"17" квітня 2012 р. Справа № 44/474-б-46/501-б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. (головуючого),
Катеринчук Л.Й. (доповідача),
Коробенка Г.П.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4
на постанову та ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 02.11.2011року господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року, якою відмовлено ОСОБА_4 у визнанні кредитором ТОВ "Сантанна"
у справі господарського суду№ 44/474-б-46/501-б міста Києва
за заявоюТОВ "Сантанна"
провизнання банкрутом
розпорядник майнаШкляр О.С.
у судовому засіданні взяли участь представники :
скаржникОСОБА_4
від боржника:не з'явився
в провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа про банкрутство ТОВ "Сантанна" (далі -боржника), порушена ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2009 року за заявою боржника за загальною процедурою відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі - Закону).
Справа на стадії затвердження реєстру вимог кредиторів слухалась судами неодноразово. Так, постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2010 року було скасовано ухвалу попереднього засідання від 15.03.2010 року за касаційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" та Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України, справу передано на новий судовий розгляд до господарського суду міста Києва у попередньому судовому засіданні в іншому складі суду (том 4, а.с. 109-115).
При новому розгляді справи, окремою ухвалою господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року, прийнятою в день затвердження реєстру вимог кредиторів, відмовлено ОСОБА_4 у визнанні кредитором ТОВ "Сантанна", мотивуючи відсутністю між заявницею та боржником договірних зобов'язань, згідно яких боржник повинен виплатити заявниці певну грошову суму (том 19, а.с. 39-42).
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ОСОБА_4 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції про відмову у визнанні її кредитором боржника, одночасно заявивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2011 року зазначену апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду через відсутність доказів направлення копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі, а зокрема, конкурсним кредиторам, чиї вимоги визнано та включено до реєстру вимог кредиторів (том 20, а.с. 239-240).
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2011 року ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2011 року скасовано, справу передано до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного розгляду за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року (том 21, а.с 143-146).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 року скасовано ухвалу господарського суд міста Києва від 28.02.2011 року, якою було відмовлено ОСОБА_6 у визнанні кредитором ТОВ "Сантанна" на суму 153855,80 грн., визнано грошові вимоги ОСОБА_6 до ТОВ "Сантанна" у сумі 153855,80 грн. та зобов'язано розпорядника майна боржника включити до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу задоволення; скасовано ухвалу господарського суд міста Києва від 28.02.2011 року, якою було відмовлено ОСОБА_7 у визнанні кредитором ТОВ "Сантанна" на суму 650000,00 грн., визнано грошові вимоги ОСОБА_7 до ТОВ "Сантанна" у сумі 650000,00 грн. та зобов'язано розпорядника майна боржника включити до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу задоволення; ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року, якою було відмовлено ОСОБА_8 у визнанні кредитором ТОВ "Сантанна" залишено без змін (том 21, а.с 172-178).
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011 року в частині результатів перегляду ухвали господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року, якою їй відмовлено у визнанні кредитором ТОВ "Сантанна", просила скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким визнати ОСОБА_4 кредитором ТОВ "Сантанна" на суму 2356320грн., аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 2, 9, 11, 12, 17 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", статей 331, 623 Цивільного Кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, вислухавши кредитора ОСОБА_4, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Згідно з частиною 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
За приписами статті 1 Закону конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Частиною 15 статті 11 Закону, в редакції на момент здійснення публікації про порушення справи про банкрутство боржника, передбачено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.
Отже, кредитори мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника, якщо зобов'язання за своєю правовою природою були майновими, виникло до моменту порушення провадження у справі про банкрутство, цивільним законодавством або договором передбачалась можливість його зміни та вираження у грошовій формі.
Згідно з частиною 1 статті 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Скасовуючи ухвалу попереднього засідання господарського суду в даній справі від 15.03.2010року Вищий господарський суд України у постанові від 29.09.2010року зазначив про необхідність дослідження судами при новому розгляді грошових вимог кредиторів боржника обставин виникнення договірних зобов'язань між ТОВ "САНТАННА", як забудовника ряду житлових будинків у місті Києві, та ЗАТ "Фінансова компанія "Сантанна", яке діяло як управитель коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.2003року №987-ІУ та Правил Фонду фінансування будівництва, затверджених рішенням Правління Управителя від 05.08.2004року.
