12 квітня 2012 року 2а-459/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Всеукраїнської громадської організації «Конгрес сприяння захисту українських земель»до Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
26.01.2012 Всеукраїнська громадська організація «Конгрес сприяння захисту українських земель»(далі -позивач, Громадська організація) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області (далі -відповідач, Прокуратура) про визнання протиправною бездіяльності відповідача у сфері нагляду за додержанням законів Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2012 позовну заяву Всеукраїнської громадської організації «Конгрес сприяння захисту українських земель»до Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача в питанні захисту прав позивача на повну, об'єктивну та всебічну перевірку його звернень -повернуто позивачу. У відкритті провадження по справі за позовом Всеукраїнської громадської організації «Конгрес сприяння захисту українських земель»до Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача внести протести, порушити кримінальну справу та про перевірку діяльності посадових осіб Бориспільської РДА Київської області, а також керівництва КСП «Вишеньківське»на предмет наявності в їх роботі корупційних діянь -відмовлено. Відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Всеукраїнської громадської організації «Конгрес сприяння захисту українських земель»до Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача у сфері нагляду за додержанням Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 /95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», Земельного Кодексу України в питанні розподілу земель КСП «Вишеньківський»в частині виділення земельної частки (паю) ОСОБА_1
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що, на думку позивача, розпаювання земель КСП «Вишеньківський»було проведене із грубими порушеннями норм земельного законодавства, зокрема, розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації №720 від 03.09.2004 при проведенні розпаювання КСП «Вишеньківське»протиправно було виділено земельну частку (пай) ОСОБА_1 Громадська організація неодноразово зверталась до Прокуратури із повідомленнями про порушення чинного законодавства і з вимогою застосування заходів прокурорського реагування на дані порушення.
Так, зокрема, у листі №11/10-54 від 26.12.2011 позивач ще раз звернувся до Прокуратури із проханням провести повну, об'єктивну та всебічну перевірку (за участю і в присутності представника Громадської організації) стосовно незаконного отримання паю ОСОБА_1, проте протягом встановленого законодавством терміну (15 діб) відповіді не отримав.
У своїх доводах позивач стверджує, що на сьогоднішній день Прокуратурою не вжито жодних заходів реагування на грубе порушення земельного законодавства та незаконне, на думку Громадської організації, отримання ОСОБА_1 частки (паю) при розформуванні КСП «Вишеньківське»; звернення громадських організацій розглядаються поверхнево, посадові особи Прокуратури ухиляються від прямих відповідей на конкретні запитання, роблять безпідставні висновки (про відсутність порушення законодавства без проведення відповідних перевірок) тощо.
Таким чином, у даній ситуації позивачем вбачається протиправна бездіяльність Прокуратури.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити та зазначив, що Громадська організація у даній справі представляє інтереси свого члена ОСОБА_2, якому, як колишньому працівнику КСП «Вишеньківське», земельної частки (паю) не виділено, а незаконно отримана земельна ділянка громадянином ОСОБА_1 можливо могла б бути отримана саме ним.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, зокрема, з підстав, наведених у письмових запереченнях проти позову від 26.03.2012, які полягають у наступному.
Прокуратура, розглядаючи звернення позивача діяла в межах своїх повноважень та в порядку, встановленому Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про звернення громадян».
На час звернення до суду із даним позовом 20.01.2012 права позивача на повний, своєчасний розгляд звернення від 26.12.2011 №11/10-54 та отримання відповіді на нього не були і не могли бути порушені, оскільки не минув тридцятиденний термін згідно з вимогами чинного законодавства. Щодо інших звернень протягом 2007-2009 років та результатів їх розгляду, то щодо них на час звернення до суду із даним позовом минув процесуальний строк звернення до адміністративного суду із позовом відповідно до положень статті 99 КАС України.
В той же час, стосовно фактів, наведених у зверненні позивача 26.12.2011 №11/10-54, то Прокуратурою раніше неодноразово здійснювалась їх перевірка. Так, на даний час існує не скасована постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.06.2008, під час прийняття якої Прокуратурою досліджувались та враховувались всі обставини щодо розпаювання КСП «Вишеньківське», на які посилається у своїх зверненнях позивач.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.
