"24" квітня 2012 р. Справа № 5028/13/139/2011
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. -головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго", м. Чернігів (далі -ПАТ "Чернігівобленерго"),
на рішення господарського суду Чернігівської області від 11.01.2012 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2012
зі справи № 5028/13/139/2011
за позовом ПАТ "Чернігівобленерго"
до Чернігівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Чернігів (далі -відділення АМК),
про визнання недійсним рішення.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ПАТ "Чернігівобленерго"-Ширай К.А.,
відділення АМК -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ПАТ "Чернігівобленерго" звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК від 29.09.2011 № 85-РШ у справі № 02-05/85-2011 про порушення цим товариством законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (далі -рішення № 85-РШ).
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.01.2012 (суддя Фетисова І.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2012 (колегія суддів у складі: суддя Чорна Л.В. -головуючий, судді Буравльов С.І., Тищенко О.В.), у задоволенні позову відмовлено з мотивів законності та обґрунтованості рішення № 85-РШ.
Не погоджуючись з названими судовими рішеннями, ПАТ "Чернігівобленерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що ПАТ "Чернігівобленерго" не займає монопольного становища на досліджуваному в рішенні № 85-РШ ринку, а дії цього товариства щодо відключення споживача від електропостачання не можуть кваліфікуватися як порушення конкурентного законодавства, оскільки вони регламентовані чинним законодавством.
Відділення АМК надіслало клопотання, в якому просить в задоволенні касаційної скарги ПАТ "Чернігівобленерго" відмовити та розглянути її без участі представника відділення АМК.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника ПАТ "Чернігівобленерго", Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Господарськими судами у справі встановлено, що:
- згідно з рішенням № 85-РШ:
ПАТ "Чернігівобленерго" протягом 2010 року та періоду з січня до серпня 2011 року займало монопольне становище на ринку постачання електроенергії за регульованим тарифом в межах власних мереж в Чернігівській області (з часткою 100 %);
дії ПАТ "Чернігівобленерго", які полягали в відключення квартири АДРЕСА_1, в якій проживав гр. ОСОБА_3, від електропостачання, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на досліджуваному ринку, що призвело до ущемлення інтересів споживача, яке було б неможливе за умов існування значної конкуренції на ринку;
за вказане порушення на ПАТ "Чернігівобленерго" накладено 68 000 грн. штрафу;
- у мотивувальній частині рішення № 85-РШ зазначено, що:
розпорядженням голови Чернігівського обласного відділення Антимонопольного комітету України від 15.08.2011 № 37 ПАТ "Чернігівобленерго" за результатами діяльності в 2010 році та з січня до серпня 2011 року визнано монополістом на ринку постачання електроенергії за регульованим тарифом в межах власних електромереж у Чернігівській області;
07.11.2005 ПАТ "Чернігівобленерго" та гр. ОСОБА_3 відповідно до Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (далі -Правила), уклали договір № 4/144 про користування електроенергією (далі -Договір № 4/144);
05.07.2011 ПАТ "Чернігівобленерго" відключило об'єкт споживача (квартиру, в якій мешкав гр. ОСОБА_3) від електропостачання; дане відключення було здійснено в односторонньому порядку всупереч установленому пунктом 35 Правил вичерпному переліку випадків, що надають постачальникові електроенергії таке право; Договір № 4/144 не містить умов, якими енергопостачальнику додатково до встановлених чинним законодавством випадків надавалося б право в односторонньому порядку припинити виконання зобов'язання за названим правочином;
згідно з поясненнями ПАТ "Чернігівобленерго" відключення було здійснено у зв'язку з надходженням листа АТ "Райффазен Банк Аваль" від 01.07.2011 №с26-114-1/5/783 про відключення згаданого житлового приміщення від електропостачання з посиланням на те, що додані до листа документи можуть вважатися доказами права власності банку на дане житло.
Відповідно до частини другої статті 35 Закону України "По захист економічної конкуренції" монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, зловживання монопольним (домінуючим) становищем (пункт 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Пунктом 35 Правил передбачено, що енергопостачальник має право відключити споживача у разі: самовільного підключення до електричної мережі; розкрадання електричної енергії, навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості.
За змістом пункту 3 Правил споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником.
Згідно з частинами першою та другою статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт споживача до електропостачання (пункт 7 Правил).
Приймаючи оскаржувані судові рішення попередні судові інстанції виходили з того, що: зайняття позивачем монопольного (домінуючого) становища на досліджуваному ринку підтверджується розпорядженням голови Чернігівського обласного відділення Антимонопольного комітету України від 15.08.2011 № 37, яке відповідно до вимог конкурентного законодавства є обов'язковим до виконання; ПАТ "Чернігівобленерго", зловживаючи своїм монопольним становищем, протиправно на порушення умов укладеного зі споживачем чинного договору в односторонньому порядку за відсутності визначених законом підстав припинило електропостачання на зазначений в цьому правочині об'єкт споживача.
З огляду на викладене господарські суди дійшли обгрунтованого висновку про те, що в рішенні № 85-РШ дії ПАТ "Чернігівобленерго" правильно кваліфіковано за частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону.
Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.
Отже, підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Чернігівської області від 11.01.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2012 зі справи № 5028/13/139/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" -без задоволення.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суддя В. Харченко