Відповідно до статей 1029, 1033, 1038, 1043 Цивільного кодексу України управління майном є правочином, згідно якого одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача). Законом або договором можуть бути передбачені обмеження права довірчої власності управителя. Управитель, вчиняючи фактичні та юридичні дії, пов'язані з управлінням майном, зобов'язаний повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна. У правочинах щодо майна, переданого в управління, які вчиняються у письмовій формі, вказується про те, що вони вчинені управителем. У разі відсутності такої вказівки управитель зобов'язується перед третіми особами особисто. Управитель несе субсидіарну відповідальність за боргами, що виникли у зв'язку із здійсненням ним управління, якщо вартості майна, переданого в управління, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до статей 6, 9, 10 Закону №987-ІУ, в редакції, чинній на момент укладення ОСОБА_4 з ЗАТ "Фінансова компанія "Сантанна" Договору про участь у фонді фінансування будівництва №016/7-2005 від 01.07.2005р., об'єкт управління майном знаходиться в довірчій власності управителя; управитель є довірчим власником отриманого ним в управління майна; управитель здійснює управління майном відповідно до Правил фонду та договору управління майном. Управитель укладає із забудовником угоду, за якою замовляє забудовнику збудувати об'єкт будівництва, ввести його в експлуатацію та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду у встановлені в угоді строки та на умовах, визначених цим Законом та Правилами фонду. Управитель укладає з забудовником угоду за умови забезпечення забудовником виконання своїх зобов'язань з додержанням вимог статті 10 цього Закону. Обов'язковою умовою укладання угоди між управителем фонду та забудовником має бути укладання забудовником з визначеним управителем страховиком договорів обов'язкового страхування, зокрема, відповідальності перед третіми особами - установниками фонду при проведенні будівельно-монтажних робіт від ризиків порушення термінів будівництва та завдання моральної і матеріальної шкоди третім особам внаслідок неякісного виконання будівельно-монтажних робіт - на користь установників фонду. Обов'язковою умовою укладення угоди між управителем фонду та забудовником має бути забезпечення виконання зобов'язань забудовника встановленням іпотеки. Предметом іпотеки за іпотечним договором є майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва. Іпотечний договір має бути укладений у письмовій формі та нотаріально посвідчений. В угоді має бути передбачене зобов'язання забудовника уступити управителю майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, у разі виникнення обумовленого цією угодою ризику невиконання забудовником своїх зобов'язань перед управителем. Одночасно з укладенням угоди забудовник та управитель укладають: договір уступки майнових прав на нерухомість, яка є об'єктом будівництва, з відкладальними умовами; договір доручення з відкладальними умовами, за яким управителю у разі порушення забудовником умов угоди доручається виконувати функції забудовника, у тому числі шляхом передоручення цих функцій іншим особам. При цьому забудовник на час дії угоди має право надавати безвідкличну довіреність управителю на право делегування третім особам функцій забудовника у разі порушення останнім умов угоди з управителем. У разі виявлення управителем визначеного угодою ризику порушення забудовником умов угоди договір уступки заставленого майнового права набирає чинності і забудовник повинен передати управителю фонду майно та майнові права на нерухомість, яка є об'єктом будівництва. У разі невиконання забудовником умов угоди управитель має право звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 12 Закону №987-УІ Правила ФФБ є публічною пропозицією для вступу до фонду особи, яка бажає стати довірителем цього фонду, на підставі визнання цих Правил. Правила фонду мають передбачати обмеження права довірчої власності управителя ФФБ, встановлені установником управління майном в договорі управління майном. Такі обмеження обумовлюють зобов'язання управителя ФФБ забезпечити можливість: реалізації довірителями, які виконали свої зобов'язання перед управителем щодо внесення коштів до ФФБ, їх прав на отримання у власність закріплених за ними об'єктів інвестування; повернення довірителям на їх вимогу коштів, наданих ними в управління управителю, на умовах договору управління майном.
