"24" квітня 2012 р. Справа № 5010/1265/2011-14/66
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу Івано-Франківської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, м. Івано-Франківськ (далі -Лабораторія),
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2011 та
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2011
зі справи № 5010/1265/2011-14/66
за позовом Лабораторії
до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Івано-Франківськ (далі -відділення АМК),
про визнання недійсним рішення та
за зустрічним позовом відділення АМК
до Лабораторії
про стягнення 17 000 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
Лабораторії - не з'яв.,
відділення АМК -Гладкої В.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
Лабораторія звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 14.04.2011 № 33 у справі № 12/ІІ-2011 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі -рішення № 33).
Відділення АМК подало зустрічний позов про стягнення з Лабораторії 17 000 грн. штрафу, накладеного рішенням № 33.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2011 (суддя Булка В.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2011 (колегія суддів у складі Галушко Н.А. -головучий, судді Краєвська М.В., Орищин Г.В.), у задоволенні позову Лабораторії відмовлено, зустрічний позов задоволено. Судові рішення мотивовано законністю та обґрунтованістю рішення № 33.
У касаційній скарзі Лабораторія просить Вищий господарський суд України зазначені рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Лабораторія надіслала клопотання та телеграму про відкладення розгляду касаційної скарги у справі, посилаючись на неможливість явки в судове засідання її представника.
Суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання з огляду на те, що: сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином завчасно повідомлено про час і місце розгляду скарги; згідно з приписами названого Кодексу участь представників сторін у судовому засіданні касаційної інстанції не є обов'язковою, а матеріали даної справи містять достатній для розгляду касаційної скарги обсяг відомостей і без участі представника Лабораторії.
Перевіривши на підставі встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відділення АМК, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Господарськими судами у справі встановлено, що:
- згідно з рішенням № 33:
визнано, що Лабораторія на досліджуваному ринку надання послуг з лабораторних досліджень з видачею експертного висновку протягом 2009-2010 років займала монопольне становище з часткою відповідно 42, 6 % та 43, 3 %;
дії Лабораторії, що полягали в установленні протягом 2009-2010 років на досліджуваному ринку економічно необґрунтованих тарифів на послуги з лабораторних досліджень з видачею експертного висновку, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі -Закон) у вигляді встановленні таких цін реалізації послуг, які неможливо встановити за умов значної конкуренції на ринку;
за вказане порушення на Лабораторію накладено 17 000 грн. штрафу та зобов'язано розробити економічно обгрунтовані тарифи;
- у мотивувальній частині рішення № 33 зазначено таке:
протягом періоду з 31.07.2008 до 02.02.2010 Лабораторія застосовувала тарифи на платні послуги з лабораторних досліджень, затверджені наказом директора Лабораторії № 122;
на порушення Механізму формування тарифів за ветеринарні роботи і послуги, затвердженого наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 19.02.1996 № 51 (далі -Наказ від 19.02.1996 № 51), Лабораторія під час формування тарифів здійснила розрахунок накладних витрат, включивши до фактичних витрат, які розподіляються пропорційно заробітній платі з нарахуваннями, вартість матеріалів і обладнання у тому числі вартість медикаментів, що призвело до встановлення економічно необґрунтованих цін на лабораторні дослідження.
у розрахунок зазначених тарифів Лабораторією закладено прибуток в розмірі 29, 9 % від собівартості ветеринарних робіт та послуг, який спрямовувався на розширення матеріально-технічної бази.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
У пункті 2 статті 50 Закону зазначено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
16.11.2009 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.2009 № 1167 "Про затвердження Порядку формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини". Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини, які повністю утримуються за рахунок державного бюджету (далі - ветеринарні послуги).
Попередні судові інстанції у даному спорі не дослідили порядок застосування положень згаданої постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2009 № 1167, зокрема, щодо визначеного в рішенні № 33 ринку послуг.
Крім того, в досліджених попередніми судовими інстанціями матеріалах справи наявний поданий відповідачем на обгрунтування своєї правової позиції в даному спорі акт Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області від 12.08.2010, складений за результатами позапланової перевірки Лабораторії щодо порядку формування та застосування тарифів на платні ветеринарні послуги за період 03.08.2009-12.08.2010 (тобто частково у той же час, за який позивача притягнуто до відповідальності), за змістом якого порушень вимог чинного законодавства не встановлено. Ні місцевий, ані апеляційний господарські суди відповідних доводів Лабораторії не спростували та не усунули протиріч між змістом рішення № 33 та цього акта. У тому числі на порушення наведених приписів Закону не з'ясували, чи містить рішення № 33 фактичні дані, які доводили б не лише порушення вимог законодавства, але й те, як саме це порушення вплинуло на встановлення цін на досліджуваному ринку.
За таких обставин у Вищого господарського суду України відсутні підстави для висновку про обґрунтованість оскаржуваних судових актів, оскільки їх прийнято на порушенням вимог статті 43 ГПК України, тобто без повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору.
Відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Отже, справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Івано-Франківської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини задовольнити.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 22.07.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.11.2011 зі справи № 5010/1265/2011-14/66 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суддя В. Харченко