ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
24 березня 2011 року 15:48 № 2а-19434/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватне підприємство "Команія "Автодок"
до Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю.
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 17.12.2010 року № 0000882307/0, винесене Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане податкове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки договір, який був укладений з контрагентом виконаний в повному обсязі і є первинним документом, на підставі якого відбувались господарські операції. На підтвердження виконання договору між позивачем та ТОВ «Еліт-Краст»були підписані акти прийому виконаних робіт та здійснено оплату цих робіт. Тому витрати у грошовій формі, понесені позивачем згідно договору, правомірно включені позивачем до валових витрат, що також підтверджується обов'язковим документом податкового обліку -видатковими накладними, рахунок-фактурами, платіжними дорученнями.
В судовому засіданні позивач, не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення валових витрат, а відтак -заниження податку на додану вартість вказував на те, що валові витрати підприємства за перевіряємий період підтверджені документами бухгалтерського та податкового обліку, а тому просив суд позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав. В обґрунтування заперечень проти позовних вимог зазначив, що порушення, виявлені під час перевірки та зафіксовані в акті перевірки є реальними та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, пов'язані з тим, що підприємством було неправомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту суму за нікчемною угодою з ТОВ «Еліт-Краст», в зв'язку з чим наявність у позивача, на думку відповідача, фіктивних первинних документів контрагента, виданих невстановленою особою не є безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.
На підставі вищезазначеного відповідач просив суд у позові відмовити повністю.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва проведена невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства «Компанія «Автодок»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Еліт-Краст», за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено акт від 07.12.2010 року № 988/1-23-70-36482897.
Так, перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту у розмірі 31 122,00 грн. та порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період на суму 43 360,00 грн.
Такий висновок податкового органу зводиться до безтоварності та фіктивності господарських операцій з ТОВ «Еліт-Краст», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.
На підставі вказаного акту та внаслідок виявлених порушень податковим органом прийняте податкове повідомлення -рішення форми «Р»від 17.12.2010 року № 0000882307/0, правомірність, якого є предметом даного спору.
Суд погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, вважає доводи податкового органу доведеними, а податкове повідомлення-рішення правомірним, виходячи з наступного.
Як встановлено перевіркою, між Приватним підприємством «Компанія «Автодок»та ТОВ «Еліт-Краст»було укладено договір поставки запасних частин для автомобілів від 01.10.2009 року № 1/10.
Відповідно до умов договору ТОВ «Еліт-Краст»зобов'язується поставити запасні частини для автомобілів, а Приватне підприємство «Компанія «Автодок»зобов'язується прийняти та оплатити такий товар. Кількість, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна визначаються сторонами у накладних, що є невід'ємною частиною даного договору.
На виконання умов договору підприємством ТОВ «Еліт-Краст»було надано товар, на що виписані податкові накладні.
Сума податку на додану вартість по податкових накладних включена Приватним підприємством «Компанія «Автодок»до складу податкового кредиту у жовтні, листопаді 2009 року, податкові накладні відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди.
Виконання умов договору здійснювалось на підставі рахунків-фактур та підтверджується видатковими накладними. Вартість придбаного товару по контрагенту ТОВ «Еліт-Краст»була віднесена позивачем до складу валових витрат за 4 квартал 2009 року у сумі 173 376,00 грн. Оплта за отриманий товар проводилась позивачем на розрахунковий рахунок ТОВ «Еліт-Краст».
Перевіркою також встановлено, що згідно бази даних АІС «ОР»ТОВ «Еліт-Краст»зареєстроване Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією від 10.04.2009 року. Директором, засновником та головним бухгалтером даного підприємств є ОСОБА_3.
Остання декларація з податку на додану вартість була подана ТОВ «Еліт-Краст»11.02.2010 року за січень 2010 року, а з податку на прибуток11.01.2010 року за 2009 рік.
Згідно розрахунків сум комунального податку підприємства ТОВ «Еліт-Краст»встановлено, що кількісний склад працівників на даному підприємстві становить одна особа.