Отже, зобов'язання забудовника, управителя фонду фінансування будівництвом та довірителя такого фонду виникають не тільки внаслідок укладення сторонами певних цивільно-правових угод (договору про організацію будівництва між управителем фонду та забудовником, договору про участь у фонді фінансування будівництва), але й внаслідок затвердження управителем Правил Фонду фінансування будівництва, згідно рішенням Правління Управителя від 05.08.2004року та безпосередньо з норм Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.2003року №987-ІУ в редакції, чинній на момент укладення договору про участь у фонді фінансування будівництва .
Статтею 13 Закону № 987-УІ передбачено, що управитель ФФБ несе відповідальність за дотримання обмежень довірчої власності управителем ФФБ та забудовником; за письмовою заявою довірителя виступає в інтересах довірителів позивачем у разі невиконання забудовником своїх зобов'язань щодо строків спорудження і якості об'єктів будівництва та передачі довірителям у власність об'єктів інвестування.
Отже, законодавець не обмежує інвестора (довірителя за договором управління майном) у способах захисту його майнових прав та інтересів виключно передорученням захисту майнових прав довірчому управителю. Інвестор (довіритель) вправі самостійно обрати спосіб захисту своїх майнових прав шляхом подання особистих вимог чи доручення ведення своїх справ управителю фонду.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 06.11.2009pоку, з дотриманням передбаченого статтею 14 Закону строку для подання грошових вимог кредиторів, шляхом надіслання поштового відправлення, до суду першої інстанції звернулась кредитор ОСОБА_4 з такими вимогами:
- включити до реєстру вимог кредиторів банкрута ТОВ "Сантанна" з вимогами про визнання права на майнові права на квартиру №124 на 19-му поверсі секції "А" багатоквартирного будинку №4-6 по вул. Драгомирова у місті Києві, загальною площею 98,18 кв.м., вартістю 2 356 320,00 грн.;
- включити грошові вимоги про визнання майнових прав на вказану квартиру до 1-ї черги реєстру вимог кредиторів.
Судом першої інстанції встановлено, що офіційна публікація про порушення справи про банкрутство здійснена боржником в газеті "Голос України" №189 від 08.10.2009року (том 2, а.с. 13).
Судами встановлено, що 01.07.2005р. ОСОБА_4, як довірителем фонду фінансування будівництва, укладено з ЗАТ "Фінансова компанія "Сантанна", як управителем фонду фінансування будівництва виду "А", створеного згідно з Законом № 987-ІУ та Правил Фонду, затверджених рішенням правління Фонду від 05.08.2004року, Договір про участь у фонді фінансування будівництва № 016/7-2005 згідно якого Довірителем передаються Управителю до фонду фінансування будівництва грошові кошти в сумі 564289,55грн. для подальшого здійснення Управителем розпорядження такими коштами з метою фінансування об"єкту будівництва - двокімнатної квартири № 124 на 19 поверсі секції "А" житлового будинку № 4-б по вул. Драгомирова у місті Києві, забудовником якого є ТОВ "Сантана".
Також судами встановлено, що 06.07.2005року ОСОБА_4 оплачено 564289,55грн. ЗАТ "Фінансовій компанії "Сантанна" згідно Договору про участь у фонді фінансування будівництва №016/7-2005 від 01.07.2005р., а Свідоцтвом до зазначеного договору підтверджується закріплення за ОСОБА_4 98,8 кв. метрів в конкретному об"єкті інвестування -квартирі №124 по вул Драгомірова 4-б, секція "А" у місті Києві (том 3 -копії матеріалів справи, а.с. 143-147).
Суди дійшли висновків, що управитель фонду фінансування будівництвом (ЗАТ "Фінансова компанія "Сантанна") набув прав довірчої власності на грошові кошти ОСОБА_4 для подальшого розпорядження ними з метою фінансування об'єкту будівництва згідно укладеного із забудовником (боржником у справі) договору про організацію будівництва та затверджених управителем Правил фонду фінансування будівництвом та норм Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.2003року №987-ІУ.
