ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
09 квітня 2012 року № 2а-6514/11/2670
В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого Бояринцевої М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 5 223,56 грн.
Ухвалою суду від 12 травня 2011 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 25 липня 2011 року зупинено провадження у справі та призначено судову почеркознавчу експертизу.
Ухвалою суду від 26 березня 2012 року провадження у справі поновлено, оскільки до Окружного адміністративного суду м. Києва повернулася справа з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, проте ухвала суду від 25 липня 2011 року залишена без виконання в зв'язку з несплатою відповідачем коштів на проведення судової почеркознавчої експертизи.
В судовому засіданні 4 квітня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будь-яких письмових заперечень по суті заявлених позовних вимог не надав, клопотань на адресу суду про відкладення розгляду справи не надсилав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач ухвалу суду про поновлення провадження у справі та повістку про виклик отримав 28 березня 2012 року.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Пункт 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи неявку відповідача в судове засідання 4 квітня 2012 року, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, закони України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про державну податкову службу в Україні»та зазначає, що суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 5 223,56 грн.
Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на закони України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року, та зазначив, що відповідачем сплачений податок на додану вартість за період з січня 2010 року по серпень 2010 року в повному обсязі. Також представник відповідача вказав на те, що податковий інспектор неодноразово надсилав на адресу ОСОБА_1 листи з вимогою з'явитися до податкового органу для виправлення помилок, допущених в податкових деклараціях, в зв'язку з чим ОСОБА_1 декілька разів подавав до Державної податкової інспекції у Святошинському районі уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість за січень, квітень та липень 2010 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва з 20 січня 2009 року за № 15791. Місце проживання ОСОБА_1 -03164, АДРЕСА_1.
6 липня 2009 року ОСОБА_1 видане свідоцтво платника податку на додану вартість № 100234050.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19 лютого 2010 року за січень 2010 року платник податку самостійно зазначив, що у звітному періоді не підлягає нарахуванню до сплати сума податку на додану вартість.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 16 березня 2010 року за лютий 2010 року платник податку самостійно зазначив, що у звітному періоді не підлягає нарахуванню до сплати сума податку на додану вартість.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20 квітня 2010 року за березень 2010 року платник податку самостійно зазначив, що у звітному періоді не підлягає нарахуванню до сплати сума податку на додану вартість.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20 травня 2010 року за квітень 2010 року платник податку самостійно зазначив, що у звітному періоді не підлягає нарахуванню до сплати сума податку на додану вартість.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 14 червня 2010 року за травень 2010 року платник податку самостійно зазначив, що у звітному періоді не підлягає нарахуванню до сплати сума податку на додану вартість.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20 липня 2010 року за червень 2010 року платник податку самостійно зазначив, що у звітному періоді не підлягає нарахуванню до сплати сума податку на додану вартість.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 16 серпня 2010 року за липень 2010 року платник податку самостійно визначив податкове зобов'язання, яке підлягає сплаті в розмірі 5 439 грн.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 9 вересня 2010 року за серпень 2010 року платник податку самостійно зазначив, що у звітному періоді не підлягає нарахуванню до сплати сума податку на додану вартість.
16 серпня 2010 року Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва надіслала на адресу відповідача лист № 5041/к/17-224 про надання документальних підтверджень та пояснень, в якому зазначила, що при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів за червень 2010 року по суб'єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 встановлено вірогідне заниження зобов'язання з контрагентом -Комунальним підприємством «Київпастранс» на суму 5 439,49 грн.
Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 9 вересня 2010 року за вересень 2010 року, яким виправлялася помилка за січень 2010 року, платник податку самостійно збільшив суму податку, яка підлягає сплаті та зазначив 1 823 грн.
Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 9 вересня 2010 року № 194815 за вересень 2010 року, яким виправлялася помилка за квітень 2010 року, платник податку самостійно збільшив суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету та зазначив 670 грн.
Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 25 липня 2010 року за серпень 2010 року, яким виправлялася помилка за липень 2010 року, платник податку уточнив суму податку на додану вартість за звітний період та зазначив 5 439 грн.
Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 9 вересня 2010 року за серпень 2010 року, яким виправлялася помилка за липень 2010 року, платник податку уточнив суму податку на додану вартість за звітний період та зазначив 5 439 грн.
Згідно, наданого Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 9 вересня 2010 року № 194812 за вересень 2010 року, яким виправлялася помилка за липень 2010 року, платник податку самостійно збільшив суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету та зазначив 5 439 грн.
Згідно, наданого ОСОБА_1, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 9 вересня 2010 року за вересень 2010 року, яким виправлялася помилка за липень 2010 року, платник податку уточнив суму податку на додану вартість за звітний період та зазначив 5 439 грн.
Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 10 грудня 2010 року за грудень 2010 року, яким виправлялася помилка за липень 2010 року, платник податку уточнив суму податку на додану вартість за звітний період та зазначив 5 439 грн.
Згідно підпункту 4.1.4 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон № 2181-ІІІ, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами»(далі -Закон № 2181-ІІІ, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Позивачем, з метою стягнення податкового боргу, направлено відповідачу першу податкову вимогу від 15 вересня 2010 року № 1/2503 та другу податкову вимогу від 2 листопада 2010 року № 2/2134.
Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 181-ІІІ).
Згідно повідомлень про вручення поштового відправлення відповідач податкові вимоги отримав відповідно 2 жовтня 2010 року та 17 листопада 2010 року.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 за період з 1 лютого 2010 року по 10 серпня 2010 року сплатив податок на додану вартість у розмірі 7 932,44 грн.
Згідно облікової картки платника податків за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 5 223,56 грн.
Як встановлено під час розгляду справи, спірні правовідносини між сторонами виникли в зв'язку з тим, що у позивача та у відповідача згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 9 вересня 2010 року № 194812 за вересень 2010 року, яким виправлялася помилка за липень 2010 року, платник податку самостійно збільшив суму податку, яка підлягає сплаті до бюджету та зазначив 5 439 грн.
Представник відповідача під час розгляду справи зазначав, що сума податкового зобов'язання за липень 2010 року в розмірі 5 439 грн., в поданому відповідачем уточнюючому розрахунку, податковою інспекцією самостійно збільшена та зазначена в розрахунку, в зв'язку з чим суд й зупиняв провадження у справі з метою проведення судової почеркознавчої експертизи.
Проте, ухвала суду від 25 липня 2011 року залишена без виконання в зв'язку з несплатою позивачем коштів на проведення судової почеркознавчої експертизи.
Враховуючи наведене, суд не може встановити достовірність даних, в поданих уточнюючих розрахунках за липень 2010 року позивачем та відповідачем.
Проте, з огляду на те, що платник податку 10 грудня 2010 року до податкової інспекції втретє подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 10 грудня 2010 року за грудень 2010 року, яким виправлялася помилка за липень 2010 року, в якому платник податку уточнив суму податку на додану вартість за липень 2010 року та зазначив 5 439 грн. та враховуючи, що вказану суму податку на додану вартість відповідач сплатив ще 10 серпня 2010 року (платіжне доручення № 8 від 10 серпня 2010 року), суд приходить до висновку, що відповідач за липень 2010 року податкове зобов'язання сплатив в повному обсязі.
Відносно несплати відповідачем податкового зобов'язання згідно уточнюючого розрахунку за квітень 2010 року № 194815 на суму 670 грн., суд зазначає, що в податковій декларації з податку на додану вартість від 20 травня 2010 року за квітень 2010 року платник податку самостійно не зазначив суму податку, яка підлягає сплаті, в зв'язку з чим відповідач 9 вересня 2010 року й подав до податкового органу уточнюючий розрахунок. Проте, як вбачається з матеріалів справи, податок на додану вартість в розмірі 669,95 грн. відповідачем фактично сплачений 13 травня 2010 року (платіжне доручення № 6).
Крім того, згідно облікової картки платника податку станом на 9 вересня 2010 року існувала переплата в розмірі 885,44 грн.
З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А.Бояринцева