ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 березня 2012 року № 2а-13156/11/2670
За позовомЗаступника прокурора міста Києва
до Київської міської ради
третя особаВерховна Рада України
про визнання протиправним та скасування рішення
Суддя Винокуров К.С.
Представники сторін:
від прокуратури: Стретович М.О. (посвідчення № 16 від 01.03.2012р.);
від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 225-КР-234 від 09.02.2012р.);
від третьої особи: ОСОБА_4 (довіреність від 09.12.2011р.);
ОСОБА_5 (довіреність від 09.12.2011р.);
ОСОБА_6 (довіреність № 471 від 21.12.2011р.);
05.03.2012р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи :
Заступник прокурора міста Києва звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування підпункту 1 пункту 1 рішення Київської міської ради (надалі відповідач) від 14.03.2002р. № 312/1746 «Про визнання такими, що втратили чинність, рішень виконавчого комітету Київської міської ради».
При відкритті провадження в адміністративній справі, ухвалою суду від 26.12.2011р., поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду, до участі у справі третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Верховну Раду України.
Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що рішення Київради в оспорюваній частині не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Як те стверджується у позовній заяві, на момент прийняття рішення Київської міської ради від 14.03.02р. № 312/1746 не було жодних правових підстав, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України, для припинення права користування земельною ділянкою, що відведена Президії Верховної Ради Української РСР за рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 15.05.1986р. № 424/3.
Враховуючи допущені Київською міською радою порушення вимог закону при прийнятті рішення від 14.03.2002р. № 312/1746, Прокуратурою міста Києва на підпункт 1 пункту 1 рішення Київської міської ради від 14.03.02р. №312/1746 «Про визнання такими, що втратили чинність, рішень виконавчого комітету Київської міської ради»принесено протест № 05/4-595вих-11 від 08.08.2011р.. Оскільки, протест прокурора не був задоволений, а листом від 16.08.2011р. № 06-34/23418, який надійшов до прокуратури міста 29.08.2011р., перший заступник начальника Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що протест прокуратури міста ще не розглянутий, вимоги про визнання протиправним та скасування рішення передані на розгляд суду.
В ході розгляду справи відповідачем повідомлено, що Київською міською радою 16.02.2012р. за розглядом протесту заступника прокурора міста Києва прийнято рішення про його задоволення, та скасовано підпункт 1 пункту 1 рішення Київської міської ради від 14.03.2002р. № 312/1746.
Верховною Радою України надані письмові пояснення де зазначено, що рішення Київської міської ради від 14.03.2002р. за № 312/1746 було прийнято з порушенням порядку припинення землекористування визначеного Законом, а його розгляд і прийняття є сумнівним беручи до уваги, що Верховній Раді України випадково стало відомо про існування рішення Київської міської ради від 14.03.2002р. за № 312/1746 лише у червні 2011р., що свідчить про утаємниченість і непрозорість діяльності Київської міської ради та є підставою для задоволення позову поданого прокурором.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, адміністративний суд, -
14 березня 2002р. Київською міською радою прийнято рішення «Про визнання такими, що втратили чинність, рішень виконавчого комітету Київської міської ради»за № 312/1746 згідно з пп. 1 п. 1 якого, визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 15.05.1986р. № 424/3 «Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районі», яке належним чином не виконане відповідно до ст. 22, 23, 24 Земельного кодексу України, також вирішено зарахувати земельну ділянку на вул. Глибочицькій, 79-97 площею близько 2, 0 га до земель міської забудови.
Звернення прокурора до суду з вимогами про скасування зазначеного рішення відповідача в частині наведеного положення, обумовлене його протиправністю та невідповідністю чинному законодавству з огляду на відсутність правових підстав, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України, для припинення права користування земельною ділянкою, що відведена Президії Верховної Ради Української РСР за рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 15.05.1986р. № 424/3.
Заявлений позов підлягає задоволенню, при цьому судом враховується, що згідно рішення Київської міської ради за № 191/7528 від 16.02.2012р. задоволено протест прокурора та скасовано підпункт 1 пункту 1 рішення Київської міської ради за № 312/1746, однак зазначене не звільняє суд від розгляду справи по суті, виходячи з підстав заявленого позову, які зобов'язують підтвердити чи спростувати в судовому порядку факти порушення вимог чинного законодавства саме при прийнятті відповідачем рішення за № 312/1746 від 14.03.2002р. в оспорюваній частині.
Земельну ділянку, площею близько 2,0 га, для будівництва автобази по вул. Глибочицькій №№ 79-97 в Шевченківському районі відведено Президії Верховної Ради Української РСР за рахунок земель міської забудови на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 15.05.1986р. № 424/3.
Одночасно вказаним рішенням зобов'язано забудовника: - одержати дозвіл на початок будівельних робіт в спецвідділі по благоустрою виконкому міськради після погодження та затвердження проектно-кошторисної документації у встановленому порядку (п. 2.1 рішення); - знесення озеленювальних насаджень та всі інші майново-правові питання додатково вирішувати у виконкомі Шевченківської районної Ради народних депутатів (п. 2.2 рішення).
