Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301
Іменем України
17.04.2012Справа №5002-16/315-2012
за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український Міжнародний банк» ( 83001, м.Донецьк, вул. Університетська, 2а)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Голандський дім» ( 95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16)
про стягнення 1 331 165,29 грн.
Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус
Представники:
Від позивача - ОСОБА_5, довіреність постійна № 3462 від 05.09.2011 р.
Від відповідача - Хабоша Г.В., генеральний директор, ОСОБА_7 довіреність №83 від 17.04.2012р.
Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Перший український Міжнародний банк» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Голандський дім», в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 106-09/КР-SEL від 29.12.2009р. в загальному розмірі 1 331 165,29 грн., у тому числі суму основного боргу у розмірі 825 000,00 грн., суму відсотків за користування кредитом у розмірі 369 818,95 грн., суму пені за порушення строків виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 136 346,34 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 106-09/КР-SEL від 29.12.2009р. щодо повернення кредитних коштів відповідно до графіку, сплати процентів.
Позивач у судовому засіданні 17.04.2012 р. як і раніш підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. Надав суду відповідь на звернення відповідача щодо внесення змін у кредитний договір № 106-09/КР-SEL від 29.12.2009р., з тексту якої вбачається, що Банк не погоджується з наданим графіком розстрочення сплати заборгованості за кредитним договором та відсотків за користування кредитом. Суд залучив надану відповідь Банку за вих. №23/469/119 від 11.04.2012р. до матеріалів справи.
Відповідач у судовому засіданні 17.04.2012 р. не надав письмового відзиву на позовну заяву, не прийняв участі у звірці розрахунків з позивачем, проте надав суду докази звернення до позивача з пропозицією про внесення змін у кредитний договір № 106-09/КР-SEL від 29.12.2009р. та копії договору застави, іпотечного договору та виконавчого напису. Судом залучені вказані документи до матеріалів справи.
У судовому засіданні 17.04.2012р. була оголошена перерва.
17.04.2012р. судове засідання продовжено за участю тих же представників сторін.
Представник позивача у судовому засіданні після перерви надав суду письмове пояснення щодо наданих додаткових документів представниками відповідача, у якому вказував, що за спірним кредитним договором з метою забезпечення взятих на себе зобов'язань між позивачем та відповідачем були укладені договір застави товарів в обороті від 29.12.2009р. та договір іпотеки нежитлових приміщень від 29.12.2009р. У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань Банк набув право звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі чого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу - ОСОБА_8 14.11.2011р. був вчинений виконавчий напис на договір на звернення стягнення по договору іпотеки, який у подальшому був пред'явлений до виконання до Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим. Однак, як вказує представник позивача, виконавчий напис до теперішнього часу не виконаний.
Представник відповідача у судовому засіданні після перерви вказував, що у разі задоволення позовних вимог у даній справі відбудеться подвійне стягнення заборгованості за кредитним договором, а відтак просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України та строк розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України продовжувався.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши представлені докази, суд
29 грудня 2009р. між Публічним акціонерним товариством «Перший український Міжнародний банк» в особі Відділення №1 в м. Сімферополі (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голандський дім» (Позичальник) був укладений кредитний договір № 106-09/КР-SEL (а.с. 18-25), згідно з п. 1.1 якого Банк зобов'язувався зобовязувся надати Позичальнику кредит у розмірі 1 017 239,06 грн., а Позичальник зобов'язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити Плату за кредит та повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку та строку обумовлені цім Договором.
Одніми з умов надання кредиту стало укладення між Банком та Позичальником угод про забезпечення - договору іпотеки нежилих приміщень, загальною площею 227,4 кв.юм. та договору застави товарів в обороті заставною вартістю 3 977 617,55 грн., в забезпечення виконання Боргових зобов'язань за цим Договором ( п. 3.1.4 та п. 3.1.5 Договору).
Відповідно до п.4.1 Договору надання Кредиту відбувається за цільовим призначенням, обумовленим цим Договором, шляхом сплати із Позичкового рахунку розрахункових документів Позичальника або шляхом перерахування кредитних коштів із Позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку, з наступним виконанням розрахункових документів Позичальника.
