про залишення позовної заяви без розгляду
18 квітня 2012 року Справа № 2а-1453/12/1070
Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Леонтовича А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін
від прокуратури: Івашин О.Є.
від позивача: не прибув
від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом в інтересах держави в особі до проПрокурора Вишгородського району Київської області Головного управління Держкомзему в Київській області Вишгородської районної державної адміністрації Київської області визнання незаконним і скасування розпорядження, -
27 березня 2012 року прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему в Київській області (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (далі -відповідач) про визнання незаконним і скасування розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області № 736 від 30.09.2008 року «Про передачу земельних ділянок у власність 8 громадянам України для ведення особистого селянського господарства на території Новосільківської сільської ради Вишгородського району Київської області».
18 квітня 2012 року через канцелярію Київського окружного адміністративного суду надійшло клопотання прокурора Вишгородського району Київської області про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
У судове засідання прибув прокурор та представник відповідача. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Головного управління Держкомзему в Київській області. За таких обставин суд ухвалив здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.
Прокурор підтримав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та просив її задовольнити.
Представник відповідача при вирішенні питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду поклався на розсуд суду.
Розглянувши клопотання прокурора Вишгородського району Київської області про поновлення строку звернення до адміністративного суду, подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд звертає увагу на наступне.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення до суду прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему в Київській області стало прийняття Головним управлінням Держкомзему у Київській області наказу від 09.08.2010 року № 110 року про скасування висновку державної експертизи від 19.08.2008 року № 8-497е по проекту щодо відведення земельних ділянок 8-ми громадянам у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 13,6058 га. в адміністративних межах Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області.
У позові прокурор зазначає, що дізнався про наказ Головного управління Держкомзему у Київській області від 09.08.2010 року № 110 про скасування висновку державної експертизи від 19.08.2008 року № 8-497е з моменту отримання листа Головного управління Держкомзему у Київській області від 10.08.2010 року № 07-02-3/126557. Оскільки доказів, які б підтверджували дату отримання прокурором листа від 09.08.2010 року № 110 прокурором на вимогу суду не надано, датою отримання зазначеного листа та виникнення підстав для звернення до адміністративного суду слід вважати дату його надіслання до прокуратури Вишгородського району Київської області, а саме 10.08.2010 року.
Суд також звертає увагу на те, що позивачем по справі є Головне управління Держкомзему в Київській області, яким і прийнято наказ від 09.08.2010 року № 110. З цього слідує, що позивачу стало відомо про скасування висновку державної експертизи від 19.08.2008 року № 8-497е з моменту прийняття відповідного наказу.
Згідно з частинами першою, другою статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. З метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Відповідно до статті 36 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення.
Разом з тим, надання законом прокурору права на представництво інтересів держави в суді не ставить його у привілейоване, порівняно з іншими учасниками судового процесу, становище щодо участі у розгляді справи в суді, включаючи застосування процесуального строку, в межах якого можлива реалізація права на представництво інтересів держави в суді шляхом звернення з адміністративним позовом.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Виходячи з принципу недопустимості зворотної дії нормативно-правового акта у часті, тривалість і правила обчислення строку звернення особи до суду повинні визначатися за тими правилами, які були чинними на момент виникнення у позивача права на звернення до суду.
У силу вимог частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями станом на дату виникнення у прокурора та позивача права на звернення до суду), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ураховуючи, що прокурор Вишгородського району Київської області та позивач дізналися про виникнення обставин, які є підставою звернення до суду 10.08.2010 року, суд дійшов висновку, що шестимісячний строк для звернення до суду пропущено.
Суд не бере до уваги твердження прокурора Вишгородського району Київської області про те, що йому стало відомо про порушення вимог законодавства, допущені при прийнятті розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області № 736 від 30.09.2008 року лише 22.09.2011 року, оскільки прокурор та позивач дізналися про скасування висновку державної експертизи від 19.08.2008 року № 8-497е, на підставі якого прийнято спірне розпорядження, у момент отримання листа Головного управління Держкомзему у Київській області від 10.08.2010 року № 07-02-3/126557. Отже про порушення вимог законодавства при прийнятті розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області № 736 від 30.09.2008 року, які стали підставою для звернення до адміністративного суду, прокурору та позивачу було відомо 10.08.2010 року.
Таким чином, прокурором та позивачем не надано суду жодних доказів та не повідомлено про обставини, які свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему в Київській області про визнання незаконним і скасування розпорядження - залишити без розгляду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Леонтович А.М.