Справа № 5/0907/291/2011
Провадження № 11/0990/214/2012
Категорія ст.185 ч.5 КК України
Головуюча у першій інстанції Коновалова Н.І.
Суддя-доповідач Шкрібляк Ю.Д.
23 квітня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі :
головуючого судді Шкрібляка Ю.Д.,
суддів Томенчука Б.М., Ткачук Н.В.,
з участю прокурора Журавльова Є.Є.,
апелянта ОСОБА_3,
розглянувши 23 квітня 2012 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу за апеляцією ОСОБА_3, на постанову Івано-Франківського міського суду від 23 лютого 2012 року, -
Постановою Івано-Франківського міського суду від 23 лютого 2012 року відмовлено в задоволенні подавання начальника Івано-Франківського МРВ КВІ УДДУ ПВП в Івано-Франківській області про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбуття покарання у виді виправних робіт.
В своїй апеляції ОСОБА_3 покликається на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції з мотивів неправильного застосування кримінального закону та неповного дослідження всіх обставин справи.
Просить постанову суду від 23 лютого 2012 року скасувати та постановити нове рішення, яким умовно-достроково звільнити його від відбуття покарання у виді виправних робіт.
Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення: прокурора Журавльова Є.Є., який заперечив проти доводів апелянта; ОСОБА_3, який підтримав подану ним апеляцію та просить скасувати постанову суду першої інстанції і умовно-достроково звільнити його від відбуття покарання у виді виправних робіт, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.323 Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК), вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Цим же вимогам мають відповідати ухвали та постанови суду першої інстанції.
Законним визнається вирок, постанова чи ухвала суду, коли вони постановлені за умови правильного застосування норм матеріального закону і дотримання при провадженні справи кримінально-процесуального закону.
Відповідно до положень ст.ст.367, 368 КПК, підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в апеляційному порядку є те, коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на новий судовий розгляд.
Таких вимог суд першої інстанції при повторному судовому розгляді не дотримав, а тому ухвалена ним постанова підлягає скасуванню з направленням матеріалів на новий судовий розгляд.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копії вироку Івано-Франківського міського суду від 14 жовтня 2004 року, ОСОБА_3 був засуджений за ст.ст. 185 ч.5, 289 ч.3 Кримінального кодексу України (далі КК) на 9 років 6 місяців позбавлення волі, однак ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2004 року, вирок щодо нього змінено і його неправомірні дії були перекваліфіковані на ч.4 ст.185 КК, та призначено покарання за цей злочин і за ч.3 ст.289 КК у виді семи років позбавлення волі.
В подальшому, постановою Сокальського районного суду Львівської області від 31 липня 2007 року, дії ОСОБА_3 було перекваліфіковано на ст.289 ч.2 КК, та із застосуванням ст.69 КК призначено йому покарання за даний злочин у виді позбавлення волі на 4 роки з конфіскацією усього майна, що є його власністю, а в решті вирок Івано-Франківського міського суду щодо нього залишено без змін.
Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 2008 року, згідно вимог п.2 ч.4 ст.82 КК, невідбутий термін покарання ОСОБА_3 замінено на 1 рік 8 місяців та 21 день виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20 % заробітку щомісячно.
Ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2011 року, постанову Івано-Франківського міського суду від 16 квітня 2010 року, якою було задовольнено подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_3 від відбуття ним покарання у виді виправних робіт, скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд у зв'язку з порушенням судом вимог як матеріального, так і процесуальних законів.
Розглядаючи повторно по суті подання начальника Івано-Франківського МРВ КВІ УДДУ ПВП в Івано-Франківській області, суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, відмовивши у задоволенні вищезгаданого подання, при цьому не виконав вимог ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2011 року.
Відповідно до положень ч.2, п.2 ч.3 ст.81 КК, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а також після фактичного відбуття ним не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин.
Інших вимог щодо такого звільнення закон не містить.
Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду подання 16 квітня 2010 року, засуджений ОСОБА_3, відповідно до вимог ст.81 КК, відбув більше 2/3 призначеного йому покарання у виді виправних робіт, а саме 1 рік 2 місяці та 10 днів, про що судом не було зазначено в своїй постанові. Натомість, суддя помилково вказала, що з урахуванням порушення відносно ОСОБА_3 28 серпня 2010 року кримінальної справи за ст.185 ч.3 КК, позитивні дані про особу засудженого не можуть бути достатньою підставою для його умовно-дострокового звільнення від відбуття покарання у виді виправних робіт.
Таким чином, суд не дотримався вимог ст.81 КК, а також не врахував вимоги ухвали апеляційного суду, тому постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам матеріального закону, є необґрунтованою і не може залишатися в силі.
При новому судовому розгляді суду необхідно усунути зазначені вище порушення та з дотриманням вимог як матеріального, так і процесуального закону, прийняти законне і обґрунтоване рішення.
У відповідності до ч.1 ст.407 КПК, питання про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання у відповідності до положень ст.81 КК, вирішується суддею районного (міського) суду за місцем відбуття покарання засудженим, а тому до компетенції апеляційного суду не входить.
Таким чином, прохання ОСОБА_3 перед апеляційним судом про його умовно-дострокове звільнення від призначеного покарання, не підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366, 367, 382 КПК, колегія суддів, -
Апеляцію ОСОБА_3 задовольнити частково.
Скасувати постанову Івано-Франківського міського суду від 23 лютого 2012 року щодо ОСОБА_3, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд іншим складом суду.
Головуючий Ю.Д. Шкрібляк
Судді: Н.В. Ткачук
Б.М. Томенчук
Згідно з оригіналом
Суддя Ю.Д.Шкрібляк