Згідно з п. 4.3 Договору датою надання Кредиту вважається дата списання коштів з Позичкового рахунку Позичальника.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Кредит в повному обсязі не пізніше "27" червня 2011р. відповідно до наведеного в договорі графіку.
Відповідно до п. 7.1, 7.2.1-7.2.4 за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку відповідну плату в і умовах, обумовлених нижче, а саме: Проценти за користування Кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі 28,0 % (д процентів) річних (із розрахунку 365 (триста шістдесят п'ять) днів на рік). Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший Банківський день після 24 (двадцять четвертого) числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення Кредиту, а початком - дата надання Кредиту та; Банківський день після 24 (двадцять четвертого) числа (з його урахуванням). Проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування Кредитом. Нараховані проценти повинні сплачуватися Позичальником щомісячно не пізніше Банківського дня, наступного за 24 (двадцять четвертим) числом кожного місяця.
Так у п. 7.2.5 ( в редакції додаткової угоди №1 від 26.01.2010р.) у випадку невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) зобов'язань/умов, встановлених п.п. 10.3.6.1., п.п. 10.3.6.2., г_л. 10.3.6.4. та п.п. 10.3.6.6. цього Договору, починаючи з першого дня такого невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання зобов'язань/умов, проценти за користування Кредитом збільшуються на 2,0 % (два) процента річних за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання, і будуть нараховуватись Банком за такою процентною ставкою до тієї дати, коли зазначені зобов'язання/умови будуть виконані/дотримані належним чином/настануть.
У випадку невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання з будь-яких підстав (в т.ч. форс-мажорного характеру) зобов'язань/умов, встановлених п.п. 10.3.6.5. цього договору, починаючи з першого дня такого невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання зобов'язань/умов, проценти за користування Кредитом збільшується на 3,0 % (три) проценти річних за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання/ненастання/недотримання і будуть нараховуватись Банком за такою підвищеною ставкою до тієї дати, коли зазначені зобов'язання/умови будуть виконані/дотримані належним чином/настануть.
Положення цього пункту мають поновлювальний характер і можуть застосовуватися протягом всього строку дії цього Договору.
Підвищення розміру процентної ставки у випадках, передбачених цим пунктом, відбувається сумарно, тобто у випадку невиконання чи неналежного виконання декількох або усіх разом умов, передбачених п.п. 10.3.6.1., п.п. 10.3.6.2., п.п. 3.6.4., п.п. 10.3.6.5. та п.п. 10.3.6.6. цього Договору, розрахунок кожного наступного збільшення процентної ставки здійснюється Банком на вже попередньо збільшений розмір процентної ставки.» (т.1 а.с. 26)
Якщо будь-який строк платежу за цим Договором випадає на небанківський день, то такий стр переноситься на перший наступний банківський день. ( п. 9.4 Договору)
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до моменту виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань згідно цього Договору в повному обсязі. (п. 14.5 Договору).
Сторони не надали суду доказів змін умов та розірвання договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку.
Позивачем було направлено на адресу відповідача повідомлення про дострокове повернення кредиту за вих. №23/645/119 від 23.06.2011р. (т.1 а.с. 28), яке було отримане відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженої особи в повідомленні про вручення поштового відправлення. (т.1 а.с. 29).
Однак, протягом встановленого Банком строку відповідач отримані кредитні кошти, нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції не повернув, що й стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариства «Перший український Міжнародний банк» до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № 106-09/КР-SEL від 29.12.2009р.
Таким чином, між сторонами виник спір пов'язаний з порушенням відповідних умов кредитного договору з боку відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої обов'язки за кредитним договором та перерахував на поточний рахунок Позичальника 1 017 239,06 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1010252258 від 29.12.2009р. (т.1 а.с. 27).
За період з 25.01.2010р. по 20.08.2010р. відповідачем погашена заборгованість у розмірі 192 239,06 грн.. про що свідчить виписка операцій та обертів по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Голандський дім» (т.1 а.с 17)
Таким чином сума боргу за кредитним договором № 106-09/КР-SEL від 29.12.2009р. склала 825 000,00 грн.
