ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
03 квітня 2012 року № 2а-4523/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва О.М.Чудак, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
30 березня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 (ОСОБА_2) до Кабінету Міністрів України (КМ України), Державного казначейства України (ДК України) про:
- визнання бездіяльності КМ України по затвердженню Порядку виплати грошової допомоги за рахунок державного бюджету громадянам, які призвані на строкову військову службу в Збройні сили України неправомірною;
- зобов'язання ДК України виплатити грошову допомогу в розмірі двох мінімальних заробітних плат, за рахунок коштів державного бюджету, у зв'язку з призовом на строкову військову службу в Збройні сили України.
Ознайомившись з поданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України особа має право звернутися до суду з адміністративним позовом, якщо вона вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно із статтями 104, 105 цього Кодексу, позов пред'являється до суду першої інстанції у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.
Так, пунктом 4 частини першої, частиною другої статті 106 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 КАС України і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до статті 105 КАС України зміст адміністративного позову -це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача. Відповідно, у випадку визначення ним кількох відповідачів -зміст адміністративного позову -це за суттю, бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними такими суб'єктами.
Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві ОСОБА_2 визначає двох відповідачів, а саме, КМ України та ДК України та зазначає вимоги до кожного із них. Однак, в описовій частині позову ОСОБА_2 викладає обставини, якими обґрунтовує свої вимоги лише стосовно КМ України, при цьому, жодних обґрунтувань стосовно порушень його прав, свобод чи інтересів ДК України чи правової підстави для зобов'язання їх вчинити певні дії, на його думку, не наводить.
Таким чином, позивачу необхідно обґрунтувати підстави звернення до суду з вимогою до ДК України про зобов'язання виплатити грошову допомогу в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Отже, за правилами визначеними частиною першою статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статті 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного, керуючись статями 106, 108, 186, 254 КАС України, суддя
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Державного казначейства України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом п'ятиденного строку з моменту отримання копії ухвали усунути вказані недоліки, а саме: обґрунтувати позовну вимогу адресовану ДК України.
Дану ухвалу направити позивачу.
Роз'яснити ОСОБА_2, що у випадку не усунення недоліків, позовна заява повертається позивачеві. Разом з цим, повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.М.Чудак