"25" квітня 2012 р. Справа № 17/5007/31/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоДунаєвської Н.Г.
суддів :Мележик Н.І., Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича"
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 23.01.2012
та рішеннягосподарського суду Житомирської області від 08.12.2011
за заявою ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир"
про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Житомирської області від 07.06.2011
у справі№ 17/5007/31/11
за позовомВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича"
доПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир" (надалі - Банк); ЗАТ "Маслозавод "Прилуки"
проприпинення господарський правовідносин та усунення перешкод у здійсненні права власності
за участю представників:
від позивача- не з'явилися
від відповідача-1- Радзевіл А.В.
від відповідача-2- не з'явилися
У квітні 2011 року ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича" звернулося до господарського суду з позовом до Банку та ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" про визнання недійсним Договору поруки № 33 від 15.04.2008 укладеного між сторонами.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.06.2011 замінено першого відповідача -Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир" його правонаступником ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир". Позов задоволено. Визнано недійсним Договір поруки № 33 від 15.04.2008, укладений між Банком, ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича" та ЗАТ "Маслозавод "Прилуки".
09.08.2011 до господарського суду Житомирської області надійшла заява Банку про перегляд судом рішення господарського суду Житомирської області від 07.06.2011 за нововиявленими обставинами.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.12.2011 (суддя Шніт А.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 (судді:Коломис В.В., Огороднік К.М., Тимошенко О.М.), зазначену заяву Банку задоволено. Прийнято нове рішення. Замінено першого відповідача -Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Житомир" його правонаступником ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Житомир". В задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а рішення господарського суду Житомирської області від 07.06.2011 залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача-1, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 15.04.2008 між Банком та ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" (Позичальник) укладено кредитний договір № 30, згідно умов якого банк зобов'язався надати Позичальнику кредит в сумі 13 500 000 грн., за умови наявності власних вільних кредитних ресурсів, на умовах, встановлених цим Договором, а позичальник, в свою чергу, зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти і комісійні винагороди, встановлені цим Договором.
В подальшому, 31.07.2008 між сторонами було укладено Договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору та 27.11.2008 - Договір № 2 про внесення змін до кредитного договору, які є його невід'ємними частинами.
З метою забезпечення виконання ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" своїх зобов'язань за Кредитним договором, 15.04.2008 між Банком, ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича" (Поручитель) та ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" (Позичальник) укладено Договір поруки № 33, згідно умов якого Поручитель, відповідно до умов цього Договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором по сплаті Кредитору заборгованості по наданому кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, комісій, неустойки (штрафу, пені), збитків, завданий Кредиторові, зобов'язується виконати зобов'язання по сплаті вказаних вище і несплачених Позичальником сум Кредитору. У випадку невиконання або прострочення виконання Позичальником зобов'язань, що виливають із Кредитного договору, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і Позичальник.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 13.07.2010 у справі №11/40-Д позов ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" до Банку, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ВАТ "Галіївський маслозавод ім.В.Ф.Мазуркевича", задоволено частково. Визнано недійсним Кредитний договір № 30 від 15.04.2008, Договір від 31.07.2008 про внесення змін № 1 до кредитного договору та Договір від 27.11.2008 про внесення змін № 2 до кредитного договору. Визнано недійними правочини щодо забезпечення Кредитного договору № 30 від 15.04.2008, а саме: - іпотечний договір із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.04.2008 № ь2903 та № 2904/61; договір застави від 15.04.2008 № 2906; договір застави від 15.04.2008 № 2907; договір застави майнових прав № 32 від 15.04.2008; договір від 27.05.2008 про внесення змін до договору застави майнових прав № 32 від 15.04.2008; договір застави майнових прав № 63 від 31.07.08; договір застави майнових прав № 64 від 31.07.2008; договір застави № 65 від 31.07.2008. В іншій частині позову провадження у справі припинено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.09.2010 у справі №11/40-Д пункт 5 резолютивної частини рішення господарського суду Житомирської області від 13.07.2010 змінено та викладено в наступній редакції: "Визнано недійними правочини щодо забезпечення кредитного договору № 30 від 15.04.2008 укладеного між Банком та ЗАТ "Маслозавод "Прилуки", а саме: п.п. 1.1.1 іпотечного договору із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя від 15.04.2008 № 2903; п.п. 1.1.1 договору застави від 15.04.2008 № 2906; п.п. 1.1.1 договору застави від 15.04.2008 № 2907; договір застави майнових прав № 32 від 15.04.2008 в частині забезпечення кредитного договору № 30 від 15.04.2008; договір від 27.05.2008 про внесення змін до договору застави майнових прав № 32 від 15.04.2008 в частині забезпечення кредитного договору № 30 від 15.04.2008; договір застави майнових прав № 63 від 31.07.2008 в частині забезпечення кредитного договору № 30 від 15.04.2008; договір застави майнових прав № 64 від 31.07.2008 в частині забезпечення кредитного договору № 30 від 15.04.2008; договір застави № 65 від 31.07.2008 в частині забезпечення кредитного договору № 30 від 15.04.2008." В решті рішення залишено без змін.