В силу ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути Кредит в повному обсязі не пізніше "27" червня 2011р. відповідно до наведеного графіку.
Порушенням зобов'язання, за змістом ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Під час розгляду даної справи встановлено і це не заперечувалось відповідачем, що ним не виконувались зобов'язання в частині сплати процентів та повернення частин наданого кредиту відповідно до встановленого графіку у визначений договором строк, з урахуванням договорів про внесення до нього змін.
Підтвердженням наявності заборгованості з кредитного договору в сумі 825 000,00 грн. з боку відповідача є також спрямована на адресу Банку пропозиція про внесення змін до умов договору (т.1 а.с. 101-104).
Відповідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу Україїни позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Виходячи з положень вищенаведених норм, у позичальника, який не виконав в установлений договором строк зобов'язання щодо повернення частини позики (кредиту), не виникає нового зобов'язання, а лише змінюється строк виконання зобов'язання з повернення кредиту.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Отже, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 825 000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та засновані на нормах діючого законодавства.
Також є мотивованими вимоги позивача в частині стягнення процентів, нарахованих за період користування кредитними коштами у сумі 369 818,95 грн., оскільки встановлено, що він порушив взяті на себе зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитом у встановлені п.7.1, 7.2.1-7.2.4 договору строк та розмірі. Що також, не спростовано відповідачем шляхом подання відповідних доказів.
Згідно частини 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з умов п. 7.1, 7.2.1-7.2.4, та п. 7.2.5 ( в редакції додаткової угоди №1 від 26.01.2010р.) за період користування кредитними коштами нараховані проценти у розмірі 383 775,02 грн., а сплачено відповідачем лише 13 956,07 грн.. Таким чином не сплаченою залишилась заборгованість у розмірі 369 818,95 грн.
Перевіривши розрахунок позивача (а.с. 14) в частині нарахування процентів за користування кредитом, суд встановив правільність їх обчислення, а відтак вимоги Публічного акціонерного товариства «Перший український Міжнародний банк» в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у сумі 369 818,95 грн. також підлягають задоволенню.
Відповідач у судових засіданнях погоджувався з тим, що за ним числиться заборгованість по сплаті кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, однак вказував, що у разі задоволення позовних вимог у даній справі відбудеться подвійне стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки за спірним кредитним договором з метою забезпечення взятих на себе зобов'язань між позивачем та відповідачем були укладені договір застави товарів в обороті від 29.12.2009р. та договір іпотеки нежитлових приміщень від 29.12.2009р.
Однак, суд не може погодитись з висновками відповідача у зв'язку з наступним.
На підставі п. 3.1.4 та п. 3.1.5 Договору, 29.12.2009р. між Банком та Позичальником були укладені договір застави товарів в обороті від 29.12.2009р. та договір іпотеки нежитлових приміщень від 29.12.2009р. ( т.1 а.с.107-136).
У зв'язку з невиконанням взятих на себе зобов'язань Банк набув право звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі чого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу - ОСОБА_8 14.11.2011р. був вчинений виконавчий напис на договір на звернення стягнення по договору іпотеки (т.1 а.с. 136), який наданий відповідачем. Згідно письмових пояснень позивача даний напис був пред'явлений до виконання до Київського ВДВС Сімферопольського МУЮ АР Крим. Однак, як вказує представник позивача, виконавчий напис до теперішнього часу не виконаний.
Так, підстави припинення зобов'язань визначені у главі 50 ЦК України. Зокрема, ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Вчинення нотаріусом виконавчих написів про звернення стягнення на передане в іпотеку майно, не позбавляє позивача його права на судовий захист та можливості звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Отже, наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником свого зобовязання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин між сторонами.
Тобто саме по собі вчинення виконавчого напису, виконання якого не здійснено вчасно, не припиняє зобовязальних правовідносин між сторонами договору і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання відсотків за користування кредитом і пені за несвоєчасну сплату кредиту.
Судом, також врахована правова позиція Верховного суду України, яка викладена в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин від 01.12.2011р.
На вказані обставини звертав свою увагу і позивач у письмових поясненнях.
