"23" квітня 2012 р. Справа № 5020-1171/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -суддіКапацин Н.В. -доповідача у справі
суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2012
у справі № 5020-1171/2011
господарського судуміста Севастополя
за позовомМіністерства оборони України
до Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець"
за участюВійськового прокурора Військово-Морських Сил України
простягнення штрафних санкцій у розмірі 475 359,89 грн.
за участю представників від:
позивача ОСОБА_4 (довір. від 26.12.2011р.)
відповідача не з"явився
прокуратурине з"явився
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.10.2011р. у справі № 5020-1171/2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 відмовлено у задоволенні позову Міністерства оборони України (Позивач) до Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (Відповідач) про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання ремонтних робіт згідно контракту на суму 475 359,89 грн.
Залишаючи без задоволення позовні вимоги Міністерства оборони України, суди попередніх інстанцій вказали на відсутність вини Відповідача за несвоєчасне виконання умов договору.
Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Міністерство оборони України звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду міста Севастополя від 24.10.2011р., постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2012р. у справі № 5020-1171/2011 та стягнути з Відповідача на користь Позивача штрафні санкції на суму 475 359,89 грн.
В касаційній скарзі заявник вказує на те, що статті 509, 526, 629 Цивільного кодексу України, стаття 193 Цивільного кодексу України передбачають, що договір є обов'язковим до виконання, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Зміна строків виконання робіт з Міністерством оборони України не узгоджувалася, Відповідач у визначені договором строки не виконав договірні зобов'язання, а тому має відповідати за порушення термінів виконання робіт шляхом оплати штрафних санкцій.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи 2 листопада 2001року між Міністерством оборони України (Замовник) та Державним підприємством "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" (Виконавець) укладено державний контракт оборонного замовлення на ремонт підводного човна "Запоріжжя" № 14-2001/48-01.
Пунктом 3.1 контракту встановлено термін виконання робіт 12 місяців від дня затвердження акта прийому корабля в ремонт.
Додатковою угодою № 16 від 29.09.2010р. до державного контракту № 14-2001/48-01 від 02.11.2001р. сторони встановили термін завершення швартових випробувань підводного човна "Запоріжжя" до 15.12.2010р., термін завершення ремонту та підписання сторонами приймально-здавального акта до 31.05.2011р.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням і завершенням робіт по ремонту підводного човна "Запоріжжя", відповідно до пункту 8.2 договору Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду міста Севастополя з позовом до ДП "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 0,5 % від вартості невиконаних робіт на суму 2 376 799,45 грн. за кожний день затримки за період з 04.06.2011р. по 15.07.2011р. на суму 475 359,89 грн.
Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 24.10.2011р., з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовлено Міністерству оборони України у стягненні штрафних санкцій з Відповідача за порушення договірних зобов'язань.
При цьому, судами встановлено, що в ході проведення швартових випробувань підводного човна виникли додаткові роботи, не передбачені контрактом, а також роботи пов'язані з необхідністю проведення відновлювальних робіт обладнання, відомість додаткових робіт узгоджена з військовою частиною А-0840 і направлена Відповідачеві, про додаткові роботи, які виникли в процесі проведення швартових випробувань підводного човна "Запоріжжя" Відповідачеві повідомило командування Військово-Морських сил України в липні 2011 року.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо неналежного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Суди попередніх інстанцій прийняли до уваги доводи Відповідача і встановити факт відсутності вини Відповідача за невиконання частини робіт у визначений договором термін. Після закінчення терміну виконання робіт представники Позивача повідомляли Відповідача про необхідність виконання додаткових робіт, а тому у термін до 31.05.2011р. Відповідач з поважних причин не міг підписати акт прийому-передачі відремонтованого судна.
Доводи скаржника про те, що Відповідачем не узгоджені інші строки виконання зобов'язань за контрактом, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки нормами Цивільного кодексу України на боржника покладено обов'язок довести відсутність своєї вини у несвоєчасному виконанні зобов'язання, а невнесення змін до договору щодо строку виконання зобов'язання не може розцінюватися як вина боржника за невиконання зобов'язання.
Міністерство оборони ніяким чином не спростувало висновки судів попередніх інстанцій про необхідність проведення, не передбачених умовами договору, додаткових робіт під час ремонту підводного човна "Запоріжжя". Необхідність проведення додаткових робіт виявлена як самим Відповідачем, так і доведено до Відповідача відповідними службами Міністерства оборони України.
Частина 3 статті 509 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добровільності, розумності та справедливості, а стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок сторін виконувати зобов'язання, в тому числі, з урахуванням звичаїв ділового обороту.
Тому, суд не може розцінювати, як протиправну поведінку Державного підприємства "Центральне конструкторське бюро "Чорноморець" по завершенню ремонтних робіт підводного човна "Запоріжжя" для приведення його до повної боєготовності навіть при відсутності згоди Міністерства оброни України на продовження строків завершення цих робіт.
При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що Відповідач звертався до Позивача з пропозицією про зміну строків повернення судна з ремонту.
За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів по даній справі.
Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2012р. у справі № 5020-1171/2011 залишається без змін, а касаційна скарга Міністерства оборони України -без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2012р. у справі № 5020-1171/2011 залишити без змін.
Головуючий - суддя Н.В. Капацин
Судді Ж.О. Бернацька
Д.С. Кривда