Рішення господарського суду Житомирської області від 07.06.2011 у справі № 17/5007/31/11 про визнання недійсним Договору поруки № 33 від 15.04.2008, суд мотивував фактами, встановленими рішенням та постановою господарських судів першої та апеляційної інстанції у справі № 11/40-Д, якими визнано недійсним Кредитний договір № 30 від 15.04.2008 та з посиланням на ст. 548 ЦК України, відповідно до якої недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2011 постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 30.09.2010 та рішення господарського суду Житомирської області від 13.07.2010 у справі № 11/40-Д скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Житомирської області від 25.08.2011, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2011, в позові ЗАТ "Маслозавод "Прилуки" до Банку про визнання Кредитного договору № 30 від 15.04.2008 - відмовлено.
Звертаючись із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, Банк посилався на скасування рішення господарського суду Житомирської області від 13.07.2010 у справі № 11/40-Д, яке було покладено в основу рішення господарського суду Житомирської області від 07.06.2011 у даній справі та стало підставою для визнання спірного Договору поруки недійсним.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.
До нововиявлених обставин можуть бути віднесені матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є їх наявність на час розгляду справи та те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
Суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що при розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку із скасуванням рішення, вироку, ухвали, постанови суду по іншій справі або постанови іншого органу необхідно мати на увазі, що скасування такого акта може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтовував дане судове рішення цим актом чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про те, що прийняття господарським судом Житомирської області рішення від 25.08.2011 у справі № 11/40-Д, яке залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2011, є істотною обставиною, що не була відома заявнику на час розгляду справи по суті, а тому є нововиявленою обставиною.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Встановивши, що Кредитний договір № 30 від 15.04.2008, як основне зобов'язання, та Договори про внесення змін до нього є дійсними, а також те, що обставини, які стали підставою для звернення ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича" до суду з позовом про визнання Договору поруки № 33 від 15.04.2008 недійсним відсутні, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд дійшли правомірних та обґрунтованих висновків про відмову в позові.
Окрім того, ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича" в касаційній скарзі стверджує, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів було порушено п. 1 ч. 6 ст. 113 ГПК України, оскільки заява Банку про перегляд рішення за нововиявленими обставинами була подана після встановленого ч. 1 ст. 113 ГПК України місячного строку без клопотання про поновлення такого строку.
Дані доводи скаржника не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на настпуне.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.
При визначенні початку перебігу і закінчення процесуального строку слід керуватися приписами ст. ст. 50, 51 ГПК України. У разі пропуску зазначеного процесуального строку його може бути відновлено з урахуванням поважності причин пропуску на підставі ст. 53 ГПК України.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Таким чином, вирішуючи питання про відновлення пропущеного процесуального строку, суд, керуючись ст. 43 ГПК України, оцінюючи доводи заявника за своїм внутрішнім переконанням, користується наданим йому ст. 53 вказаного Кодексу правом відновити, у разі визнання поважності причин пропуску, такий строк.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч. ч.1, 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Чинний ГПК України не надає суду касаційної інстанції повноважень надавати оцінку тим доводам судів попередніх інстанцій, якими вони керувалися вирішуючи питання про відновлення пропущених процесуальних строків.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги, з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових рішень колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
Касаційну скаргу ВАТ "Галіївський маслозавод ім. В.Ф. Мазуркевича" залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.01.2012 та рішення господарського суду Житомирської області від 08.12.2011 у справі № 17/5007/31/11 залишити без змін.
Головуючий, суддя Н. Дунаєвська
С у д д і Н. Мележик
О. Подоляк