Позивачем в судовому засіданні зазначено, що запчастини, які поставлялися згідно укладеного договору, привозив менеджер ТОВ «Еліт-Краст», або позивач забирав у офісі ТОВ «Еліт-Краст»особисто на своєму автомобілі.
Проте, суд звертає увагу на те, що, відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, та відсутні трудові ресурси.
Тому, керуючись викладеними, суд погоджується з висновками податкового органу щодо відсутності у ТОВ «Еліт-Краст»матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності
Окрім вищезазначеного, суд звертає увагу на те, з матеріалів даної справи вбачається, що слідчим СВ Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 порушено кримінальну справу № 01-15068, за фактами фіктивного підприємництва та підробки документів, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України.
В ході провадження досудового слідства по вище вказаній кримінальній справі встановлено, що невстановлені особи, з метою зайняття забороненими видами діяльності, а саме конвертації безготівкових коштів у готівку та ухилення від оподаткування створили ряд підприємств, в тому числі ТОВ «Еліт-Краст».
Підтвердженням вищевикладеного також являються пояснення свідка ОСОБА_3, який є єдиним засновником, директором ТОВ «Еліт-Краст», і згідно яких, ОСОБА_3 пояснив, що дане підприємство зареєстрував за грошову винагороду та до його діяльності ніякого відношення не має. Тобто, документи, що стосуються фінансово-господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь-яких осіб.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що відповідальна особа за ведення та здійснення фінансово -господарської діяльності ТОВ «Еліт-Краст»- ОСОБА_3, не укладав договір з Приватним підприємством «Компанія «Автодок», податкові накладні, видаткові накладні, та взагалі будь-які інші документи не підписував.
Наведені вище обставини свідчать про відсутність господарських правовідносин між Приватним підприємством «Компанія «Автодок»та ТОВ «Еліт-Краст».
За наведених обставин та пояснень, за відсутності управлінського та технічного персоналу на підприємстві контрагента позивача, відсутні підстави вважати товарними господарські операції з доставки певних товарів та надання певних послух. Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з доставки автомобільних запчастин не мали товарного (реального) характеру, придбання таких товарів та послуг оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені податковими накладними та видатковими накладними.
Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).
За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.
За наведених правових норм та враховуючи те, що податкові накладні ТОВ «Еліт-Краст»підписані особою, а саме ОСОБА_3, яка не здійснювала господарської діяльності і не підписувала документи, у суду відсутні підстави вважати такі податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем товарів та послуг у ТОВ «Еліт-Краст».
За встановлення судом факту не придбання товарів та послуг у ТОВ «Еліт-Краст»сама по собі наявність у позивача податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення зазначених у них сум до податкового кредиту, так як такі накладні видані та підписані невстановленою особою, що не займалась і не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю від імені юридичної особи.
Необґрунтованими суд вважає також і доводи позивача про те, що договір не визнаний недійними в судовому порядку.
Згідно ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.
В супереч зазначеному положенню, ТОВ «Еліт-Краст»було створене ОСОБА_3 з метою прикриття незаконної діяльності. Однак, відповідальна особа за ведення та здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Еліт-Краст»- ОСОБА_3, договір, податкові накладні, видаткові накладні та будь-які інші документи не підписував, умови передбачені у договорі не виконував.
Згідно ст.41 Цивільного кодексу України угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).
За змістом ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч. 2 цієї статті є нікчемним. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тим, що пов'язані з його недійсністю.
Отже, формування валових витрат та податкового кредиту за нікчемними правочинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про правомірність висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту, завищення валових витрат за вказаними господарськими операціями та заниження у зв'язку з цим податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток. Штрафні (фінансові) санкції згідно оспорюваних податкових повідомлень-рішень застосовані правомірно відповідно до п. 17.1.3. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому в задоволенні позову відмовляє в повному обсязі.
Судові витрати, визначені ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
постановив:
У позові Приватного підприємства «Компанія «Автодок»відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили у відповідності з нормами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко
Повний текст постанови складено та підписано 31.03.2011 року.