Виникнення у Президії Верховної Ради УРСР у зв'язку з прийняттям виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів рішення від 15.05.1986р. № 424/3 певних правовідносин, які пов'язані з реалізацію суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів при його виконанні, встановлено в судовому порядку під час вирішення Господарським судом міста Києва справи 32/454-6/51 (рішення від 09.07.2009р.) і зазначені обставини не підлягають доказуванню в силу положень ч. 1 ст. 72 КАС України.
Рішенням суду у вказаній господарській справі визнано право користування земельною ділянкою по вул. Глибочицькій, 79-97 за Верховною Радою України згідно з рішенням Київської міської ради народних депутатів № 424/3 від 15.05.1986р. «Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районі м. Києва»при встановлених обставинах виділення в натурі меж земельної ділянки, наданні Президії Верховної Ради УРСР дозволу на проведення проектно-розвідувальних робіт, відведення земельної ділянки після здійснення проекту забудови з одночасним наданням дозволу спеціалізованому управлінню протизсувних підземних робіт виконкому міськради на здійснення протизсувних робіт у відповідності з розробленою і погодженою документацією, виникнення та здійснення яких пов'язано з будівництвом Президією Верховної Ради УРСР автобази тощо.
Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені ст. 141 Земельного кодексу України, і згідно редакції чинної на час прийняття відповідачем оспорюваного рішення такими є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Документів, які б підтверджували добровільну відмову від права користування земельною ділянкою відведеною Президії Верховної Ради Української РСР згідно рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 15.05.1986р. № 424/3 матеріали справи не містять, а про їх наявність суд не повідомлено.
Серед отриманих від Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання ухвали суду від 26.12.2011р., документів кадастрової справи 6773 «Про визнання такими, що втратили чинність, рішення виконкому міськради від 15.05.1986р. № 424/3, від 12.08.1969р. № 1370 та припинення права користування землею»відсутні такі, що підтверджують добровільну відмову землекористувача -Верховної Ради України, як правонаступника Верховної Ради Української РСР, у тому числі і Президії Верховної Ради Української РСР від права користування земельною ділянкою по вул. Глибочицькій №№ 79-97 в Шевченківському районі міста Києва.
Порядок вилучення земельних ділянок визначений положеннями ст. 149 Земельного кодексу серед умов вилучення земельних ділянок передбачав наявність згоди землекористувача, якої при прийнятті оспорюваного рішення від Верховної Ради України не отримувалось.
Інші підстави для припинення права користування передбачені п. в), г), ґ), д) ст. 141 Земельного кодексу України також були відсутніми на час прийняття оспорюваного рішення за № 312/1746 від 14.03.2002р., в свою чергу рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 15.05.1986р. № 424/3 «Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районі»у оспорюваній частині рішення № 312/1746 від 14.03.2002р. визначено як таке, що належним чином не виконане відповідно до ст. 22, 23, 24 Земельного кодексу України.
Положення ст. 22, 23, 24 Земельного кодексу України від 18.12.1990р. на час прийняття Київською міською радою рішення 14.03.2002р. втратили чинність, а факт реалізації прав землекористувача -Верховною Радою України у відношенні земельної ділянки по вул. Глибочицькій №№ 79-97 в Шевченківському районі міста Києва підтверджений в судовому порядку при розгляді господарської справи № 32/454-6/51.
Як те вже було зазначено вище, згідно з положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Повноваження сільських, селищних, міських рад розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання, передбачені ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Частиною 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Офіційне тлумачення даним нормам надано Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2009 «У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Зокрема, у вказаному рішенні, зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин»між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання (ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України»).
Таким чином, враховуючи виникнення у Верховної Ради України у зв'язку з прийняттям виконавчим комітетом Київської міської Ради народних депутатів рішення від 15.05.1986р. № 424/3 правовідносин, які пов'язані з реалізацію певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, та відсутність правових підстав для припинення права землекористування відведеною у встановленому порядку земельною ділянкою, визнання у рішенні від 14.03.2002р. № 312/1746 таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів рішення від 15.05.1986р. № 424/3 є неправомірним.
Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 ЗК України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Відповідно до вказаної норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення прав юридичних і фізичних осіб, порушених внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності державних органів або посадових осіб органів місцевого самоврядування (частина 2 статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Обраний прокурором спосіб захисту спрямований на поновлення порушених прав, оскільки при визнанні протиправним підпункту 1 пункту 1 рішення Київської міської ради від 14.03.2002р. № 312/1746 «Про визнання такими, що втратили чинність, рішень виконавчого комітету Київської міської ради», підлягає поновленню порушене внаслідок прийняття неправомірного рішення, право землекористування Верховної ради України щодо земельної ділянки відведеної рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 15.05.1986р. № 424/3 «Про відведення земельної ділянки Президії Верховної Ради Української РСР для будівництва автобази по вул. Глибочицькій в Шевченківському районі».
Керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати підпункт 1 пункту 1 рішення Київської міської ради (надалі відповідач) від 14.03.2002р. № 312/1746 «Про визнання такими, що втратили чинність, рішень виконавчого комітету Київської міської ради»протиправним.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС.
Суддя К.С. Винокуров
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 09.04.2012.