті державною виконавчою службою підлягають виконанню ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 25 Закону № 2677-VI, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Пунктом четвертим частини першої статті 26 Закону № 2677-VI передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
Згідно частити другої цієї ж статті про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.
Судом встановлено, що державним виконавцем Франківського ВДВС Львівського міського управління юстиції 23.03.2012 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 31815894 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-996/09/1370, виданого 30.12.2011 року Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з Управління капітального будівництва Львівської міської ради на користь держави 729 249 грн. штрафу.
Статтею 21 Закону № 2677-VI визначена підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень, згідно з пунктом 1 частини 2 якої на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.
З долученого до матеріалів справи Положення про управління капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому від 27.10.2006 року № 1210 та доповненого рішенням виконкому від 26.12.2006 року № 1476, вбачається, що Управління капітального будівництва є структурним підрозділом департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, утвореним відповідно до ухвали міської ради від 06.07.2006 року № 94 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання»та згідно з чинним законодавством України.
Таким чином, виконання судового рішення, боржником у якому є Управління капітального будівництва як структурний підрозділ департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, підвідомче підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.
Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що Державним виконавцем Франківського ВДВС Львівського міського управління юстиції Савкою О.М. при винесені постанови про відкриття виконавчого провадження було неповно з'ясовано обставини, які мають істотне значення для прийняття рішення відносно відкриття виконавчого провадження, а саме підвідомчість виконавчих проваджень відділам примусового виконання рішень, тому винесена постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що державний виконавець, отримавши виконавчий лист № 2а-996/09/1370 виданий 30.12.2011 року Львівським окружним адміністративним судом та встановивши, що виконавчий документ пред'явлений до виконання не до відповідного органу державної виконавчої служби, не в праві був приймати його до виконання, а повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження з підстави, визначеної пунктом 4 частини першої статті 26 Закону № 2677-VI, а саме - пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
За правилами, встановленими ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не представлено доказів щодо правомірності прийняття спірної постанови та дій державного виконавця при цьому.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувані позивачем постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 31815894 від 23.03.2012 року з примусового виконання виконавчого листа № 2а-996/09/1370 виданого 30.12.2011 року Львівським окружним адміністративним судом та дії державного виконавця при її винесені, суд дійшов висновку, що постанова прийнята, а дії вчиненні без урахування вимог Закону України «Про виконавче провадження»та з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів, тому дії підлягають визнанню протиправними, а спірна постанова - скасуванню.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, відтак позов підлягає до задоволення з підстав, зазначених у мотивувальній частині постанови суду.
Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 32 грн. 82 коп., сплаченого за квитанцією № 1 від 04.04.2012 року.
Керуючись ст.ст.7-14,69-71,86,87,94,159,160-163,167,181 Кодексу адміністративного України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції при винесенні постанови ВП №31815894 від 23.03.2012 року про відкриття виконавчого провадження.
Скасувати постанову Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ВП №31815894 від 23.03.2012 року про відкриття виконавчого провадження.
Зобов'язати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунку Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції в користь Управління капітального будівництва Львівської міської ради 32 (тридцять дві) грн. 82 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Хома О.П.