"24" квітня 2012 р. Справа № 11/17-2947-2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
Одеської міської ради
на постановувід 14.02.2012 р. Одеського апеляційного господарського суду
у справі№11/17-2947-2011 господарського суду Одеської області
за позовомТОВ "Фірма"Магелан"
доОдеської міської ради
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради; 2. Управління Держкомзему у м. Одеса; 3. ОСОБА_4; 4. ОСОБА_5
провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
третьої особи 1: не з'явився;
третьої особи 2: не з'явився;
третьої особи 3: не з'явився;
третьої особи 4: не з'явився;
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.2011 р. (судді С. Власова, К. Погребна, С. Желєзна), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 р. (судді Л. Бойко, Т. Величко С. Таран), позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.06.2007р. задоволено. Рішення судів мотивовані невідповідністю договору вимогам діючого законодавства.
Доповідач -Цвігун В.Л.
Одеська міська рада?відповідач у справі в касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові рішення та повернути справу на новий розгляд. Вважає, що висновки суддів не відповідають дійсним обставинам справи. Рішення судів по яким спірні земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_1 та НОМЕР_1 скасовані в апеляційній інстанції і направлені на новий розгляд за виключною підсудністю до Київського районного суду м. Одеси. Спірні земельні ділянки вибули з комунальної власності територіальної громади м. Одеси, представницьким органом якої є Одеська міська рада, не з її волі. Суди не взяли до уваги той факт, що міською радою вживаються всі можливі заходи з метою повернення незаконно вибулої земельної ділянки. До компетенції ради не належать повноваження присвоєння та перевірки кадастрових номерів земельних ділянок. При наявності дублювання кадастрового номеру ДП "Центр державного земельного кадастру" повинен був відмовити в державній реєстрації договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3. Суди залишили поза увагою той факт, що позивач отримав землю в оренду по договору від 26.06.2007 р. на 50 років і в тому числі для будівництва терміном на 1 рік, але орендар будівництво не розпочав, не завершив його до 26.06.2008 р., що є порушенням з його боку умов договору. При цьому позивач вказав в позовній заяві що ОСОБА_5 почав користуватися земельною ділянкою лише 01.03.2010 р. Судом також не застосований строк позовної давності.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне. 26.06.2007 р. між позивачем та Одеською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки площею 1091 кв. м. (під проїздами, проходами, площадками-627 кв. м., під земельними посадками 464 кв. м.), яка розташована за адресою: АДРЕСА_3.
Земельна ділянка вільна від забудови.
Згідно умов договору земельна ділянка передається в оренду товариству для будівництва, експлуатації та обслуговування лікувального центру строком на 50 років (в тому числі для будівництва терміном на 1 рік).
Згідно листа від 10.05.2011р. №08-08/8566 Одеської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", пл. 0,1091 га наданий кадастровий номер 5110136900:44:003:0078.
Земельна ділянка, яка була надана позивачу в оренду в 2007 році, вже знаходилася з 2006 р. у власності ОСОБА_4 (державний акт на право власності ЯГ №945052 від 16.11.2006 р. на 0,0614 га за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:44:003:0095) та ОСОБА_7 (державний акт на право власності на 614 кв. м., кадастровий номер 5110136900:44:003:0094).
18.01.2008р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір дарування вищевказаної земельної ділянки, пл. 0,0614 га кадастровий номер 5110136900:44:003:0095, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. На підставі цього договору ОСОБА_5 виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку, пл. 0,0614 га ПЖ 3300508 для обслуговування жилого будинку, господарських будівель (зареєстрований 06.11.2008р. за №010850501522 в Книзі записів реєстрації державних актів).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси по справі №2-7290 від 24.12.2009 р. визнано право спільної часткової власності за гр. ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 на земельній ділянці в АДРЕСА_1, АДРЕСА_2
Земельна ділянка, яка з 2006 року належала ОСОБА_7 в розмірі 614 кв. м. та знаходиться в АДРЕСА_2, в подальшому теж перейшла ОСОБА_8
Земельна ділянка, пл.0,1091 га кадастровий номер 5110636900:44:003:0078, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, яка надана в оренду ТОВ "Фірма "МАГЕЛАН", повністю входить до складу земельних ділянок із кадастровими номерами 5110136900:44:003:0094 та 5110136900:44:003:0095, які розташовані по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2; які з 2006р. належали на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_7, а в теперішній час право власності на них за судовим рішенням перейшло іншим особам, чиї права оскаржуються Одеською міською радою.
Доводи відповідача про те, що спірні земельні ділянки вибули з власності територіальної громади м. Одеси не з її волі, але за рішеннями судів, які в подальшому частково були скасовані, а частково продовжують оскаржуватись, суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги, оскільки дійшли висновку, що позивач у справі отримав в оренду земельну ділянку, яка на час укладення оскаржуваного договору належала на праві власності іншим особам.
З огляду на встановлені обставини справи колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього кодексу. Якщо одна із сторін заперечує дійсність правочину на підставах встановлених законами, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Суди попередніх інстанцій встановили, що міська рада надала позивачу в оренду земельну ділянку що знаходиться у власності приватних осіб. Зокрема, на момент укладення оспорюваного договору від 26.06.2007 р., спірна земельна ділянка перебувала у власності громадянки ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №945052 від 16.11.2006 р., що також підтверджено листом Одеської регіональної філії ДП "Центр державного кадастру" №08-08/8566 від 10.05.2011 р. та індексно-кадастровим планом земельних ділянок згідно якого земельна ділянка площею 0,1091 га, кадастровий номер 5110136900:44:003:0078, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 яка перебуває у тимчасовому користуванні на умовах оренди у ТОВ "ФІРМА "МАГЕЛАН" повністю входить до складу земельних ділянок із кадастровими номерами 5110136900:44:003:0094 та 5110136900:44:003:0095, які розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2. за рішенням Малиновського районного суду міста Одеси було визнано за ОСОБА_7
За наявності таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки від 26.06.2007 р. не відповідає вимогам п.7 ст.93 Земельного кодексу України та ст.4 Закону України "Про оренду землі" де зазначено, що орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Судами встановлено, що міська рада не мала права на укладення спірного договору оренди земельної ділянки, яка знаходилась у власності іншої особи.
Скаржник у касаційній скарзі не зазначив, які норми матеріального права неправильно застосували попередні судові інстанції. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди міської ради з обставинами та висновками що викладені в оскаржуваних нею судових рішеннях. Натомість, касаційний суд не має повноважень додатково досліджувати обставини справи і надавати їм іншу оцінку ( ст. 1117 ГПК України).
Відповідно до постанови Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 р. рішення повинно містити вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Разом з тим рішення не повинно мати зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі. У даному випадку значення має встановлений факт, що на час укладення договору оренди земельної ділянки, остання не знаходилась у власності орендодавця.
Що стосується доводів про незастосування судами строку позовної давності. Відповідно до ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Така заява в матеріалах справи відсутня.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що справа розглянута судами відповідно встановленим обставинам справи з правильним застосуванням норм матеріального права і підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України ,? Вищий господарський суд України, ?
Касаційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення. Рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2011 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 у справі №11/17-2947-2011 -без змін.
Головуючий, суддяВ. Овечкін
Судді:Є. Чернов
В. Цвігун