Позивач стверджує, що на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 03.09.2004 №720 громадянин ОСОБА_1 отримав акт на право власності на земельну частку (пай). Проте, копію вказаного розпорядження суду не надано.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 12.12.2008 №7102 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) громадянам-членам КСП «Вишеньківський»на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області»громадянину ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,3438 га серії ЯИ №693825.
Вважаючи, що вказану земельну ділянку громадянином ОСОБА_1 отримано незаконно, спершу Бориспільська районна громадська організація «Комітет захисту земель», а пізніше Громадська організація неодноразово (починаючи із 2007 року) звертались до правоохоронних органів, зокрема, до Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області та прокуратури Київської області, із повідомленнями про порушення чинного законодавства і з вимогою застосування заходів прокурорського реагування на дані порушення.
Судом встановлено, що Громадська організація була зареєстрована Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 06.02.2009 за №10701020000035873.
Відповідно до матеріалів справи, 01.03.2009 на адресу позивача надійшла заява члена Громадської організації ОСОБА_2, якою останній просить перевірити законність розпаювання земель КСП «Вишиньківське», оскільки ним не отримано частки (пай).
На підставі отриманої заяви Громадська організація зверталась до Прокуратури, Генеральної прокуратури України із проханнями провести всебічну перевірку наведених фактів (листи №09/06-46 та №09/06-48 від 21 та 22 квітня 2009 року відповідно), проте відповіді, яка б задовольняла позивача отримано не було.
Так, на лист позивача від 22.04.2009 №09/06-48 стосовно порушень земельного законодавства відповідачем надано відповідь від 28.05.2009 №3453. Вказаним листом Прокуратура повідомила, що протягом 2007-2009 років проводились перевірки за зверненнями з аналогічних питань, які стосуються додержання вимог земельного законодавства на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району. Про наслідки вказаних перевірок позивача було повідомлено відповідно до вимог чинного законодавства.
Також, судом встановлено, що у листі №11/10-54 від 26.12.2011 Громадська організація ще раз звернулась до Прокуратури із проханням провести повну, об'єктивну та всебічну перевірку (за участю і в присутності представника Організації) стосовно незаконного отримання частки (паю) ОСОБА_1, притягти винних у видачі акта на право власності на земельний пай ОСОБА_1 до відповідальності; дати правову оцінку свідченням державного службовця ОСОБА_1, даним в рамках перевірки, що проводилася Бориспільською міжрайонною прокуратурою за зверненнями позивача, який стверджував, що земельного паю він ніколи не отримував. Однак, відповіді на свій лист на день подання даної позовної заяви Громадська організація не отримала, у зв'язку з чим звернулась до суду з даним позовом.
Судом встановлено, що звернення Громадської організації №11/10-54 надійшло до Прокуратури 03.01.2012, що підтверджується номером та датою вхідної кореспонденції на самому зверненні. В рамках розгляду вказаного звернення Громадської організації, Прокуратурою 11.01.2012 за вих. №163 на адресу управління Держкомзему у Бориспільському районі направлено вимогу в порядку ст.ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру»про надання до 16.01.2012 інформації про земельну ділянку із кадастровим номером 3220881300:03:004:0225, площею 2,3437 га, яка належить громадянину ОСОБА_1 У цій вимозі Прокуратура в інформації просила зазначити підстави набуття ОСОБА_1 вказаної ділянки у власність, а також інформацію про реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку із одночасним наданням Прокуратурі копії цього державного акта і документації із землеустрою по відведенню цієї земельної ділянки.
Листом від 13.01.2012 за №104 управлінням Держкомзему у Бориспільському районі надано відповідь з додатками. Цим листом Прокуратуру повідомлено, що згідно з «Геодезичної інформаційної системи»кадастровий номер 3220881300:03:004:0225 на земельну ділянку площею 2,3437 га обліковується за гр. ОСОБА_1 на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. У книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 693825 зереєстровано за № 011093801627 від 28 травня 2010 року на ім'я ОСОБА_1. Землевпорядна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, не обліковується на зберіганні у управлінні Держкомзему у Бориспільському районі Київської області.
Управлінням Держкомзему у Бориспільському районі Київської області також надано на вимогу Прокуратури копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №693825, виданого ОСОБА_1 28.05.2010, з якої вбачається, що він є власником земельної ділянки площею 2,3438 га на підставі розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 7102 від 12.12.2008.
Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації № 7102 від 12.12.2008 пунктом 1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) громадянам-членам КСП «Вишеньківське»для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області. Пунктом 2 передано власникам земельних часток (паїв) земельні ділянки загальною площею 329,97 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно з додатком.
Так, додатком до розпорядження визначено список громадян-членів КСП «Вишеньківське», яким надаються у власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, у пункті 41 якого зазначений ОСОБА_1, площа земельної ділянки -2,34 га.
На підставі отриманих в ході перевірки звернення Громадської організації №11/10-54 даних Прокуратурою на адресу позивача 25.01.2012 за вих. №464 надіслано лист наступного змісту.
Бориспільською міжрайонною прокуратурою розглянуто Ваше звернення від 26.12.2011 щодо законності отримання державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1
Встановлено, що згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №693825, який 28.05.2010 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка, площею 2,3438 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району.
Вказану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_1 розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) громадянам - членам КСП «Вишеньківське»на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області»№7102 від 12.12.2008.
За фактом законності отримання земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) працівниками Гнідинської сільської ради Бориспільського району Бориспільською міжрайонною прокуратурою проводилась перевірка в порядку ст. 97 КПК України, за результатами якої 25.06.2008 прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи щодо службових осіб КСП «Вишеньківське», Бориспільської районної державної адміністрації, Гнідинської та Вишеньківської сільських рад за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 367 КК України на підставі ст. 6 п. 2 КПК України.
Перевіркою встановлено, що вищевказані особи, в тому числі ОСОБА_1, отримали земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) відповідно до вимог Указів Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки»від 03.12.1999 №1529 та «Про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села та вирішення окремих питань, що виникли в процесі проведення земельної реформи» від 12.04.2000 №584.
Вказаним листом позивачу, також, роз'яснено, що відповідно до ст.ст. 99-1, 236-1 КПК України рішення про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої воно стосується або її представником, прокурору або до суду.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на протиправній бездіяльності Прокуратури у зв'язку з тим, що при проведенні перевірки за зверненням Громадської організації від 26.12.2011 № 11/10-54 Прокуратура не з'ясувала питання щодо отримання ОСОБА_1 земельної частки (паю) на підставі саме розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 03.09.2004 № 720.
Представник відповідача зауважив, що при направленні вимоги до управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області з'ясовувалось питання щодо власника та підстави набуття права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3220881300:03:004:0225, на який і містилось посилання у зверненні Громадської організації від 26.12.2011 № 11/10-54.
Згідно з наявною в матеріалах справи копією реєстру відправленої простої кореспонденції від 25.01.2012 лист Прокуратури від 25.01.2012 за №464 надіслано позивачу 25.01.2012, тобто до закінчення місячного терміну, визначеного законодавством для розгляду звернень.
Судом встановлено, що наведена в листі Прокуратури від 25.01.2012 за №464 інформація підтверджується наявною в матеріалах справи копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.06.2008, якою в порушені кримінальної справи щодо службових осіб КСП «Вишеньківське», Бориспільської районної державної адміністрації, Гнідинської та Вишеньківської сільської рад за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 367 КК України, відмовлено у зв'язку з відсутністю їх діях складу злочинів.
Зі змісту вищевказаної постанови про відмову в порушені кримінальної справи вбачається, що при перевірці досліджувалась законність виділення, зокрема, ОСОБА_1 земельної ділянки (пай) під час проведення розпаювання земель КСП «Вишеньківське».
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги положення норм чинного процесуального законодавства щодо строків звернення до суду з адміністративним позовом, суд дійшов висновку, що в даній справі предметом доказування є правомірність дій Прокуратури під час розгляду звернення позивача від 26.12.2011 №11/10-54.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів є Закон України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян».
Відповідно до статті 1 даного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян»під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Згідно із статтею 5 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян»звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Судом встановлено, що Громадська організація в інтересах громадянина ОСОБА_2 подала до Прокуратури звернення від 26.12.2011, яке відповідачем отримано 03.01.2012. У даному листі позивачем викладено аргументи, які, на його думку, свідчать про порушення вимог чинного законодавства.