Разом з тим, суди не врахували того, що відповідно до статті 19 Закону №987-ІУ, після сплати повної вартості об'єкту інвестування, отримання відповідного свідоцтва про закріплення за нею конкретного об'єкту інвестування, ОСОБА_4 набуває прав на оформлення за нею права власності на об'єкт інвестування безпосередньо забудовником, а відповідно до статті 20 Закону №987-ІУ у разі дострокового припинення управління майном забудовник, на вимогу управителя ФФБ виду А, зобов'язаний у визначений Правилами ФФБ строк перерахувати на рахунок ФФБ кошти для подальшої виплати довірителю.
Отже, зазначеною нормою права передбачається виникнення грошових зобов'язань забудовника перед довірителем фонду фінансування будівництвом незалежно від того, що такі грошові кошти перераховуються довірителю через його довірчого управителя.
Також управитель фонду фінансування будівництвом, зобов'язаний укласти договір застави майна забудовника для забезпечення майнових прав довірителів відповідно до статті 10 Закону №987-ІУ.
Відмовляючи у визнанні грошових вимог ОСОБА_4, як довірителя фонду фінансування будівництва, який уклав договір про організацію будівництва з боржником, як забудовником, суди зазначених норм Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.2003року №987-ІУ не врахували, не дослідили Правил Фонду, затверджених рішенням органу управління ЗАТ "ФК "Сантанна" від 05.08.2004року, не дослідили укладення між забудовником (боржником) та ЗАТ "ФК "Сантанна" договору іпотеки майна (майнових прав) на забезпечення прав довірителів, зокрема ОСОБА_4 згідно статті 10 Закону №987-ІУ, що має значення для визначення черговості задоволення грошових вимог у випадку встановлення обставин їх забезпечення заставою (іпотекою). Також судами не досліджено обставин укладення забудовником (боржником) договору страхування відповідно до статті 10Закону №987-ІУ та можливої виплати страхового відшкодування ОСОБА_4 згідно спірного договору про інвестування в будівництво, що могло б мати наслідком припинення її прав вимоги грошових коштів до забудовника (боржника).
За таких обставин висновки судів про відсутність зобов'язань боржника (забудовника ТОВ "Сантанна") перед кредитором ОСОБА_4 є передчасними, а судові рішення про відмову ОСОБА_4 у визнанні грошових вимог до боржника прийняті з порушенням зазначених вище норм права.
З огляду на встановлене, судові рішення у справі в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_4 слід скасувати, справу № 44/474-б-46/501-б направити на новий судовий розгляд до господарського суду міста Києва.
При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, дослідити обставини забезпечення грошових вимог заявниці ОСОБА_4 заставою майнових прав на квартиру №124 на 19-му поверсі секції "А" багатоквартирного будинку №4-6 по вул. Драгомирова у місті Києві, загальною площею 98,18 кв.м., здійснених управителем фонду фінансування будівництвом ФК "Сантанна", дослідити обставини укладення забудовником (боржником) договору страхування відповідно до статті 10 Закону № 987-ІУ та можливої виплати страхового відшкодування ОСОБА_4 та із застосуванням положень Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", Правил фонду фінансування будівництвом, затверджених Фінансовою компанією "Сантанна", договору про організацію будівництва між управителем фонду (ЗАТ "Фінансовою компанією "Сантанна") та забудовником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантанна") дійти висновку про можливість визнання грошових вимог інвестора (довірителя фонду) ОСОБА_4 та черговість зазначених вимог у реєстрі вимог кредиторів боржника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 -11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2011року скасувати в частині розгляду грошових вимог ОСОБА_4, ухвалу господарського суду міста Києва від 28.02.2011 року, якою відмовлено ОСОБА_4 у визнанні кредитором ТОВ "Сантанна", скасувати.
Справу № 44/474-б-46/501-б направити на новий судовий розгляд грошових вимог ОСОБА_4 до господарського суду міста Києва.
Головуючий Н. Ткаченко
Судді Л. Катеринчук
Г. Коробенко