01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.04.2012 № 05-5-71/1495
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Корсакової Г.В.
Тарасенко К.В.
при секретарі судового засідання Марченко Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року
у справі № 05-5-71/1495 (суддя - Нечай О.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 9 219, 97 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: не з'явилися,
16.03.2012 року Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 9 219, 97 грн. заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року у справі № 05-5-71/1495 позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п.6 ст.63 ГПК України.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що до позовної заяви не додано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки доданий до позовної заяви опис вкладення до цінного листа від 06.03.2012 року не може вважатися належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, так як не містить інформації щодо надсилання відповідачу всіх доданих до позовної заяви документів.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач, Публічне акціонерне товариство «Київенерго», через господарський суд міста Києва 02.04.2012 року подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва та направити справу № 05-5-71/1495 для розгляду до господарського суду міста Києва.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що ним було дотримано вимоги 54 та 57 ГПК України щодо форми, змісту та додатків до позовної заяви, тому судом першої інстанції неправомірно повернуто позовну заяву на підставі п.6 ст.63 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2014 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено розгляд справи у складі колегії суддів: головуюча суддя - Жук Г.А., судді: Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л. на 24.04.2012 року.
Розпорядженням секретаря палати Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 року № 01-23/3/1 склад колегії змінено у зв'язку із зайнятістю судді Яковлєва М.Л. в іншому судовому процесі.
Представники сторін у справі своїх представників в судове засідання не направили, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм процесуального права при винесені оскаржуваної судової ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Порядок повернення судом позовної заяви без розгляду регламентується статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, яка містить вичерпний перелік підстав, які тягнуть за собою повернення позовної заяви. Зокрема пунктом 6 названої статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не додано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року у справі № 05-5-71/1495 позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п.6 ст.63 ГПК України.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що до позовної заяви не додано доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки доданий до позовної заяви опис вкладення до цінного листа від 06.03.2012 року не може вважатись належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, так як не містить інформації щодо надсилання відповідачу всіх доданих до позовної заяви документів.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що подання позову провадиться за загальними правилами подання позовів, тобто за правилами, встановленими приписами статей 54 -57 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 статті 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
З пункту 2 частини 1 статті 57 ГПК України вбачається, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Крім того, до матеріалів позовної заяви додано копію фіскального чеку від 06.03.2012 року № 1672 (а.с.17), який було видано відділенням поштового зв'язку, який підтверджує відправлення групи з двох цінних листів, які були направлено 06.03.2012 року.
Як вбачається із копії фіскального чеку від 06.03.2012 року № 1672 та списку цінних листів, інформація, зазначена в них щодо кількості цінних листів, їх ваги та вартості відправлення в повному обсязі співпадає.
Пунктом 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. У разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» визначено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів. Доданий до апеляційної скарги реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути й засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру. Якщо ж у господарського суду з тих чи інших причин виникнуть сумніви у достовірності копії поштового реєстру або витягу з нього, він не позбавлений права і можливості у порядку підготовки до розгляду справи або у процесі її розгляду витребувати у скаржника не подані ним раніше касовий чек (розрахункову квитанцію), оригінал реєстру поштових відправлень з відбитком поштового штемпеля, за необхідності - відповідну довідку підприємства зв'язку тощо. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення апеляційної скарги, оскільки законодавством не передбачено обов'язкового оформлення відправником такого опису (за винятком випадків, зазначених у пункті 60 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270), і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви без розгляду, оскільки стаття 63 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік випадків, у яких суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Крім того, у разі наявності сумнівів неналежності та допустимості доказів, наданих сторонами, суд має право як під час підготовки справи до розгляду, так і під час її розгляду по суті вчинити дії щодо встановлення певних обставин, а саме: витребувати оригінали документів, провести огляд доказів, зобов'язати сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи їх посадових осіб виконати відповідні дії, надати відомості тощо.
З огляду на вищевикладене, наданий позивачем опис вкладення до цінного листа від 06.03.2012 року та копія фіскального чеку від 06.03.2012 року № 1672, а також список цінних листів можуть вважатись належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів у розумінні ст. 57 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом міста Києва ухвалу від 19.03.2012 року № 05-5-71/1495 про повернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» прийнято з неправильним застосуванням п. 6 ст. 63 ГПК України.
Таким чином, ухвала господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року прийнята з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню на підставі ст. 104 ГПК.
За даних обставин, оскаржувана ухвала господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року у справі № 05-5-71/1495 про повернення без розгляду позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, є незаконною та необґрунтованою, підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до господарського суду міста Києва.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 106, ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року у справі № 05-5-71/1495 - задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 19.03.2012 року у справі № 05-5-71/1495 про повернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» - скасувати.
3. Справу № 05-5-71/1495 направити для розгляду до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя Жук Г.А.
Судді Корсакова Г.В.
Тарасенко К.В.