Статтею 20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян»визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як зазначалось вище, вважаючи, що розгляд звернення Громадської організації потребує додаткового вивчення, відповідачем 11.01.2012 на адресу управління Держкомзему у Бориспільському районі направлено вимогу за вих. №163 про надання інформації.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що термін розгляду звернення Громадської організації від 26.12.2011 №11/10-54 відповідно до положень Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян»становить 1 місяць від дня його надходження. Тобто, відповідач повинен був надати вмотивовану відповідь на звернення позивача до 04.02.2012. В той же час, Громадська організація звернувся до суду з даним позовом 20.01.2012, тоді як відповідачем надано відповідь 25.01.2012, тобто у строк, встановлений чинним законодавством.
Стосовно розгляду відповідачем звернень Громадської організації за 2009 рік, то суд звертає увагу, що дане питання до предмету спору не належить, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Щодо посилання позивача на протиправну бездіяльність Прокуратури під час розгляду звернення Громадської організації за листом від 26.12.2011 № 11/10-54, суд зазначає наступне.
Згідно статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 121 Конституції України та статтею 5 Закону України «Про прокуратуру»визначені функції прокуратури, до яких належать, зокрема: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про прокуратуру», предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.
Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Із аналізу наведених норм вбачається, що на прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.
Компетенція прокурора в частині розгляду заяв і скарг визначена статті 12 Закону України «Про прокуратуру», якою встановлено, що прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про прокуратуру»Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і цим Законом.
Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Таким чином, із наведених норм чинного законодавства вбачається, що отримавши звернення Громадської організації від 26.12.2011, Прокуратура могла представляти інтереси громадянина ОСОБА_2 в суді, за наявності належних на те підстав. В той же час, суду не надано жодних належних доказів того, що права чи законні інтереси вказаної особи були порушені. В свою чергу, посилання представника позивача на те, що, можливо, надана громадянину ОСОБА_1 земельна ділянка площею 2,3438 га могла б належати саме громадянину ОСОБА_2 не є належним доказом у даній справі.
Крім того, надаючи юридичну оцінку діям Прокуратури щодо розгляду звернення позивача від 26.12.2011 №11/10-54, суд звертає увагу на таке.
Згідно з положеннями статті 20 Закону України «Про прокуратуру» відповідач на виконання своїх функцій має право, зокрема, вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення; вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз; викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону тощо.
Водночас, при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, зокрема, опротестувати акти виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб; вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень; порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій; давати приписи про усунення очевидних порушень закону; вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли; звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
Таким чином, всі вище перелічені заходи є правом Прокуратури під час розгляду звернення позивача, а не його обов'язком.
В той же час, в ході розгляду справи та вивчення наявних у ній матеріалів судом встановлено, що відповідачем неодноразово перевірялися факти та обставини, викладені позивачем у зверненні від 26.12.2011 №11/10-54, в результаті чого відповідно до положень статті 97 КПК України прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яку у встановленому законодавством порядку не оскаржено та не скасовано.
Так, згідно з пунктом 11 частини 1 статті 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю, якщо про відмову в порушенні справи по тому ж факту є нескасована постанова органу дізнання, слідчого, прокурора.
Відповідно до статті 99-1 постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві, а якщо таку постанову винесено прокурором - вищестоящому прокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови.
Постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому статтею 236-1 цього Кодексу.
Як встановлено з матеріалів справи, оскільки стосовно фактів отримання у приватну власність громадянином ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,3438 га та законності дій службових осіб Бориспільської районної державної адміністрації Київської області проводились неодноразово перевірки, зокрема, відповідачем, за їх результатами в рамках статті 97 КПК України прийнято нескасоване рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, то посилання позивача на протиправну бездіяльність Прокуратури у сфері нагляду за додержанням Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області земельного законодавства є безпідставним.
До повноважень місцевого адміністративного суду не входить надання правової оцінки постанові про відмову в порушенні кримінальної справи.
Водночас, судом встановлено, що відповідно до положень Законів України «Про звернення громадян»та «Про прокуратуру»відповідач направив вимогу про надання інформації до управління Держкомзему у Бориспільському районі, розглянув звернення у відведений на те строк та надав вмотивовану відповідь позивачу, роз'яснивши при цьому порядок її оскарження.
Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частина 2 статті 72 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність позивачем фактів порушення Прокуратурою норм чинного законодавства, доведеність відповідачем правомірності власних дій, як суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправною бездіяльність Прокуратури у сфері нагляду за додержанням Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області земельного законодавства.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Спиридонова В.О.
Повний текст постанови складено 17 квітня 2012 року.