Отже, такі доводи відповідача є хибними і відповідні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи умови кредитного договору та вимоги закону, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення неповернутих кредитних коштів у розмірі 825 000,00 грн. грн. та відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 369 818,95 грн., оскільки відповідачем порушені умови договору щодо своєчасного повернення кредитних коштів.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно статті 549 Цивільного кодексу України під неустойкою розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської" діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому, згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до пунктів 12.1 та 12.3 Договору у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань Банк має право нараховувати, а Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банка пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен леї прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням Боргового зобов'язання за весь час прострочення.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на порушення відповідних зобов'язань відповідачем та наявність у нього заборгованості по пені за порушення строків повернення основної суми кредиту та оплати відсотків за користування кредитом.
Перевіривши розрахунки пені за порушення строків повернення основної суми кредиту та за прострочення сплати процентів за його користування, судом встановлено, що позивачем не враховані положення п. 6 ст. 232 ГПК України, у зв'язку з чим допущені певні помилки при здійсненні вказаних розрахунків. (т.1 а.с. 15).
Так, позивач просить стягнути пеню за порушення строків повернення основної суми кредиту у розмірі 102 570,54 грн. за період з 18.02.2011р. по 18.01.2012р. та пеню з оплати відсотків за користування кредитом в сумі 33 775,80 грн. за період з 18.02.2011 по 18.01.2012р.
Суд не погоджується з твердженнями позивача щодо незастосування положень п. 6 ст 232 Господарського кодексу України, оскільки відповідно до вимог вказаної статті нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Зокрема, в кредитному договорі № 106-09/КР-SEL від 29.12.2009р. відсутні положення про незастосування сторонами норм Господарського кодексу України.
Тобто, нарахування штрафних санкцій триває протягом шести місяців (183 дня), тоді як позивач нараховує суму пені більш встановленого строку.
Таким чином, з урахуванням положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України, суд задовольняє позовні вимоги в частині нарахування пені частково, а саме: за порушення строків повернення основної суми кредиту у загальному розмірі 64 112,67 грн. та пені з оплати відсотків за користування кредитом в сумі 22712,96 грн.
В частині стягнення пені у сумі 49 520,71грн. слід відмовити.
При цьому, суд не застосовує положення ст. 258 ЦК України, оскільки відповідач не заявляв клопотання про наслідки спливу строків позовної давності до прийняття рішення господарським судом Автономної Республіки Крим у порядку ч. 3 ст. 267 ЦК України.
Так, ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідач такого клопотання про застосування позовної давності до прийняття рішення не заявляв. Крім того, відповідач не був позбавлений права звернутись до суду з відповідною заявою у будь-який час до прийняття рішення по справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. по справі №35/5005/8720/2011р. та від 22.02.2012р. по справі №5021/1875/2011.
За таких обставин, дослідивши та оцінивши в матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, діюче законодавство, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Голандський дім» на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український Міжнародний банк» слід стягнути: 1 281 644,58 грн., з яких 825 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 369 818,95 грн. процентів за користування кредитом, пеню за порушення строків повернення основної суми кредиту та оплати відсотків за користування кредитом у загальній сумі 86 825,63 грн.
При цьому, суд також приймає до уваги що відповідач не надав своїх обґрунтованих заперечень по заявленому позову та доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 1 281 644,58 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.
Також, з відповідача на користь позивача варто стягнути також судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
17.04.2012 у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голандський дім» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, МФО 308092, п/р 2600263 відкритий у відділенні №1 в м. Сімферополі філії ПУМБ в м. Севастополі) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український Міжнародний банк» (83001, м.Донецьк, вул. Університетська, 2а, ідентифікаційний код 14282829) 1 281 644,58 грн., з яких 825 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 369 818,95 грн. - процентів за користування кредитом, заборгованість за нарахованою пенею за порушення строків виконання зобов'язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у загальній сумі 86 825,63 грн., а також 25 632,89грн. судового збору.
3. В іншій частині позову щодо стягнення пені у сумі 49 520,71грн. - відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Білоус М.О.
Повне рішення складено 23.04.2012 р.