"24" квітня 2012 р. Справа № 10/5009/7284/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівПрокопанич Г.К. Євсікова О.О., Попікової О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькі напівфабрикати"
на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.01.2012р.
у справі№10/5009/7284/11 господарського суду Запорізької області
за позовомФермерського господарства "Подоляночка"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькі напівфабрикати"
простягнення суми 51392,55грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізькі напівфабрикати" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.01.2012р. у справі №10/5009/7284/11.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.03.2012р., на підставі пункту 5 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, вказану касаційну скаргу повернуто заявнику без розгляду, оскільки її було подано після закінчення строку, встановленого для подання, без клопотання про поновлення цього строку.
15.03.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізькі напівфабрикати" вдруге звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною б/н від 14.03.2012р. на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.01.2012р. у справі №10/5009/7284/11, в якій містилось клопотання про поновлення пропущеного строку для її подання.
Вказана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Подана позивачем ксерокопія чеку не може бути визнана належним доказом направлення касаційної скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" від 24.10.2011, належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, зокрема оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо. Тобто, додатки до касаційної скарги, як то: платіжні документи, квитанції установ зв'язку, подаються до господарського суду тільки в оригіналі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
Відповідно до частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підпунктом 8 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначення, що ставка судового збору при поданні касаційної скарги на ухвалу суду становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Проте, заявником до касаційної скарги не додано жодних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У пункті 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм з зазначенням конкретних статей та пунктів.
Проте, в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькі напівфабрикати" не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм процесуального права судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали від 06.01.2012р., не вказано, які норми були не застосовані, застосовані неправомірно або порушені судом апеляційної інстанції. Натомість, вона зводиться до викладення обставин справи та цитування норм процесуального законодавства.
Згідно вимог частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Відповідно до частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
На підставі наведеного, керуючись статтею 86, п.3, п.4, п.6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізькі напівфабрикати" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.01.2012р. у справі №10/5009/7284/11 повернути скаржнику без розгляду.
2.Справу №10/5009/7284/11 направити до господарського суду Запорізької області.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді: О.О. Євсіков
О.В. Попікова