Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309
Іменем України
24.04.2012Справа №5002-22/795-2012
за позовом - ПАТ «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6
до - 1. Військової частини А - 1743, м. Сімферополь, вул. Калініна, 4
2. Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополя, м. Сімферополь, вул. Павленко, 6
про стягнення 9176,84 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - ОСОБА_2, представник, дов від 03.01.2012
від відповідачів - не з'явились
Позивач - ПАТ «Крименерго» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідачів - Військової частини А - 1743, Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополя, просить суд стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополя 9176,84 грн. вартості електричної енергії у зв'язку з перевищенням договірної величини споживання.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, 24.04.2012 до суду надійшло клопотання Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополя про відкладення розгляду даної справи у зв'язку зі знаходженням юрисконсульта у відрядженні в м. Севастополь.
Але, суд відхиляє вказане клопотання відповідача, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи з огляду на наступне.
Пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Отже, суд звертає увагу на те, що відповідач не обмежений у можливості доручення представництва інтересів підприємства іншій компетентній особі шляхом оформлення відповідної довіреності.
Крім того, під час розгляду справи відповідачі не надали суду відзивів на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.
Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
Згідно Договору № 1465 від 14.11.2005 про постачання електричної енергії, укладеного між позивачем та Військовою частиною А 1743, останній, будучи споживачем електричної енергії, зобов'язався щомісяця, і своєчасно проводити розрахунки за електроенергію, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами договору і додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.
Відповідно до умов п. 2 Договору сторони взяли на себе зобов'язання керуватися Законом України «Про електроенергетику» № 575/97-ВР від 16.10.1997, Правилами користування електричною енергією, а також іншими нормативними актами, що регламентують питання користування електричною енергією.
Згідно додаткової угоди від 26.01.2006 до договору про постачання електричної енергії № 1465 від 14.11.2005, укладеного між ВАТ «Крименерго» (Постачальник), військовий частиною А - 1743 (Споживач) і Квартирно - експлуатаційним відділом м. Сімферополя (Платник), Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Платник, як розпорядник коштів, оплачує Постачальнику за Споживача її вартість і здійснює інші платежі (2-кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини споживання і потужності, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами про порушення ПКЕЕ) згідно з умовами цього Договору та додатками до договору, які є його невід'ємними частинами.
Так, відповідно до п.4.4 ПКЕЕ, пункту 6 додатка 4.2. до договору споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою про коригування договірної величини споживання електроенергії, після чого постачальник електричної енергії протягом п'яти робочих днів з дня отримання заяви розглядає його.
Відповідно до підпункту 2 п. 10.2. ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також оплачувати інші платежі, згідно умов договору та розрахунків, виставлених на підставі актів про порушення ПКЕЕ та умов договору.
Відповідно до Додатку № 1 до договору № 1465 від 14.11.2005, який є невід'ємною частиною договору, сумарна договірна величина споживання електроенергії по площам вимірювання по вул. Калініна, 4 в м. Сімферополь на розрахунковий період травня 2011 року, була встановлена в обсязі 79000 кВт/год.
Так, фактична сумарна витрата електричної енергії за вказаний розрахунковий період склала 90141 кВт/год. Таким чином, за розрахунковий період - травень 2011 року, відповідачем була допущена перевитрата договірної величини споживання електроенергії в обсязі 11141 кВт/год на суму 9176,84 грн.
Договором про постачання електричної енергії № 1465 від 14.11.2005, п. 6 Додатку № 4.2. до договору, передбачений обов'язок споживача оплачувати перевитрату договірної величини споживання електроенергії (п. 4.2.2), з внесеними додатковою угодою змінами (п. 4.2.2).
Про наявну заборгованість з перевищення договірної величини споживання електроенергії відповідач був повідомлений 05.05.2011 шляхом отримання рахунку на оплату перевищення ліміту споживання, акту про перевищення граничної величини споживання, про що у відповідних документах є підпис представника відповідача.
Більш того, слід зауважити, що доводи відповідача, про те, що при визначенні перевищення лімітів споживання повинні використовуватися величини на початок розрахункового періоду, а ні на його кінець, є необґрунтованими.
Пунктом 2 додатку № 4.2 до договору № 1465, а.с. 28, розрахунковою датою (день, коли споживач надає Акт про об'єми переданою споживачеві (спожитою споживачем) електричної енергії) встановлено 5 число кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 5 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Відповідно до пункту 6 додатку № 4.2 до договору № 1465 перевищення договірної величини споживання електроенергії визначається під час підведення підсумків на підставі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електроенергії або акту прийому-передачі електроенергії.
Згідно з пунктом 6.14 ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.
Отже, при визначенні перевищення лімітів споживання, використовуються дані на кінець розрахункового періоду, тобто станом на 5 число наступного місяця.
Вказана позиція відображена в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.03.2012 у справі № 5002-33/4399-2011.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 9176,84 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, в частині вимог, заявлених до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополя; в задоволенні вимог до Військової частини А - 1743 суд вважає за необхідне відмовити.
Сплата судового збору покладається на відповідача, в порядку ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополя (м. Сімферополь, вул. Павленко, 6, рахунок № 35215009000144 в ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 08220238) на користь ПАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 9176,84 грн. вартості електричної енергії, нарахованої у зв'язку з перевищенням договірної величини споживання.
3. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу м. Сімферополя (м. Сімферополь, вул. Павленко, 6, рахунок № 35215009000144 в ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 08220238) на користь ПАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260073013142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 1609,50 грн. судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. В задоволенні позовних вимог до Військової частини А - 1743 - відмовити.
Повне рішення складено 24.04.2012.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.