"09" квітня 2012 р. Справа № 5023/7190/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.
при секретарі Казаковій О.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - не з'явився
третя особа - не з'явився
представник ВДВС - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1158 Х/3-9 ) на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.03.12 у справі № 5023/7190/11 за матеріалами головного державного виконавця ВДВС ХМУЮ Саніна І.С. про обмеження права виїзду за межи України в процессі виконання рішення по справі № 5023/7190/11
за позовом ФОП ОСОБА_3
до ФОП ОСОБА_4
третя особа, - Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу ОСОБА_5, м. Харків
про стягнення 252 500,00 грн.
21.12.2011р. до господарського суду Харківської області надійшло подання головного державного виконавця ВДВС ХМУЮ Саніна І.С. про обмеження права для виїзду за межі України, в якому він просив суд тимчасово обмежити боржника - ФОП ОСОБА_4 у праві виїзду за межі України, для забезпечення виконання рішення суду, посилаючись на пункт 2 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" та на статтю 217 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2012р. у справі №5023/7190/11 /суддя Інте Т.В./ в задоволені подання відмовлено, з посиланням на ст. 33 Конституції України, ст. 313 ЦК України, а також на те, що господарське-процесуальне законодавство не містить такої норми, яка дозволяє судді обмежити громадянина у праві виїзду за межі України; що питання щодо такого обмеження вирішується судом, а наявність в особи невиконаних обов'язань, покладених на неї судовим рішенням, може стати підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, та не є обов"язковим заходом для забезпечення виконання рішення суду, який повинен вживатися судами.
Стягувач з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її прийнятою з порушенням норм процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та провадження у справі припинити, посилаючись на непідвідомчість зазначеного спору господарському суду.
Боржник в судове засідання не з'явився, надав клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, в зв'язку з неможливістю прийняття участі в судовому засіданні.
Представник стягувача проти задоволення клопотання про відкладення розгляду скарги заперечує.
Колегія суддів вважає, що нез'явлення представника боржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, в зв'язку з чим підстави для відкладення розгляду скарги відсутні.
Третя особа просить розглядати скаргу без її участі.
Судова колегія, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали встановила, що господарським судом розглянуто подання головного державного виконавця ВДВС ХМУЮ Саніна І.С. про обмеження права для виїзду за межі України боржника - ФОП ОСОБА_4 та відмовлено в його задоволенні.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.
Статтями 1 та 12 Господарського процесуального кодексу України або іншими нормами діючого законодавства не передбачено повноваження господарського суду щодо прийняття та розгляду звернень (подання) Державної виконавчої служби про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичних осіб-підприємців, які були стороною у господарських справах, з метою забезпечення виконання наказів господарського суду.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що господарське-процесуальне законодавство не містить такої норми права, яка дозволяє судді обмежити громадянина у праві виїзду за межі України, але безпідставно розглянув подання по суті та відмовив у його задоволенні.
Відповідно до ст. 3771 Цивільного процесуального кодексу України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Отже, подання про обмеження боржника у праві виїзду за межі України повинно розглядатися місцевим судом в порядку цивільного судочинства, та зазначений спір не підвідомчий господарському суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Отже, суд першої інстанції встановивши, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах повинен був відмовити в прийнятті подання або припинити провадження по розгляду подання.
Таким чином, висновки викладені в ухвалі господарського суду не відповідають нормам процесуального права, керуючись ст.ст. 80, 101-106 ГПК України колегія суддів
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 13.03.2012 р. по справі №5023/7190/11 скасувати.
Провадження у справі за поданням ВДВС про обмеження права виїзду за межи України припинити.
Стягнути з ФОП ОСОБА_4 ( 61129, АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ФОП ОСОБА_3 ( 61089, АДРЕСА_2 індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 536,50 грн. судового збору.
Наказ доручити надати господарському суду Харківської області.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Суддя Пушай В.І.
Суддя Плужник О.В.
Повний текст постанови підписаний 13.04.2012 р.