ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
10 квітня 2012 року 15:15 № 2а-1878/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Нова Торгова Група»
до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва
про визнання протиправним та скасування рішення від 31.01.2012 №112 про застосування фінансових санкцій,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Торгова Група»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом про визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва від 31.01.2012 №112 про застосування фінансових санкцій у розмірі 9 651,54 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване рішення управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва від 31.01.2012 №112 прийнято на підставі нормативно-правового акту, який втратив чинність з 01 січня 2011 року.
Відповідач проти позову заперечив, із посиланням на правомірність своїх дій та законність оспорюваного рішення.
Під час судового розгляду справи в судовому засіданні оголошувалась перерва у зв'язку із необхідністю одержання нових доказів у справі. Проте в судове засідання 02.04.2012 представник відповідача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу №2а-1878/12/2670 у письмовому провадженні.
Так, відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Торгова Група»26.01.2012 до управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 звітний рік.
Враховуючи, що відповідна звітність мала б бути подана позивачем у строк до 31.03.2009, управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва складено акт від 31.01.2012, яким зафіксовано порушенням позивачем пункту 4 частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та пункту 1.5 розділу 1 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 №7-6 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2004 за №1000/9599 (далі за текстом -Порядок).
Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва винесено рішення про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України від 31.01.2012 №112, яким до позивача на підставі пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за несвоєчасне подання звіту за 2008 рік застосовано фінансові санкції у сумі 9 651, 54 грн.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у 2009 році, страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Відповідно до абзацу шостого пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Згідно з пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у 2009 році, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як зазначив відповідач в своїх письмових запереченнях обов'язок подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виник у позивача на підставі пункту 1.3 розділу 1 Порядку, відповідно до якого страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік. Перелік форм документів первинної звітності до СПОВ наведено у розділі 2 цього Порядку.
Враховуючи, що відповідні вимоги позивачем своєчасно виконані не були, відповідачем на підставі пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»та пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосовано до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Торгова Група»фінансові санкції у сумі 9 651, 54 грн.
Проте з такою позицією управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва суд погодитись не може з наступних підстав.
Абзацом шостим пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачена можливість для застосування територіальними органами Пенсійного фонду України фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом для стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.
Тобто обов'язковою умовою для застосування фінансових санкцій територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»після 01.01.2011 є наявність нарахованих та/або не сплачених внесків, штрафних санкцій станом на 01.01.2011.
Як вбачається із матеріалів справи факт несвоєчасної подачі звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 звітний рік, виявлено відповідачем 31.01.2012.
За повідомленням позивача, що не спростовано відповідачем, у товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Торгова Група»станом на 01.01.2011 були відсутні нараховані та/або не сплачені внески, штрафні санкції.
Відповідачем самостійно до 01.01.2011 не було виявлено факт неподання товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Торгова Група»відповідного звіту, термін подачі якого встановлений до 31.03.2009.
З 01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який не встановлює відповідальність за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За таких обставин, застосування до позивача фінансових санкцій в січні 2012 року на підставі приписів частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які втратили чинність у зв'язку з прийняттям Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», є неправомірним.
Зазначена позиція суду узгоджується із практикою Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 09.11.2011 №К/9991/28551/11.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на приписи пункту 9.3.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663, якою передбачена відповідна відповідальність за неподання звітності персоніфікованого обліку у 2012 році.
Як вбачається із пункту 1.1 названої Інструкції ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи, що положення пункту 9.3.5 Інструкції є ідентичними приписам пункту 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які були виключені у зв'язку з прийняттям Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», положення Інструкції у 2012 році мають застосовуватись у частині, що не суперечать вимогам Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, рішення управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України від 31.01.2012 №112 є протиправним і підлягає скасуванню.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене та керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України від 31.01.2012 №112.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Літвінова